Справа № 344/14292/22
Провадження № 33/4808/160/23
Категорія ч.5 ст.126 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.
Суддя-доповідач Кукурудз
03 березня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 22.12.2023 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України.
визнано винним за ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП, на підставі ст.36 КУпАП визначено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять)років.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
З постанови суду першої інстанції, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.11.2022 року ОСОБА_1 03.11.2022 року, о 23 год.30 хв. в с. Крихівці Івано-Франківської МТГ по вул. 22 січня, №218, керуючи транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter", д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив наїзд на перешкоду, а саме металеву огорожу, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу та пошкодження металевої огорожі, чим порушив вимоги п.2.3 б, та 12.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 03.11.2022 року, о 23.год.30 хв., в с. Крихівці Івано-Франківської МТГ по вул. 22 січня, №218, керуючи транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter", д.н.з. НОМЕР_1 , залишив місце вчинення вищевказаної дорожньо-транспорної пригоди , до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10 а ПДР України відповідальність за яке передбачена ст.122-4 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 03.11.2022 року, о 23.год.30 хв., в с. Крихівці Івано-Франківської МТГ по вул. 22 січня, №218, керуючи транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter", д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР України відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм права, під час її винесення судом не досліджено та не взято до уваги її аргументи щодо відсутності складу правопорушення в його діях, що є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі.
При розгляді справи суд взагалі не з'ясував фактичних обставин справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду підлягає до скасування.
Крім того вказує, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, не повідомив його належним чином про дату та час розгляду справи, тобто порушив вимоги ст.268 КУпАП, чим порушено його право на захист.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити.
До початку апеляційного розгляду справи, захисник Краюшкін О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав суду клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення без їхньої участі. Апеляційну скаргу підтримують в повному обсязі, просять її задовольнити.
Перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Що стосується пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції то його слід поновити як пропущений з поважних причин.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Однак суд який розглядав справу, зазначених вимог закону не виконав.
При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Згідно ст.268 ч.1 КУпАП справа про адмінправопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що справу розглянуто 22.12.2022 року без участі ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що ОСОБА_1 достовірно було відомо про дату та час розгляду справи.
Однак, суддя першої інстанції, розглянувши справу без участі ОСОБА_1 порушив його право на захист, а тому винесена ним постанова є незаконною.
Разом з тим, право на участь в судовому засіданні, є складовою права на захист.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Виходячи з вищевикладеного слід зробити висновок, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.ст. 7, 283 КУпАП постанова суду в адміністративній справі повинна бути законною й обґрунтованою.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4, ч.5 ст.126 КУпАП є передчасним, й необґрунтованим.
Апеляційні доводи апелянта про недоведеність його вини у вчиненні правопорушень не позбавлені правових підстав.
Постанова суду не може залишатися в силі у зв'язку з відсутністю переконливих мотивів про спростування заперечень своєї вини ОСОБА_1 . Суд при цьому обмежився загальними посиланнями на документи справи, однак не розкрив їх доказового змісту, не вказав, що вони підтверджують чи спростовують, що ставить під сумнів його остаточний висновок про доведеність вини правопорушника.
За таких обставин та процесуальних порушень апеляційний суд вважає, що постанова суду підлягає скасуванню.
За наявних сумнівів при обґрунтуванні висновку суду про винуватість ОСОБА_1 її слід було б направити на новий судовий розгляд. Однак, ст. 294 КУпАП не передбачає такого права апеляційного суду.
Судове провадження у цій справі ще не завершено, постанова суду першої інстанції не вступила в силу, тому апеляційний суд бере до уваги те, що в ній на цей час закінчився встановлений ст. 38 КУпАП 3-місячний строк давності, що є правовою підставою для скасування постанови суду і закриття справи на цій підставі.
Неможливо проводити судовий розгляд після закінчення строку давності у цій справі, що буде порушенням вимог ст. 247 п.7 КУпАП. Із змісту цієї норми прямо слідує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає (невідкладному) закриттю у зв'язку із закінченням на момент судового розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Вищевказана норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення чи перевірки обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності чи відсутності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративне правопорушення через закінчення строків давності.
Поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і прийняття таких рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з положеннями ст. 284 КУпАП про те, що судовим рішенням, що підтверджує вину особи, є лише постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, лише якщо на час розгляду справи не закінчився строк давності, що у цій справі є наявним станом на нинішній день.
Таким чином, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності або її відсутність не встановлюється у справах, у яких провадження закривається за строком давності, що прямо вказано в ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП. Із змісту цієї норми прямо слідує, що законодавцем встановлено чіткий і достатній строк (3 місяці), протягом якого можна доводити чи спростовувати вину правопорушника, однак після його закінчення цього робити вже не можна, тому що не дозволяє закон.
Враховуючи, що у цій справі датою вчинення правопорушення є 03.11.2022 року, а на час ухвалення нині постанови апеляційним судом пройшло більше 3 місяців, то справа щодо ОСОБА_1 має бути закрита без продовження провадження, без дослідження й перевірки доказів і встановлення чи заперечення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Така позиція судді апеляційного суду прямо випливає із змісту ст. 247 п.7 КУпАП, де однозначно вказано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчився строк давності. Закінчення строку давності у цій справі є процесуальною перешкодою для апеляційного суду будь-яким чином продовжувати у ній провадження, вона підлягала закриттю.
Таким чином постанова суду не може залишатись в силі, вона підлягає скасуванню із закриттям справи щодо ОСОБА_1 за строком давності без підтвердження його вини і без його виправдання.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2022 року.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 22.12.2022 року щодо ОСОБА_1 за ст.124, ст.122-4, ст.126 ч.5 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.7 КУпАП у зв'язку з закінченням строків накладення на нього адміністративного стягнення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Б.І. Кукурудз