СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1262/23
ун. № 759/3939/23
04 березня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
слідчого- судді: ОСОБА_1
за участю секретаря : ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
підозрюваного: ОСОБА_5
розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, на утримані не має малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у кримінальному провадженні № 12022110000000476 від 01.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України, -
03.03.2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12022110000000476 від 01.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України, терміном на 60 (шістдесят) днів.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Досудовим розслідування встановлено, що у невстановленим досудовим розслідуванням місці, в невстановлений час та з невстановленого джерела ОСОБА_5 здобув особисті дані зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_7 , який зник 19.06.2022 під час виконання бойового завдання в Донецькій області, та в цей час у ОСОБА_5 з корисливих мотивів виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами ОСОБА_7 та АТ «СенсБанк» за допомогою електронно-обчислювальної техніки.
Так, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванні місці, звернувся до мобільного оператора ПрАТ «Київстар», де представився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та використовуючи особисті дані останнього, отримав нову сім-картку з номером мобільного телефону НОМЕР_1 (IMSI НОМЕР_2 ), яким до цього користувався військовослужбовець Збройних Сил України ОСОБА_7 (IMSI НОМЕР_3 ).
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснив авторизацію до онлайн-банкінгу АТ «СенсБанк» через інтернет додаток «Sens» від імені ОСОБА_7 використовуючи номер мобільного телефону останнього, після чого в програмному меню додатка, шляхом натискання дисплею обрав розділ «Продукти», в блоці «Рахунки та картки» натиснув «Відкрити картку або рахунок», «Кредитка RED», пересвідчившись у можливості отримання кредиту, вніс власно створену від імені ОСОБА_7 електронну пошту, погодився з умовами кредитування та натиснув «Активувати», після чого без відома та від імені ОСОБА_7 , 11.08.2022 точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, не маючи ані дійсного, ані передбачуваного права, замовив кредитну картку НОМЕР_4 з кредитним балансом на суму 50000 грн. за програмою «Red 2.0», при цьому достовірно знаючи, що ОСОБА_7 коштів не отримає, а відтак кредит сплачувати не буде, натиснув клавішу «Активувати та встановити PIN». Таким, чином вводячи в оману електронно-обчислювальну систему Банку, видаючи себе за добросовісного користувача, прийняв зобов'язання від імені ОСОБА_7 , по виконанню кредитного договору перед АТ «Сенс Банк».
В подальшому, а саме в період часу з 11.08.2022 12 год. 28 хв по 12.08.2022 16 год. 47 хв., у невстановленому досудовим розслідуванні місці, за вказаних обставин та результатом проведених електронних операцій автоматизованим програмно-технічним комплексом з використанням електронно-обчислювального приладу, ОСОБА_5 маючи доступ до створеного ним профілю під ім'ям ОСОБА_7 в додатку «Sens» онлайн-банкінгу АТ «СенсБанк», з кредитної картки оформленої на ОСОБА_7 № НОМЕР_4 здійснив переказ грошових коштів на підконтрольні собі банківські рахунки та вчинив декілька розрахунків в банківських терміналах на загальну суму 39 515 грн. (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень), тобто розпорядився грошовими коштами на власний розсуд.
Після вчинення вказаних протиправних дій, ОСОБА_5 , скориставшись тим, що вчинений ним злочин залишився не викритим, маючи єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами АТ «Сенс Банк» з використанням електронно-обчислювальної техніки, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , використовуючи свій мобільний телефон (IMEI НОМЕР_5 ) з номером мобільного телефону ОСОБА_7 НОМЕР_1 (IMSI НОМЕР_2 ) та будучи від його імені авторизованим в мобільному додатку «Sens» онлайн-банкінгу АТ «СенсБанк», відкрив програмне меню додатка, шляхом натискання дисплею обрав розділ «Продукти», в блоці «Рахунки та картки» натиснув «Відкрити картку або рахунок», де створив та активував ще одну кредитну карту № НОМЕР_6 , після чого пересвідчився у можливості отримання кредиту, без відома та від імені ОСОБА_7 , 12.08.2022 точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, не маючи ані дійсного, ані передбачуваного права, оформив готівковий кредит (договір № 501438267) з лімітом 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень, який прикріпив до кредитної картки № НОМЕР_6 , при цьому достовірно значю, що ОСОБА_7 коштів не отримує, а відтак кредит повертати не буде. Таким, чином вводячи в оману електронно-обчислювальну систему Банку, видаючи себе за добросовісного користувача, прийняв зобов'язання від імені ОСОБА_7 по виконання кредитного договору перед АТ«Сенс Банк».
В подальшому, а саме в період часу з 12.08.2022 17 год. 12 хв по 14.08.2022 03 год. 49 хв. у невстановленому досудовим розслідуванні місці, за вказаних обставин та результатом проведених електронних операцій автоматизованим програмно-технічним комплексом з використанням електронно-обчислювального приладу, ОСОБА_5 маючи доступ до профілю під ім'ям ОСОБА_7 в додатку «Sens» онлайн-банкінгу АТ «СенсБанк», з кредитної картки оформленої на ОСОБА_7 № НОМЕР_6 здійснив переказ грошових коштів на підконтрольну собі банківську картку та вчинив декілька розрахунків в банківських терміналах на загальну суму 48 720 грн. (сорок вісім тисяч сімсот двадцять гривень), тобто розпорядився грошовими коштами на власний розсуд.
Отже, ОСОБА_5 , в період часу з 11.08.2022 по 14.08.2022, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, шляхом шахрайства з використання електронно-обчислювальної техніки, протиправно заволодів грошовими коштами АТ «СенсБанк» у сумі 88 235 грн. (вісімдесят вісім тисяч двісті тридцять п'ять гривень).
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Ухвалою суду від 03.03.2023 року в задоволенні заяви підозрюваного ОСОБА_5 про відмову від захисника - адвоката ОСОБА_8 та його заміну раніше призначеним адвокатом, відмовлено , роз'яснено підозрюваному ОСОБА_5 , що він має право укласти угоду із іншим захисником самостійно, роз'яснено ОСОБА_5 його право на звернення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про призначення йому адвоката, в зв"язку з чим оголошено перерву до 04.03.2023 року .
В судовому засіданні, 04.03.2023 року, прокурор підтримав клопотання та просив застосувати запобіжний захід без права внесення застави.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а якщо суд прийме рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то просив визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 затримано 01.03.2023 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 02.03.2023 року повідомлено про підозру.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
Підозра ОСОБА_5 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях обґрунтовується зібраними доказами, а саме:
-рапортами працівників Департаменту кіберполіції Національної поліції України;
-заявою представника АТ «Альфа-Банк» ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 10.11.2022;
-матеріалами виїмок в АТ «Універсал Банк» (Монобанк), АТ КБ «Приват Банк», АТ «Сенс Банк», та протоколами огляду вилученої інформації від 23.01.2023, 21.02.2023, 26.01.2023;
-протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11
-висновком експерта за результатами проведення судової портретної експертизи № СЕ-19/111-23/7612-ФП від 16.02.2023.
-протоколом обшуку від 01.03.2023;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 01.03.2023;
-іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява № 42310/04) від 21.07.2011 в пункті 175 зазначив, що «…термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення...».
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Також Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Таким чином, зібрані на даному етапі проведення досудового розслідування докази вказують на те, що є обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
При цьому, зазначені кримінальні правопорушення вчинені у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, який запроваджений у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Одне з інкримінованих ОСОБА_5 кримінально-протиправних діянь, яке передбачене ч. 3 ст. 190 КК України вчинене щодо українського військовослужбовця.
Саме тому виникла необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 , згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, санкція за які передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років та від трьох до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, враховуючи те, що стороною обвинувачення не відшукано всі речі та документи, щодо протиправної діяльності ОСОБА_5 та невстановлено інших осіб, які можуть бути спільниками вчинення протиправних дій, тому перебування останнього на волі, може сприяти знищенню, прихованню або спотворенню будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначені обставиниу своїй сукупності підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177КПК України.
Крім того, зважаючи на велику кількість встановлених під час досудового розслідування епізодів оформлення сторонніми особами від імен військовослужбовців сил оборони України карток та зняття з них грошових коштів, а також відсутність у ОСОБА_5 місця роботи та джерел доходу, це може у своїй сукупності спричинити повторне вчинення останнім аналогічних кримінальних правопорушень, або продовжити свою протиправну діяльність, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
Таким чином підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність наведених вище ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, в разі застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі чи вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування справи.
Вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Посилання захисника про можливість застосування міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд не приймає до уваги, оскільки захисником не було надано доказів про доцільність застосування до останнього такого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні у зв'язку з чим слідчий суддя, вважає за можливе визначити розмір застави, який становитиме 550 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, на утримані не має малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у кримінальному провадженні № 12022110000000476 від 01.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити .
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 діб ,тобто з 01.03.2023 р. до 29.04.2023 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ "Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 550(п"ятсот п"ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 476 200 грн. (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч двісті гривень нуль копійок) та надати можливість йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва для внесення застави кошти (отримувач: ГУК у м. Києві/Святошинський р-н/ Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA598999980313030106000026009 та надати документ, що підтверджує оплату, органу у провадженні якого перебуває кримінальна справа.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення вищезазначеної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити двохмісячний термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ГСУ Національної поліції.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого та прокурорів у даному кримінальному провадженні.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя
Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1