вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.02.2023 м. Дніпро Справа № 904/3429/22
судді
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., у судовому засіданні розглянув клопотання: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж", м.Запоріжжя
про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу
У справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж", м.Запоріжжя
до Приватого Акціонерного Товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 2 180 883,14 грн.
Представники:
від позивача (заявника) не з'явився
від відповідача Мельник М.С.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та про збільшення розміру позовних вимог, про стягнення заборгованості у сумі 2 598 484,00 грн. за договором про закупівлю № 21576 від 07.12.2021; 239 229,79 грн. - інфляції грошових коштів; 31 339,34 грн. - річних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Крім того, в позовній заяві позивачем було вказано попередній розрахунок судових витрат що складається з 32 713,25 грн. - витрати по сплаті судового збору та 25 000,00 грн. - витрати на надання правничої допомоги.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного Акціонерного Товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" 1 596 219,00 грн. - основного боргу, 231 603,83 грн. - інфляції грошових коштів, 24 417,34 грн. - судового збору.
В частині стягнення 1 002 265,00 грн. закрито провадження у справі.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
13.02.2023 позивачем подано клопотання про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 призначено розгляд клопотання у судовому засіданні на 22.02.2023.
16.02.2023 через систему "Електронний суд" від позивача до суду надійшла заява про розгляд клопотання без участі його представника.
21.02.2023 від відповідача засобами електронного зв'язку до канцелярії суду надійшло клопотання про зменшення судових витрат (в тому числі на професійну правничу допомогу), в якому останній вказує про те, що заявлена сума для стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., є неспівмірною зі складністю справи, обсягом справи та часом витраченим на надання послуг.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Через недотримання норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за змістом частини 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав, у зв'язку з чим суд зазначає, що доводи та відповідача, що викладені у клопотанні про зменшення судових витрат, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні розподілу судових витрат не приймаються.
Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази та не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002030 від 1202.2019; ордер № 1086954 від 25.07.2022; договір про надання правової допомоги № б/н від 14.07.2022; додаткову угоду б/н від 12.10.2022 до договору про надання правової допомоги; розрахунок вартості послуг з правової допомоги від 12.10.2022; акт приймання-передачі правової допомоги з детальним описом проведених робіт від 11.02.2023.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Позивач, звертаючись з заявою про винесення додаткового рішення просить суд стягнути на користь останнього гонорар, який складає фіксовану суму 25 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3.1 Договору про надання правової допомоги б/н від 14.07.2022 за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 Договору, Клієнт сплачує Адвокату обумовлену сторонами винагороду.
Сума витрат, необхідних для виконання Договору, наданої правової допомоги і послуг погоджується сторонами шляхом укладання письмових додаткових угод або без їх укладання за домовленістю право Адвоката на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару або винагороди не залежить від результату виконання доручення і надання правової допомоги (п. 4.2).
Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди б/н до Договору про надання правової допомоги сторони погодили, що оплата наданої правової допомоги і витрат Адвоката у справі № 904/3429/22 в межах розгляду в суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області) здійснюється у фіксованому розмірі 25 000,00 грн. протягом 30 календарних днів з дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі.
Таким чином, судом встановлено, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною винагороди адвоката, тож належить до судових витрат.
Враховуючи, що у даній справі відповідачем не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд, в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., яка заявлена до стягнення позивачем.
Проте, з урахуванням пропорційності розміру задоволених вимог до стягнення підлягають витрати на правничу допомогу у сумі 24 578,58 грн.
Решту витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (69035, м. Запоружжя, пр. Маяковського, 7, кв. 95; код ЄДРПОУ 35842316) 24 578,58 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено - 06.03.2023.
Суддя І.Ф. Мельниченко