Справа № 761/17419/20
Провадження № 2/761/1164/2023
22 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Мальцева Д.О.,
секретаря судового засідання - Ілюхіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування завданого матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (відповідач-1), ОСОБА_2 (відповідач-2) про відшкодування завданого матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно з яким просив суд: стягнути з відповідача-1 (Страховика) на користь позивача завдану внаслідок ДТП майнову шкоду у розмірі 59 254,00 грн.; стягнути з відповідача-2 ( ОСОБА_2 ) на користь позивача розмір франшизи у сумі 1 000,00 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.11.2019 року о 06 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці С. Петлюри, 28 в місті Києві, під час перестроювання не побачив припаркований автомобіль марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , та здійснив на нього наїзд, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Загальна сума сплаченого відшкодування відповідачем-1 складає 16 531,86 грн. Однак, сплачена сума в рази менша, чим розрахована у Звіті № 783-ф/19, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
17.06.2020 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
09.12.2020 на адресу суду від відповідача-1 Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» надійшов відзив із викладенням заперечень проти позовної заяви.
18.12.2020 на адресу суду від позивача надійшли відповідь на відзив, клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи та заява щодо проведення розгляду справи з викликом сторін.
23.12.2020 на адресу суду від відповідача-1 надійшли заперечення щодо відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 04 січня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування завданого матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - призначено до розгляду за правилами позовного провадження в спрощеному порядку з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 11 березня 2021 року клопотання представника позивача про призначення судової авто-товарознавчої експертизи - задоволено. Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування завданого матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, судову авто-товарознавчу експертизу проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6). Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи у відповідності до п 5 ч.1 ст.252 ЦПК України.
03.01.2023 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок експерта № 29364/21-54 від 22.12.2022.
Ухвалою суду від 10 січня 2023 року поновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування завданого матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, про дату місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, про дату місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив, що 18.11.2019 року о 06 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці С. Петлюри, 28 в місті Києві, під час перестроювання не побачив припаркований автомобіль марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , та здійснив на нього наїзд, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
12 грудня 2019 року Постановою Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до відповідальності за статтею 124 КупАП.
Вказана постанова набрала законної сили та не оскаржувалася.
На момент настання вказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «Страхова Компанія «Альфа Гарант», відповідно до полісу № АМ/8561528 від 08.01.2019 року, що підтверджується роздруківкою з Централізованої бази даних МТСБУ.
Позивач є власником транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого 30.06.2017.
4 грудня 2019 року Потерпілим, відповідно до вимог ст. 35 Закону було подано до Страховика заяву про страхове відшкодування з метою отримання суми страхового відшкодування.
13 лютого 2019 року відповідачем-1 було перераховано позивачу страхове відшкодування у сумі 13 238,36 грн., що підтверджується відповідною випискою з рахунку в банку.
27 листопада 2019 року, за укладеним договором про виконання оцінки на замовлення позивача, було повідомлено відповідачів по справі про проведення огляду пошкодженого транспортного засобу та виконання оцінки розміру матеріального збитку.
Також, 29 листопада 2019 року оцінювачем ОСОБА_3 (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 7133 від 12.10.2009р., свідоцтво аварійного комісара АК № 850 від 11.11.2005р., Свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 7811 від 22.10.2009р) було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 . За наслідками огляду Експертом складено Звіт № 783-ф/19 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до якого встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 18 листопада 2019р. складає 72 178,25 грн.
Позивач зазначає, що під час огляду 29.11.2019р. в місці проведення огляду був присутній представник відповідача-1 (Страховика) по справі, відповідач-2 на огляд не з'явився, що підтверджується змістом Акту огляду технічного стану КТЗ від 29.11.2019р.
Таким чином, виходячи з суми перерахованого та отриманого позивачем страхового відшкодування та Звіту виконаного СОД ОСОБА_3 є різниця яка складає :
72 178,25 - 13 238,36 = 58 939,89 грн., з яких: 13 238,36 - сума перерахованого відшкодування, 72 178,25 - сума завданого матеріального збитку.
При врегулюванні страхової події, до проведення виплати відшкодування, 04.12.2019р. позивач разом з заявою на виплату надав відповідачу-1 Звіт № 783-ф/19 від 18.11.2019р.
26 лютого 2020 року, позивач не погодившись з сумою відшкодування звернувся до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також до Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України з письмовою скаргою щодо дій відповідача-1.
11 березня 2020 року за результатами звернення відповідачем-1 було додатково перераховано суму відшкодування в розмірі 3 293,50 грн., отже загальна сума сплаченого відшкодування відповідачем-1 складає 13 238,36 + 3293,50 = 16 531,86 грн.
Однак, вказана сплачена сума знову ж таки в рази менша чим розрахована у Звіті № 783-ф/19.
З огляду на те, що відповідачем було сплачено суму страхового відшкодування не в повному обсязі, позивач також вважає, що стягненню з відповідача-1 підлягає сума різниці між сплаченим страховим відшкодуванням та сумою вказаною у висновку Звіту 783-ф/19, а саме: 72 178,25 - 16 531,86 = 55 646,39 грн., з яких: 72 178,25 -сума матеріального збитку згідно Звіту №783-ф/19 від 18.11.2019р.; 16 531,86 - сума сплаченого страхового відшкодування.
Отже, загальна вартість суми різниці, яка підлягає стягненню з відповідача-1 (Страховика) складає: 55 646,39 грн.
Оскільки, відповідач-1 (Страховик) отримав заяву на виплату 04 грудня 2019 року, то строк на належне повне відшкодування, відповідно до вимог ст. 36 Закону (90 днів згідно п.36.2. ст. 36), він повинен був здійснити не пізніше 03 березня 2020р., однак належного виконання не відбулося.
Таким чином, позивач вважає, що прострочення виконання зобов'язання виникло з 04 березня 2020 року і залишено невиконаним станом на день звернення з позовом до суду, та відповідно до змісту позову базова сума для розрахунку санкцій (за ст. 625 ЦК України) складає 55 646,39 грн.
Згідно розрахунку позивача за період з 04 березня 2020 року по 24 травня 2020 року включно: збитки від інфляції у сумі 893,90 грн.; 3% річних у сумі 375,04 грн.; пеня у сумі 2 338,67 грн. Загальна сума 59 254,00 грн.
Також, відповідно до полісу страхування серії АМ/8561528 від 08.01.2019р. визначено розмір франшизи у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) грн.
Тобто, при виплаті страхового відшкодування відповідачем сума сплаченого відшкодування відповідно до вимог закону на встановлений полісом розмір франшизи.
Таким чином позивач вважає, що розмір франшизи у сумі 1 000,00 (одна тисяча) грн. підлягає стягненню з відповідача-2 ОСОБА_2 .
Суд зауважує, що ухвалою суду від 11 березня 2021 року за клопотанням позивача було призначено судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручили Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
На виконання ухвали суду від 11.03.2021 наданий Висновок експерта № 29364/21-54 від 22.12.2022, згідно якого сума матеріального збитку визначена у розмірі 60 603,83 грн.
Отже, враховуючи, що клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи було заявлено позивачем задля вирішення спірних розрахунків, тому для прийняття рішення по справі, суд приймає до уваги саме Висновок експерта № 29364/21-54 від 22.12.2022.
Щодо розрахунку матеріальної шкоди, 3% річних, пені та інфляційних втрат:
60 603,83 [сума матеріального збитку] - 16 531,86 [сума сплаченого відшкодування СК] = 44 071,97 грн. [сума недоплаченого матеріального збитку];
Період прострочення: 04.03.2020 - 24.05.2020.
Сума заборгованості = 44 071,97 грн.
[Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення]: бер. 2020 = 100.8 квіт. 2020 = 100.8 трав. 2020 = 100.3;
[Сукупний індекс інфляції] = 100.8:100 (бер. 2020) * 100.8:100 (квіт. 2020) * 100.3:100 (трав. 2020) = 1.01911219.
[Інфляційне нарахування] = 44071.97 * 1.01911219 -44071.97 = 842,31 грн.
[Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції] = 44071.97 * 1.01911219 = 44 914,28 грн.
Розрахунок 3 % річних (ст. 625 ЦКУ):
[Кількість днів прострочення] = 82.
[Сума санкції] = 44071.97*3/100/366*82 = 296,22 грн.
Розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ:
[Пеня] = (44071.97 * 2 *11.0 * 9)/(366* 100) + (44071.97 * 2 *10.0 * 42)/(366* 100) + (44071.97 * 2 *8.0 * 31)/(366* 100) = 1 847,17 грн.
Підсумок:
[Інфляційні нарахування] = 842,31 грн.
[Сума санкції 3 % річних] = 296,22 грн.
[Сукупний розмір пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ] = 1 847,17 грн.
[Ціна позову] = 44 071,97 грн. + 842,31 грн. + 296,22 грн. + 1 847,17 грн. = 47 057,67 грн.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина 1 статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина 2 статті 14 ЦК України).
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Закон № 1961-IV є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4., 1.7. статті 1 Закону).
Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Преамбулою «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) визначено, Цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 Закону визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 6 Закону визначено поняття страхового випадку, а саме страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, шо сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Частина 1 ст. 22 Закону передбачає, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий правовий висновок наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18.
Згідно з Рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 362-97р, вважається, що сума, внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 01 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.
Частиною 1 ст. 28 Закону визначає яку саме шкоду відшкодовує Страховик, а саме, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: : пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу
За змістом статей 9, 22 -31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння дорожньо- транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до »мов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 527 ЦК України).
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.
Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування а договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права
З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими скобами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Пунктом 12.1 ст. 12 Закону визначено, Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Пунктом 36.6. ст. 36 Закону передбачено, Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено імперативний обов'язок щодо доказування і подання доказів у цивільному процесі, а саме зазначеною нормою вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій винуватця шкоди.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 матеріальна шкода, заподіяна внаслідок ДТП у розмірі 47 057,67 грн., та підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшиза у розмірі 1 000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача-1 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 667,76 грн. пропорційно до суми задоволених позовних вимог 79,42%.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 511, 527, 610, 625, 1192 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 141, 223, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування завданого матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 47 057,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: невідомий, ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ) франшизу у розмірі 1 000,00 грн.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з: судового збору у розмірі 667,76 грн., витрат на проведення авто-товарознавчого дослідження у розмірі 1 800,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
В решті позовних вимог - відмовити.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: