Справа № 344/6665/16-ц
Провадження № 22-ц/4808/92/23
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.
Суддя-доповідач Томин
01 березня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючої Томин О.О.,
суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,
за участю секретаря Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 28 вересня 2022 року, постановлену в складі судді Пастернак І.А., у справі за заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання виконавчого листа у справі №344/6665/16-ц таким, що не підлягає виконанню,
У червні 2022 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся в суд із заявою про визнання виконавчого листа у справі №344/6665/16-ц, виданого Івано-Франківським міським судом 27.01.2022 року, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 23.11.2021 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2, Івано-Франківської КЕЧ району про відновлення облікової житлової справи військовослужбовця та позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1, Івано-Франківської КЕЧ району про скасування рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.01.2005 року про зняття з житлової черги, зобов'язання відновити чергу на житло та забезпечення житловим приміщенням з врахуванням членів сім'ї, стягнення судових витрат.
Дане рішення суду заявником оскаржено в апеляційному порядку. 06.01.2022 року Івано-Франківський апеляційний суд постановив ухвалу про усунення недоліків апеляційної скарги, а 04.02.2022 року - про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківського обласного ТЦКСП, якою було встановлено, що перешкод для відкриття апеляційного провадження немає, зокрема, строк на апеляційне оскарження не пропущений.
Однак, незважаючи на подану 31.12.2021 року Івано-Франківським обласним ТЦКСП апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 06.01.2022 року та від 04.02.2022 року, Івано-Франківський міський суд 27.01.2022 року видав ОСОБА_1 виконавчий лист, де вказано, що рішення суду набрало законної сили 04.01.2022 року.
Посилаючись на зазначене, просив визнати виконавчий лист Івано-Франківського міського суду від 27.01.2022 року по справі №344/6665/16-ц таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 вересня 2022 року в задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду від 23.11.2021 року у цій справі в межах строків апеляційного оскарження, то дії суду щодо видачі виконавчого листа, в якому зазначено, що рішення набрало законної сили 04.01.2022 року, є незаконними. Вказує, що виконавчий лист мав видаватись лише після апеляційного перегляду справи та набрання рішенням суду першої інстанції законної сили в порядку, передбаченому ЦПК України.
Просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Відзив на апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду не надходив.
В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явилися.
Апелянт - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 подали заяви про розгляд справи в їх відсутності.
Інші сторони причини неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з урахуванням уточнених позовних вимог просив: скасувати рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 січня 2005 року про зняття його та членів сім'ї з житлової черги; зобов'язати відповідачів відновити йому чергу на житло відповідно до протоколу №73 від 5 січня 1993 року житлової комісії (про зарахування на квартирну чергу) та відповідно до наказу начальника Військової служби правопорядку Збройних Сил України №16-ПМ від 9 листопада 2004 року (про звільнення із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства Оборони України) з подальшим отриманням житла.
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1, Івано-Франківської КЕЧ району та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив відновити його обліково-житлову справу у відповідності до протоколу №73 від 5 січня 1993 року житлової комісії (про зарахування на квартирну загальну чергу) згідно з Наказом начальника Військової служби правопорядку у ЗСУ - начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ №16-ПМ від 9 листопада 2004 року та згідно наданої ним копії обліково-житлової справи у зв'язку з неналежними умовами зберігання облікової житлової справи, неправильною процедурою знищення та халатним ставленням до зберігання облікової житлової справи військовослужбовця ОСОБА_1 .
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 09.02.2017 року вищевказані справи об'єднано в одне провадження та надано справі загальний номер 344/6665/16-ц (т. 3, ст. 133).
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2021 року позов задоволено частково. Скасовано рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 січня 2005 року в частині зняття старшого прапорщика Івано-Франківського зонального відділення ВСП ОСОБА_1 , який перебуває на квартирному обліку в загальній черзі з 3 лютого 1995 року, на пільговій (позачерговій) на підставі «Положення про забезпечення жилою площею в ЗСУ» від 3 лютого 1995 року складом сім'ї чотири особи. Зобов'язано об'єднану житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 поновити ОСОБА_1 у складі сім'ї чотири особи на черзі обліку військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку з 3 лютого 1995 року (загальна черга), пільгова (позачергова) на підставі «Положення про забезпечення жилою площею в ЗСУ» від 3 лютого 1995 року. Зобов'язано об'єднану житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 відновити особову житлову справу військовослужбовця ОСОБА_1 . В решті вимог позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Повний текст рішення складено 03.12.2021 року (т. 4, а.с. 244-251).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 5 травня 2022 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2021 року залишено без змін (т. 5, а.с. 68-73).
27.01.2022 року Івано-Франківським міським судом було видано виконавчі листи по даній справі по заявах ОСОБА_1 від 21.01.2022 року (т. 4, а.с. 254-257, обкладинка).
Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача на час винесення оскаржуваної ухвали був наявний обов'язок щодо виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2021 року, відтак, підстав, визначених ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Аналогічні правові висновки виклав Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі №520/1466/14-ц, від 9 вересня 2021 року у справі №824/67/20 (провадження №61-10482ав21).
Обґрунтовуючи заяву про визнання виконавчого листа у даній справі таким, що не підлягає виконанню, заявник посилався на те, що виконавчий лист був виданий в той час, коли рішення суду ще не набрало законної сили, оскільки переглядалося судом апеляційної інстанції в апеляційному порядку.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, апеляційний суд враховує наступне.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що повне судове рішення Івано-Франківського міського суду від 23.11.2021 року у справі №344/6665/16-ц складено 03.12.2021 року (т. 4, а.с. 251 - зворот). Отже тридцятиденний строк апеляційного оскарження рішення закінчився 03.01.2022 року.
Апеляційну скаргу на вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 подав безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, і така зареєстрована ним 04.01.2022 року (т. 5, а.с. 2-9), тобто після закінчення строку на апеляційного оскарження. Відкрив провадження за апеляційною скаргою та витребував справу із суду першої інстанції Івано-Франківський апеляційний суд 04.02.2022 року (т. 5, а.с. 19).
Також судом першої інстанції було вірно враховано, що на час постановлення оскаржуваної ухвали рішення Івано-Франківського міського суду від 23.11.2021 року, на виконання якого був виданий виконавчий лист, було чинним, оскільки залишене без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04.05.2022 року, а отже у відповідача був наявний обов'язок щодо його виконання.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 21.12.2022 року задоволено частково касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішення Івано-Франківського міського суду від 23.11.2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05.06.2022 року скасовано. Провадження у справі закрито. Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду (т. 5, а.с. 163-166).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Частинами другою, третьою вказаної статті Закону визначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
З наведеного вбачається, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження. У зв'язку з цим, закінчення виконавчого провадження з підстави скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, унеможливлює закінчення виконавчого провадження з підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавче провадження не може бути розпочате знову.
Схожі висновки містяться в постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц (провадження №61-1592св17), від 17 липня 2019 року у справі №161/12504/15-ц (провадження №61-36139св18), від 9 вересня 2021 року у справі №824/67/20 (провадження №61-10482ав21).
Пункт 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, як самостійну підставу для закінчення виконавчого провадження. У зв'язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред'явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі.
Отже, на час розгляду апеляційної скарги виконавчий лист не підлягає виконанню. Передбачених Законом обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не вбачається.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 28 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуюча: О.О. Томин
Судді: І.В. Бойчук
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 3 березня 2023 року.