Справа № 363/1799/22 Головуючий у 1 інстанції: Поліщук С. В.
Провадження № 22-ц/802/286/23 Доповідач: Киця С. I.
28 лютого 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 грудня 2022 року
У липні 2022 року позивач ТОВ «Гелексі Фінас» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 травня 2020 року між сторонами було укладено договір про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту №07-05-20-01-Е, відповідно до змісту якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у сумі 30 000 грн, на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 90 відсотків річних (перший місяць користування кредитом 0,1 відстока в місяць) та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строки, встановлених цим Договором. Тип процентної ставки - фіксована. Строк надання кредиту: 12 місяців, з 07 травня 2020 року по 06 травня 2021 року. В забезпечення зобов'язань за цим договором, позичальник надав в заставу кредитодавцю рухоме майно: транспортний засіб марки Opel, моделі Vectra, рік випуску 2003, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Майно передано в заставу в порядку та на умовах, що викладені у Договорі застави транспортного засобу. Сторони погодили, що у разі невиконання / неналежного виконання позичальником зобов'язань з повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати пені, штрафів та інших нарахувань, передбачених договором, дія даного договору продовжується до повного виконання позичальником зобов'язань, включаючи день фактичного та повного розрахунку. Після закінчення строку, на який надано кредит, відсотки за користування кредитом нараховуються у розмірі, визначеному в п. 7.1 договору, пеня за неналежне виконання позичальником зобов'язань нараховується в розмірі, визначеному в п. 8.3 договору до повного розрахунку за договором. Погашення кредиту та процентів за користування кредитом сторони погодили здійснювати згідно графіка розрахунків.
15 вересня 2020 року на підставі Договору №1 про внесення змін та доповнень до Договору надав позичальнику кошти в сумі 32 500 грн, 09 грудня 2020 року на підставі Договору №2 про внесення змін та доповнень до Договору - 10 000 грн, 26 березня 2021 року на підставі Договору №3 про внесення змін та доповнень до Договору - 14 000 грн, 26 травня 2021 року на підставі Договору №4 про внесення змін та доповнень до Договору - 8 000 грн з кінцевою датою повернення грошових коштів до 07 листопада 2021 року зі збільшеною відсоткової ставки до 102% річних з 27 травня 2021 року.
Відповідач здійснював платежі до серпня 2021 року включно, а в подальшому не виконував зобов'язання і станом на 18 лютого 2021 року утворилась заборгованість за кредитом 85480,93 грн, з них сума кредиту 64 337,75 грн, проценти 21 143,18 грн. Проценти за неправомірне користування кредитом за період з 08 листопада 2021 року по 23 червня 2022 року- 720% річних і становить 289519,88 грн. Розмір штрафу за порушення умов договору застави транспортного засобу від 07 травня 2020 року становить 15000 грн.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №07-05-20-01-Е надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 07 травня 2020 року в сумі 164 480,93 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 64 337,75 грн, заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом 21 143,18 грн, проценти за неправомірне користування кредитом 64 000 грн, штраф 15 000 грн та судові витрати.
Заочним рішенням Ківерцівського суду Волинської області від 01 грудня 2022 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» заборгованість за Договором №07-05-20-01-Е надання коштів у позику від 07 травня 2020 року у сумі 164 480,93 грн, в тому числі за тілом кредиту 64 337,75грн, зі сплати відсотків за користування кредитом 21 143,18 грн, проценти за неправомірне користування кредитом 64 000 грн та штраф за порушення умов Договору застави транспортного засобу від 07 травня 2020 року 15 000 грн та судові витрати по сплаті судового збору 2472 грн.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 грудня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 01 грудня 2022 року у цій справі.
Відповідач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає його таким, що винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про заочне рішення дізнався з реєстру судових рішень. З 12 січня 2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі. На час розгляду справи у суді першої інстанції перебував в зоні виконання завдання під час відсічі збройної агресії Російської Федерації. Поважності причин його неявки в судові засідання та ненадання заперечень суд не з'ясував, що порушило його процесуальні права. Судом не враховано той факт, що умови кредитного договору є несправедливими, а процентні ставки завищеними, що в свою чергу є ознаками визнання недійсним умов кредитного договору, адже встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором є несправедливою умовою. З 2011 року по теперішній час є військовослужбовцем. Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного будівництва, майнових прав на них) та/або автомобіля. Він є військовозобов'язаним з 26 червня 2015 року і по теперішній час знаходиться в Збройних Силах України, тому нарахування заборгованості за процентами, пенею, комісією, а також штрафів у період після 24 червня 2015 року і до періоду нарахування таких санкцій є протиправним та суперечить нормам чинного законодавства. Просив скасувати заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 грудня 2022 року у цій справі та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Гелексі Фінанс» про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі за безпідставністю.
До апеляційного суду 22 лютого 2023 року надійшов відзив позивача ТОВ «Гелексі Фінанс» на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 . Зазначає, що відповідач у своїй скарзі визнає та підтверджує, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів обчислюється за фактичну кількість часу користування кредитом; отримав коштів від позивача у розмірі та на умовах визначених договором; не заперечує, що на виконання умов договору ним здійснено не усі платежі, а частково. Відповідач не надає жодних доказів, альтернативних розрахунків. Він порушив свої зобов'язання за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, тому посилання відповідача на ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» є безпідставним. Відповідач не звертався до суду з позовом про визнання недійсним договору про надання коштів у позику. При укладенні договору, внесенні змін до договору, відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту та надано розписку про те, що він не є військовослужбовцем Збройних Сил України, заповнено опитувальник, в якому власноручно повідомляв кредитодавця про те, що місце його роботи у ТОВ «Золотий Вік», продавець-консультант. З наданих ним доказів не вбачається, що він є військовослужбовцем, який під час дії особливого періоду, зокрема з 2014 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, який перебував безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Подані докази підтверджують що він відноситься до категорії осіб, визначених ч.15 ст.14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з 25 лютого 2022 року. Предмет застави, в порушення умов договору, 25 лютого 2022 року залишав межі Київської області без письмової згоди позивача. Судові витрати на правничу допомогу адвоката складають 15000 грн. Вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення у цій справі без змін.
Від представника позивача ТОВ «Гелексі Фінанс» Дударенко А. М. до апеляційного суду 24 лютого 2023 року надійшов опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з доказами на підтвердження розміру витрат. Просила приєднати до матеріалів справи докази на підтвердження витрат ТОВ «Гелексі Фінанс», які позивач сплатив у зв'язку із розглядом справи, та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справ.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 07 травня 2020 року уклали Договір №07-05-20-01-Е про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 30 000 грн на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 90% річних (перший місяць користування кредитом 0,1 відсотка в місяць) та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строки, встановлених цим Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в строки, встановлених цим Договором.
Відповідно до п. 1.5. Договору №07-05-20-01-Е кредит надається строком на дванадцять місяців від дати отримання Позичальником кредиту, тобто з «07» травня 2020 року по «06» травня 2021 року. Договір набуває чинності з моменту його укладання (підписання сторонами). У разі невиконання / неналежного виконання Позичальником зобов'язань з повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати пені, штрафів та інших нарахувань передбачених договором, дія даного Договору продовжується до повного виконання позичальником зобов'язань, включаючи день фактичного та повного розрахунку. Після закінчення строку, на який надано кредит, відсотки за користування кредитом нараховуються у розмірі визначеному в п.7.1 Договору, пеня за неналежне виконання Позичальником зобов'язань нараховуються в розмірі визначеному п.8.3 Договору до повного розрахунку за Договором. Пунктом 1.8. Договору №07-05-20-01-Е визначена реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту та додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов'язкові для отримання кредиту, які складають: 1.8.1. Реальна річна процента ставка складає 121,84% річних. Орієнтовна загальна вартість споживчого кредиту складає 220,17% від суми кредиту (у процентному виразі) або 66 050 (шістдесят шість тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок та включає в себе 1.8.1.1 проценти (відсотки) за користування споживчим кредитом кредитом 82,60 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 24 780 (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок; 1.8.2 Додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов'язкові для отримання кредиту: 1.8.2.1. Вартість послуг за встановлення обладнання для стеження за місцезнаходженням автомобіля - 4 100 (чотири тисячі сто) гривень 00 копійок 1.8.2.2. Вартість послуг за оренду обладнання для стеження за місцезнаходженням автомобіля - 460 (чотириста шістдесят) гривень 00 копійок 1.8.2.3. Вартість послуг за вилучення обладнання для стеження за місцезнаходженням автомобіля - 1 650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) гривень 00 копійок. Додатком № 1 до Договору встановлено графік розрахунків з зазначенням періодичності та розмірів платежів позичальника з повернення споживчого кредиту та сплати процентів.
З метою забезпечення виконання зобов'язань, 07 травня 2020 року між сторонами також було укладено Договір застави транспортного засобу, за яким відповідач передав у заставу позивачу транспортний засіб марки OPEL, моделі VECTRA, рік випуску 2003, колір - СІРИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ-ЗАГАЛЬНИЙ ХЕТЧБЕК-В, що належить йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 08 травня 2020 року зареєстровано обтяження за № 27750771. Відповідно до умов вищевказаного Договору, відповідач зобов'язаний: негайно передати предмет застави на зберігання Позивачу у разі порушення Відповідачем умов Договору позики або цього Договору, шляхом доставки предмету застави у місце, визначене Позивачем, передати один комплект ключів та оригінал свідоцтва про державну реєстрацію предмету застави у володіння Позивача (п.3.3.1. Договору застави транспортного засобу від 07 травня 2020 року); - забезпечити безпеку та цілісність предмету застави, підтримувати належний стан предмета застави, у разі потрапляння до дорожньо-транспортної пригоди або у разі значного погіршення стану предмета застави передати його на зберігання Позивачу. Не рідше ніж один раз на місяць Відповідач зобов'язаний доставити предмет застави за адресою АДРЕСА_1 для огляду предмета застави Позивачем (п. 3.3.5 Договору застави транспортного засобу від 07 травня 2020 року); - без письмової згоди Позивача предмет застави не має залишати межі Київської області (п. 3.3.6. Договору застави транспортного засобу від 07 травня 2020 року); - за невиконання чи неналежне виконання п. 3.3.1, 3.3.5, 3.3.6, 3.3.7, 3.3.8 цього Договору Відповідач сплачує на користь Позивача штраф у розмірі 30% від вартості предмета застави згідно п. 2.2. цього Договору та зобов'язується передати предмет застави на зберігання Позивачу (п. 4.2. Договору застави транспортного засобу від 07 травня 2020 року).
Відповідач 07 травня 2020 року звернувся із заявою на отримання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту, від ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» в якій просив перерахувати 25 900,00 грн. на розрахунковий рахунок, надав доручення на виплату, за рахунок отриманого кредиту 4 100 грн ФОП ОСОБА_4 , як оплату за надання послуг по Договору про надання послуг №ВО 07-05-20-01-Е від 07 травня 2020 року. ТОВ «Гелексі Фінанс» 07 травня 2020 року перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 30 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №152 від 07 травня 2020 року, перерахувало ФОП ОСОБА_4 , 4 100 грн., що підтверджується платіжним дорученням №153 від 08 травня 2020 року.
ОСОБА_1 15 вересня 2020 року звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявою, в якій просив збільшити суму кредиту на 32 500 грн з кінцевою датою повернення грошових коштів до 06 травня 2021 року, та погодився зі збільшенням відсоткової ставки від 90% річних до 96% річних з 16 вересня 2020 року. До укладення договору про споживчий кредит ТОВ «Гелексі Фінанс» 15 вересня 2020 року надало споживачу ОСОБА_1 паспорт споживчого кредиту №07-05-20-01-Е (Інформація, яка надається клієнту до укладення договору про споживчий кредит), а також того ж дня було укладено Договір №1 про внесення змін та доповнень до Договору №07-05-20-01-Е надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Грошові кошти в сумі 32 500 грн відповідач по справі ОСОБА_1 отримав 15 вересня 2020 року, що підтверджується видатковим касовим ордером №496 від 15 вересня 2020 року.
В подальшому, 09 грудня 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявою, в якій просив збільшити суму кредиту на 10 000 грн з кінцевою датою повернення грошових коштів до 06 травня 2021 року. На підставі чого ТОВ «Гелексі Фінанс» з однієї сторони, та ОСОБА_1 уклали Договір №2 від 09 грудня 2020 року про внесення змін та доповнень до Договору №07-05-20-01-Е надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які тоді ж і отримав, що підтверджується видатковим касовим ордером №649 від 09 грудня 2020 року.
ОСОБА_1 26 березня 2021 року звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявою, в якій просив збільшити суму кредиту на 14 000 грн з кінцевою датою повернення грошових коштів до 06 травня 2021 року. ТОВ «Гелексі Фінанс» з однієї сторони, та ОСОБА_1 уклали Договір №3 від 26 березня 2021 року про внесення змін та доповнень до Договору №07-05-20-01-Е надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які тоді ж і отримав, що підтверджується видатковим касовим ордером № 148 від 26 березня 2021року.
ОСОБА_1 26 травня 2021 року звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявою, в якій просив збільшити суму кредиту на 8 000 грн, продовжити строк користування кредитом з дванадцяти до вісімнадцяти місяців, з кінцевою датою повернення грошових коштів до 07 листопада 2021 року, та погодився зі збільшенням відсоткової ставки від 96% до 102 % річних з 27.05.2021 року. На підставі чого ТОВ «Гелексі Фінанс» з однієї сторони, та ОСОБА_1 уклали Договір №4 від 2 травня 2021 року про внесення змін та доповнень до Договору №07-05-20-01-Е надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які тоді ж і отримав, що підтверджується видатковим касовим ордером №4707 від 26 травня 2021 року.
ТОВ «Гелексі Фінанс» належно виконав свої зобов'язань по видачі кредитних коштів в повному розмірі, передбаченому умовами договору №07-05-20-01-Е.
Відповідачем ОСОБА_1 було сплачено за кредитом 92 340 грн. Як зазначає позивач, з них погашено 30 162,25 грн на тіло кредиту, 62 177,75 грн -на нараховані проценти.
Відповідно до змісту позовної заяви, станом на 18 лютого 2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Гелексі Фінанс» складає 164 480, 93 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 64 337,75 грн., заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом 21 143,18 грн., проценти за неправомірне користування кредитом у сумі 64 000 грн., штраф за порушення умов Договору застави транспортного засобу 15 000 грн.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Гелексі Фінанс» просило в тому числі стягнути з відповідача на свою користь відсотки за неправомірне користування кредитом після закінчення строку дії договору у сумі 64 000 грн, обґрунтовуючи свою вимогу п.1.5 та п.7.1 Договору.
Так, п. 1.5 укладеного позивачем та відповідачем договору передбачає, що після закінчення строку, на який надано кредит, відсотки за користування кредитом нараховуються у розмірі визначеному в п.7.1 Договору. Пункт 7.1 Договору вказує, що сторони дійшли згоди про те, що у випадку порушення позичальником графіку розрахунків, а саме ненадходження планового щомісячного платежу за договором автоматично визначається кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту з підвищеним ризиком відсотки за користування кредитом нараховуються в розмірі 720% річних за користування кредитом.
За приписами ч.2 ст.652 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Сторони при укладенні договору обумовили розмір відсоткової ставки у разі прострочення виконання зобов'язання, даний пункт договору не визнавався сторонами недійсним та неоспорювався, а тому не можуть бути узяті до уваги доводи апеляційної скарги про невідповідність таких умов договору засаді справедливості, захищеності процентної ставки, що, у свою чергу, утворює непропорційно велику суму компенсації у разі невиконання позичальником зобов'язань за договором.
З наведених обставин справи вбачається, що між сторонами був укладений договір, в якому були погоджені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк та порядок повернення коштів. Позивачем надані докази на підтвердження обставин повного виконання ним договірних зобов'язань та докази часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Разом з тим, звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 одним із доводів апеляційної скарги зазначав наявність у нього пільг, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і надав на підтвердження копію посвідчення офіцера, витяг із наказу №184 від 10 вересня 2021 року, витяг із послужного списку, довідку військової частини № НОМЕР_3 від 25 січня 2023 року.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Особливий період відповідно до абзацу п'ятого статті 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновку, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов'язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII, з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 18 листопада 2022 року та № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, й діє на цей час. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і також є особливим періодом в розумінні
Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, з аналізу редакцій цієї норми, що набували чинності на підставі Закону України від 20 травня 2014 року № 1275-VII, Закону України від 30 березня 2021 року № 1357-IX, та що були чинні станом на день виникнення правовідносин і на день розгляду справи, колегією суддів встановлено, що дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу Національної гвардії України з 26 червня 2015 року по 10 вересня 2021 року, що стверджується копією витягу із послужного списку та витягом з наказу №184 від 10 вересня 2021 року. Згідно копії довідки №127 від 25 січня 2023 року, перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України з 12 січня 2022 року. Така обставина також підтверджується копією посвідчення офіцера.
Таким чином, на час укладення Договору №07-05-20-01-Е про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 07 травня 2020 року та на час укладення Договорів про внесення змін та доповнень №1 від 15 вересня 2020 року, №2 від 09 грудня 2020 року, №3 від 26 березня 2021 року, №4 від 26 травня 2021 року, а також в період виконання умов цих договорів та станом на момент ухвалення судом першої інстанції заочного рішення 01 грудня 2022 року і винесення ухвали про відмову у перегляді заочного рішення від 30 грудня 2022 року відповідач ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань за користування кредитом, а також був відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
Наявність у матеріалах справи розписок ОСОБА_1 про те, що він на момент укладення договору не є військовозобов'язаним не може бути підставою для незастосування судом норм пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».
Крім того, звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення відповідачем наголошувалось на тому, що він перебуває на військовій службі та виконує бойові завдання, спрямовані на оборону суверенітету та територіальної цілісності України. Така обставина також була ним зауважена у заяві про повідомлення причин неявки та відкладення розгляду справи, що була надіслана безпосередньо відповідачем засобами поштового зв'язку 29 листопада 2022 року на адресу Ківерцівського районного суду Волинської області. Також у відповідь на запит Луцького міськрайонного суду від 09 вересня 2022 року старостою Озерського старостинського округу 5 надано відповідь №24/01.15 від 12 вересня 2022 року про адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_1 і вказано, що станом на день надання інформації за вказаною адресою він фактично не проживає, оскільки перебуває в зоні виконання завдання під час відсічі збройної агресії Російської Федерації.
Суд першої інстанції відхилив таку обставину в ухвалі про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Тому, колегія суддів приходить до висновку про те, що не підлягають стягненню з ОСОБА_1 відсотки за користування кредитом у розмірі 21 143,18 грн, відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 64 000 грн, штраф за порушення умов договору застави транспортного засобу у розмірі 15 000 грн.
При цьому колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять детального розрахунку заборгованості за усіма вказаними вище критеріями, що унеможливлює ґрунтовне дослідження заявлених позивачем до стягнення сум. Відсутність помісячного розрахунку заборгованості за тілом та відсотками позбавляє суд можливості перевірити правильність розрахунку заявлених позивачем сум та періодів їх нарахування, у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом, і у разі їх невідповідності (чи неправильності визначених позивачем періодів нарахування) - самостійно здійснити розрахунок суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за конкретний період.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга відповідача хоч і містить в прохальній частині вимогу про повне скасування рішення суду першої інстанції, однак в ній не наведено жодних заперечень щодо правомірності стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, тому апеляційний суд залишає оскаржуване судове рішення в цій частині без змін.
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (судової повістки), що направлялось на адресу відповідача, повернулося до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що означає належне повідомлення, оскільки відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність за адресою місцезнаходження. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
У зв'язку із неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню) рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом у розмірі 21 143,18 грн, відсотків за неправомірне користування кредитом у розмірі 64 000 грн, штрафу за порушення умов договору застави транспортного засобу від у розмірі 15 000 грн, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено із матеріалів справи за подання позовної заяви ТОВ «Гелексі Фінанс» сплачено судовий збір у розмірі 2 481 грн. За подання апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 3708 грн.
Оскільки апеляційна скарга скаржника підлягає задоволенню частково (задоволено 39,12 % позовних вимог та 60,88 % вимог апеляційної скарги відповідно), з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1287,43 грн (2257,43 грн - 970 грн).
Щодо заявленої ТОВ «Гелексі Фінанс» до стягнення з ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн колегія суддів зауважує таке.
Згідно наданого детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Дударенко А. М., на ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги, підготовку відзиву на апеляційну скаргу, направлення відзиву до апеляційного суду останньою витрачено 2,5 год, вартість години 1 год становить 2000 грн. Оплата наданих послуг підтверджується копією платіжної інструкції №10224 від 20 лютого 2023 року.
Згідно ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Колегія суддів вважає, що ця справа не є складною, розгляд справи у суді здійснювався в порядку письмового провадження, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним. Окрім того, апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, скасовано рішення суду у відповідній частині позовних вимог. Тому заявлена сума до стягнення не відповідає критерію співмірності.
Таким чином, виходячи з опису виконаних робіт, змісту договору, тривалості витраченого адвокатом часу та розміру сплачених коштів, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає за необхідне зменшити їх розмір і до відшкодування належать судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 грудня 2022 року в цій справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» відсотків за користування кредитом у розмірі 21 143 (двадцять одна тисяча сто сорок чотири) гривні 18 коп., відсотків за неправомірне користування кредитом у розмірі 64 000 (шістдесят чотири тисячі) гривень, штрафу за порушення умов договору застави транспортного засобу від у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 грудня 2022 року в цій справі в частині стягнення з ОСОБА_5 тіла кредиту залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» 1287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) гривень 43 коп. судового збору та 1000 (одна тисяча гривень) судових витрат, пов'язаних із наданням позивачу професійної правничої допомоги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне рішення суду складено 06 березня 2023 року.
Головуючий
Судді