СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/26556/21
пр. № 2/759/459/23
01 березня 2023 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Шум Л.М.
при секретарі: Лешко О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім"ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про виселення, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» (м. Київ, вул. Жамбила Жамбаєва, 7), звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім"ї Святошинської районної в місті Києві про виселення.
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 08 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11369217000. Згідно з п. 1.1, 1.2.2., 1.3.1., 1.4. кредитного договору позичальнику було надано кредит у сумі 71 300 Доларів США зі сплатою 15% річних за його користування строком до 09 липня 2018 року; цільове використання кредиту - Кредит на споживчі потреби. Для забезпечення зобов'язань за Кредитним договором 08 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки № 89748, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1423 предметом якого є передача Іпотекодавцем Банку в іпотеку однокімнатної квартири, загальною площею 34,40 кв.м., жилою площею 16,00 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
30 січня 2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11369217000 від 08.07.2008 року (щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації), згідно з п. 1., 3.2. якої сторонами погоджено, що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладення, а саме № НОМЕР_1 так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме № 11369217001; кінцевий термін повернення кредиту продовжено до 09.07.2028 року.
27.10.2009 року назву Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк» згідно рішення Загальних зборів акціонерів змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк».
08 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 2949, згідно якого права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11369217000 (11369217001) від 08 липня 2008 року та за Договором іпотеки № 89748 від 08 липня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко Д.В., зареєстрованим за № 1423, що укладені між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшли до нового кредитора, а саме: ПАТ «Дельта Банк».
28 квітня 2014 року Святошинським районним судом міста Києва ухвалено рішення по цивільній справі № 759/17581/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково, в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 116 098,13 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 927 972,35 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11369217001 від 30.01.2009 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 16,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом набуття ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місце знаходження м. Київ, вул. Щорса, 36, корп. Б) права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № 89748. від 08.07.2008 року, укладеного між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 27.05.2014 року.
05 лютого 2020 року між ПАТ « Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2151/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 218, у відповідності до умов якого права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11369217000 (11369217001) від 08 липня 2008 року, з усіма додатками та додатковими угодами та за Договором іпотеки № 89748 від 08 липня 2008 року, з усіма додатками та додатковими угодами, перейшли до нового кредитора, а саме: ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції», код за ЄДРПОУ 37356981.
Станом на дату укладання договору про відступлення прав вимоги 2151/К від 05 лютого 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 218 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» за вищевказаним кредитним договором сума заборгованості складала 198 354,39 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ становило 3 216 965,32 грн.
14 травня 2020 року Святошинським районним судом міста Києва постановлено ухвалу по цивільній справі № 759/17581/13-ц (провадження № 6/759/332/20) з розгляду заяви ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну стягувача по виконанню рішення, якою зазначено: «Замінити стягувача по виконанню рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.04.2014 року по справі № 759/17581/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 116098,13 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 927972,35 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11369217001 від 30.01.2009 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру загальною площею 34,4 кв. м., житловою площею 16,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом набуття ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місце знаходження: м. Київ, вул. Щорса, 36, корп. Б) права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № 89748 від 08.07.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул.Щорса,36, ЄДРПОУ 34047020) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» (04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва,7, ЄДРПОУ 37356981)». Ухвала суду набрала законної сили 01.06.2020 року.
18.10.2021 року за ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» на підставі Договору іпотеки № 89748 від 08 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко Д.В., зареєстрованим за реєстровим № 1423, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.04.2014 року по цивільній справі № 759/17581/13-ц, ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 14.05.2020 року по цивільній справі № 759/17581/13-ц було зареєстровано право власності на однокімнатну квартиру, загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 16,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності № 280399806 від 21.10.2021 року.
Позивач наголошує, що у набутому ним у власність житловому приміщенні зареєстрований попередній власник - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та члени його сім'ї - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дана інформація підтверджується витягом з реєстру територіальної громади м. Києва.
Разом з тим, 03.04.2021 року ОСОБА_1 надсилалася вимога-повідомлення від 26.03.2021 року про усунення порушення зобов'язань та виселення всім мешканців, яка отримана ним 07.04.2021 року. Проте, вказана вимого була проігнорована відповідачами чим порушено права позивача, як іпотекодержателя та в подальшому законного власника квартири.
Відповідачі й надалі зареєстровані та проживають у вказаній квартирі, звільнити добровільно її не збираються.
Посилаючись на викладені обставини справи, позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції», діючи через представника - адвоката Цимбала В.І. просить суд: виселити всіх мешканців, з квартири АДРЕСА_2 , яка складається з житлового приміщення - однокімнатної квартири, загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 16,0 кв.м., з наданням їм іншого постійного жилого приміщення, а саме двокімнатної квартири, загальною площею 42,4 кв.м., житловою площею 27,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ТОВ « ФК « Приватні інвестиції».
23.11.2021 року ухвалою суду справу прийнято до провадження та прийнято рішення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
08.02.2022 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка А.А. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки спірна квартира виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, її загальна площа не перевищує 140 кв.м. та квартира використовується як місце постійного проживання позичальника, а тому квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Оскільки перехід права власності на спірну квартиру відбувся з порушенням Закону України від 03.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження, позовні вимоги про виселення не підлягають задоволенню.
25.04.2022 року на адресу суду від представника ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» - адвоката Цимбала В.І. надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що станом на дату проведення державної реєстрації права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» квартири АДРЕСА_2 , Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність.
Заперечення на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.
21.09.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 01.03.2023 року представник позивача Цимбал В.І. підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_1 - Корнієнко А.А. просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі на підставах, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи у судове засідання 01.03.2023 року не з'явився, 27.02.2023 року на адресу суду надійшла заява про проведення розгляду справи за відсутності представника Служби у справах дітей та сім"ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, у вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог покладалися на розсуд суду.
Суд, заслухавши сторін, повно та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Судом встановлено, що 08 липня 2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту № 11369217000.
Згідно п.п. 1.1., 1.4. Кредитного договору - Банк надав кредит на споживчі потреби у сумі 71 300,00 доларів США.
Крім того, 08 липня 2008 року, ОСОБА_1 , який далі іменується Іпотекодавцем, з однієї сторони, і Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», з другої сторони, уклали договір іпотеки № 89748, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко Д.В, зареєстрований за реєстровим № 1423, предметом якого є передача Іпотекодавцем Банку в іпотеку однокімнатної квартири, загальною площею 34,40 кв. м., жилою площею 16,00 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
30 січня 2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11369217000 від 08.07.2008 року (щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації), згідно з п. 1., 3.2. якої сторонами було погоджено, що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладення, а саме № НОМЕР_1 так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме № 11369217001; кінцевий термін повернення кредиту продовжено до 09.07.2028 року.
08 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 2949, згідно якого права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11369217000 (11369217001) від 08 липня 2008 року та за Договором іпотеки № 89748 від 08 липня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко Д.В., зареєстрованим за № 1423, що укладені між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшли до нового кредитора, а саме: ПАТ «Дельта Банк».
28 квітня 2014 року Святошинським районним судом міста Києва ухвалено рішення по цивільній справі № 759/17581/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково, в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 116 098,13 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 927 972,35 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11369217001 від 30.01.2009 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 16,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом набуття ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місце знаходження м. Київ, вул. Щорса, 36, корп. Б) права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № 89748 від 08.07.2008 року, укладеного між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 27.05.2014 року.
05 лютого 2020 року між ПАТ « Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2151/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 218, у відповідності до умов якого права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11369217000 (11369217001) від 08 липня 2008 року, з усіма додатками та додатковими угодами та за Договором іпотеки № 89748 від 08 липня 2008 року, з усіма додатками та додатковими угодами, перейшли до нового кредитора, а саме: ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції», код за ЄДРПОУ 37356981.
Станом на дату укладання договору про відступлення прав вимоги 2151/К від 05 лютого 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим № 218 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» за вищевказаним кредитним договором сума заборгованості складала 198 354,39 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ становило 3 216 965,32 грн.
14 травня 2020 року Святошинським районним судом міста Києва постановлено ухвалу по цивільній справі № 759/17581/13-ц (провадження № 6/759/332/20) з розгляду заяви ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну стягувача по виконанню рішення, якою зазначено: «Замінити стягувача по виконанню рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.04.2014 року по справі № 759/17581/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 116098,13 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 927972,35 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11369217001 від 30.01.2009 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру загальною площею 34,4 кв. м., житловою площею 16,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом набуття ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місце знаходження: м. Київ, вул. Щорса, 36, корп. Б) права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № 89748 від 08.07.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул.Щорса,36, ЄДРПОУ 34047020) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» (04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва,7, ЄДРПОУ 37356981)». Ухвала суду набрала законної сили 01.06.2020 року.
18.10.2021 року за ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» на підставі Договору іпотеки № 89748 від 08 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко Д.В., зареєстрованим за реєстровим № 1423, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.04.2014 року по цивільній справі № 759/17581/13-ц, ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 14.05.2020 року по цивільній справі № 759/17581/13-ц було зареєстровано право власності на однокімнатну квартиру, загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 16,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності № 280399806 від 21.10.2021 року.
У набутому позивачем у власність житловому приміщенні зареєстровані Відповідачі- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дана інформація підтверджується витягом з реєстру територіальної громади м. Києва.
У матеріалах справи наявна вимога-повідомлення від 26.03.2021 року про усунення порушення зобов'язань та виселення (в порядку ст. ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку») з доказами її направлення позивачем 03.04.2021 року цінним листом з описом вкладень та доказами її отримання ОСОБА_1 07.04.2021 року, якою зокрема:
1) вимагалось виконати порушене основне зобов'язання, а саме сплатити заборгованість за кредитним договором на користь нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»;
2) попереджено, що у разі невиконання даної вимоги та несплати заборгованості протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» як іпотекодержателем за Договором іпотеки буде звернуто стягнення на предмет іпотеки;
3) вимагалося добровільно звільнити однокімнатну квартиру, загальною площею 34,40 кв.м., жил. площею 16,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , всім мешканцям протягом одного місяця з дня отримання вимоги-повідомлення та передати всі приналежності до квартири іпотекодержателю.
У судовому засіданні відповідачі підтвердили, що станом на 01.03.2023 року являються зареєстрованими та постійно проживають у квартирі АДРЕСА_2 , вимогу-повідомлення від 26.03.2021 року про усунення порушення зобов'язань та виселення не виконали, державну реєстрацію права власності зазначеної квартири за позивачем 18.10.2021 року не оскаржували.
Суд не бере до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_1 , що перехід права власності на спірну квартиру відбувся з порушенням вимог Закону України від 03.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» з огляду на наступне:
Відповідно до п. 2. Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1381-IX від 13.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» визначено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386; 2020 р., № 38, ст. 279; із змінами, внесеними Законом України від 16 вересня 2020 року № 895-ІХ) втрачає чинність через п'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.
При цьому Закон № 1381-IX від 13.04.2021 року набрав законної сили 23.04.2021 року, отже, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив свою чинність з 23.09.2021 року, а право власності за Іпотекодержателем зареєстровано 18.10.2021 року.
Однокімнатна квартира, загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 16,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , була набута ОСОБА_1 на підставі Договору дарування квартири, посвідченого Габрієль Л.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 15.12.2004 року за реєстровим № 20804, тобто не за рахунок кредитних коштів.
Згідно ст.40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до с.109 Житлового Кодексу Української РСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення із займаного жилого приміщення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.
Відтак, виселення відповідачів, які проживають в цій квартирі, має здійснюватись з наданням іншого постійного жилого приміщення.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ст.47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно із п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст.1 першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст.ст. 321, 328 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно ст.ст. 386, 391 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом виселення, однак, виселення є категорією житлового законодавства, а тому при розгляді справи предметом доказування є втрата житлового права або взагалі його відсутність.
За змістом ч.1 ст.575 ЦК України та ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ст.589 ЦК України, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у ст.590 ЦК України і передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України «Про іпотеку».
Згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку».
Згідно із частин 1 і 2 статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
За змістом ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений, або інший погоджений сторонами строк, добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Частиною 2 ст. 109 ЖК УРСР встановлено, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази, суд, керуючись законом, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.89, 259, 268, 5, 10, 12, ЦПК України, ст.ст.316, 317, 319, 321, 328, 334,386, 391 ЦК України, ст. 109 ЖК УРСР, Законами України «Про іпотеку»; « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім"ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про виселення - задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 з наданням їм іншого жилого приміщення, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції".
Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції", код ЄДРПОУ 37356981 судовий збір в розмірі 6 810 грн. 00 коп., тобто по 3405 грн. 00 коп. з кожного з відповідачів окремо.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя: Л.М. Шум