Справа № 344/16267/21
Провадження № 11-сс/4808/56/23
Категорія ст.181 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
01 березня 2023 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши в порядку письмового апеляційного провадження матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2021 року про арешт майна, -
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2021 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти та речі які було виявлено та вилучено в громадянина ОСОБА_6 , а саме: три купюри номіналом 1000 (тисяча) грн. із серійними номерами: АБ 6849867, АД 0025047, АД 3945888, дев'ять купюр номіналом 500 (п'ятсот) грн. із номерами: ЦБ 6601105, ФБ 8031015, ВВ 5012380, ЗИ 6778363, ЕГ 8689265, ВД 5184597, БА 5328029, ПЗ 7587895, ФЖ 3432091, одинадцять купюр номіналом 200 (двісті) грн. із номером ІЗ 7830811, ХЖ2435271, СД8764498, УН 2650411, ЕБ 0743687, ЦА 6313267, ХЗ 6328783, ДГ 3110687, УС 6958143, ЗД 3878746, ТЖ 9465763, одна купюра номіналом 100 (сто) грн. із номером: УБ 0381407, дві купюри номіналом 10 (десять) грн. із номерами: ДИ 1964454, ИГ 7339520, три купюри номіналом 5 (п'ять) грн. із номерами: ЮБ 0543630, УЄ 1173311, ЮА 1179104, дві купюри номіналом 2 (дві) грн із номерами: ТЖ 8583697, ПЄ 0730679, загальною сумою 9 840 (дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн., а також п'ять батарей до мобільних телефонів, а також дві скретч-карти із номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2021 року.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що ним отримана ухвала Івано-Франківського апеляційного суду від 02.02.2023 року у справі 07-06/с-11/13/2023, зміст якої йому є несумісним у даній справі. Вважає, що в апеляційному суді вичерпався склад суддів, які б могли розглядати справу за його апеляційною скаргою, та просить здійснити розгляд справи на підставі чинного законодавства.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 107 та ч. 1 ст. 406 КПК України апеляційний розгляд проведено в письмовому провадженні за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки учасники судового провадження до апеляційного суду не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.284,303,306,307 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінально-процесуального закону.
Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У відповідності до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та визначені правові підстави для цього.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що апелянтом ОСОБА_6 не зазначено в чому полягає незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Слідчим суддею зазначено, що стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що майно, а саме: Грошові кошти загальною сумою 9 840 (дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень, п'ять батарей до мобільних телефонів, а також дві скретч-карти із номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 вилучено у ОСОБА_6 14 жовтня 2021 року під огляду місця події та є обґрунтовані підстави вважати, що саме ці грошові кошти були отримані ним від потерпілих, є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому є необхідність у накладені на нього арешту з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021096010000604 від 05.09.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України за фактом шахрайських дій.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 13.10.2021 року до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області надійшло повідомлення про те, що невідомі особи під приводом повідомлення, що син потрапив у ДТП і шляхом обману заволоділи грошовими коштами.
14 жовтня 2021 року в проміжку часу з 21:43 до 00:18 в ході проведення огляду місця події автомобіля марки «WolkswagenGolf ІV» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова шасі НОМЕР_4 , 2003 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , сірого кольору, який знаходився у АДРЕСА_1 .
Окрім цього, під час огляду місця події було здійснено огляд та запропоновано добровільно видати речі, які наявні особисто в ОСОБА_6 на що останній погодився та було виявлено та вилучено грошові кошти. Крім того, у ОСОБА_6 було також виявлено та вилучено п'ять батарей до мобільних телефонів, а також дві скретч-карти із номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
14.10.2021 року в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.3 ст.190 КК України.
14.10.2021 року ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_8 роз'яснено його процесуальні права, передбачені ст.42 КПК України, про що свідчить його власноручний підпис.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, слідчий просив Накласти арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти та речі які було виявлено та вилучено в громадянина ОСОБА_6 для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
У відповідності до журналу судового засідання Івано-Франківського міського суду від 15.10.2021 року та ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 15.10.2021 року розгляд клопотання про накладення арешту щодо ОСОБА_6 розглядалось за участю ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 (а.с.31-34), а копію оскаржуваної ухвали слідчого судді прокурор, ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_8 отримали під розписку 15.10.2021 року (а.с.35-38).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 15.10.2021 року подана ОСОБА_6 06.02.2023 через більш ніж один рік після ухвалення судового рішення.
При цьому, ОСОБА_6 не вказує які саме обставини свідчать про те, що він з поважних причин пропустив встановлений законом п'ятиденний строк на оскарження судового рішення.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені апелянтом та чи підтверджуються вказані обставини відповідними доказами.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що після ухвалення відповідного рішення слідчим суддею про накладення арешту із забороною на відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти та речі які було виявлено та вилучено в громадянина ОСОБА_6 , пройшов доволі тривалий час.
При цьому, колегія суддів враховує, що на даний час кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді, а тому відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, питання щодо скасування арешту майна може бути розглянуто судом першої інстанції, який самостійно вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 405, 407, 409, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2021 року про арешт майна по кримінальному провадженні №12021096010000604 від 05.09.2021 року щодо ОСОБА_6 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5