СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18128/22
пр. № 3/759/484/23
06 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 викликався для розгляду справи у судові засідання, призначені на 02.02.2023 р. о 10:00 та 06.03.2023 р. о 09:00, проте не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 368756 від 26.11.2022 р., містить підпис ОСОБА_1 , у цьому протоколі, зокрема, вказано, що розгляд справи відбудеться у Святошинському районному суді м. Києва, з чим ОСОБА_1 ознайомлений.
Таким чином, ОСОБА_1 було достовірно відомо, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відбуватиметься у Святошинському районному суді м. Києва.
ОСОБА_1 як зацікавлена особа міг надати свої пояснення та доводи щодо обставин адміністративного правопорушення, зокрема, шляхом звернення до суду особисто, засобами електронного зв'язку, починаючи з 13.12.2022 р. (дата надходження матеріалів до суду).
Не зважаючи на наведене, у судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе та необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 368756 від 26.11.2022 р., 26.11.2022 р. о 09:20 у м. Києві по Великій кільцевій дорозі поряд з вул. Зодчих, 30, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість), від огляду на стан наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 - ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
П. 2, п. 3 та п. 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
П. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103) передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
П. 12 розділу II Інструкції № 1452/735 встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку №1103).
Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 368756 від 26.11.2022 р.;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.11.2022 р.;
- довідка від 26.11.2022 р. щодо проведених заходів встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, складену старшим інспектором з о/д відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції Тлісовою А.;
- картки обліку адміністративних правопорушень;
- копія постанови Святошинського районного суду м. Києва від 20.06.2022 р., якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;
- копія постанови Святошинського районного суду м. Києва від 23.08.2022 р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки;
- відеозапис, який міститься на компакт-диску, з якого вбачається, що працівниками поліції було зупинено ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 . В подальшому, працівником поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, проте ОСОБА_1 відмовився. Після чого, працівник поліції перейшов до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що ними був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, що повністю відповідає положенням Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Беручи до уваги наведене, суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Кодексу України про адміністративні правопорушення, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 368756 від 26.11.2022 р., у графі «належність» транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , вказано « ОСОБА_2 », а відтак суд приходить до висновку про неможливість застосування до ОСОБА_1 обов'язкового адміністративного стягнення, у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, оскільки він не знаходиться у приватній власності порушника.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовує до нього стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000,00 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27, 33, 40-1, 130, 185, 221, 245, 251 - 252, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000,00 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783, банк отримувача -Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) -899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Святошинський районний суд міста Києва ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя В.М. Кравець