Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2287/23
04 березня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, непрацюючої, раніше судимої, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100120000040 від 03 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100120000040 від 03 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено до 20.05.2023.
04 березня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у тому, що 03.03.2023 приблизно о 16 год. 20 хв., перебуваючи у вагоні електропотягу КП «Київський метрополітен» в м. Києві, який рухався зі станції метрополітену «Славутич» в напрямку станції метрополітену «Золоті Ворота» помітила поблизу себе раніше невідому громадянку, яку в подальшому встановлено як ОСОБА_7 , яка при собі мала жіночу сумочку, в якій знаходився мішечок сірого кольору з гаманцем в якому знаходились грошові кошти в сумі 521 гривня. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення. Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, будучи обізнаною, що з 24.02.2022 на території України введений воєнний стан, з метою реалізації свого злочинного плану, впевнившись, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 03.03.2023, приблизно о 16 год. 30 хв., перебуваючи у вагоні електропотягу КП «Київський метрополітен» в м. Києві, який рухався зі станції метрополітену «Славутич» в напрямку станції метрополітену «Золоті Ворота», наблизилась впритул з правого боку до потерпілої ОСОБА_7 та, переконавшись в тому, що за її злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, та вона діє таємно, з корисливих мотивів, непомітно дістала своєю правою рукою із жіночої сумочки ОСОБА_7 , яка була при ній на той час, мішечок сірого кольору в якому знаходився гаманець з грошовими коштами в сумі 521 гривня. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 поклала викрадений нею у ОСОБА_7 мішечок сірого кольору, в якому знаходився гаманець з грошовими коштами в сумі 521 гривня, у свою сумочку червоного кольору, яка була на ній на той час, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
03 березня 2023 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
04 березня 2023 року до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 строком на 60 діб.
У відповідності до ч. 5 ст. 27, ст. 107 КПК України проводилася повна аудіо-, відеофіксація судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування «Аккорд».
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив таке задовольнити.
Захисник у судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту. Просив врахувати стан здоров'я підозрюваної та наявність дитини на утриманні.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала думку захисника, зазначила, що в повній мірі визнає вину, але не може пояснити, навіщо вчинила крадіжку, раніше притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок кілька разів, не знала, що перебуває у розшуку, наразі має 4 стадію СНІДу, приймає замісну метадонову терапію, тому просила не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи подане клопотання слідчого, слідчий суддя враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з такого.
Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні такими доказами: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.03.2023, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 03.03.2023, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.03.2023, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З цього приводу, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїх рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України», «Малик проти України» зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Проводячи оцінку поданих до клопотання матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра є обґрунтованою, наявність або ж відсутність протиправних дій ОСОБА_4 підлягає встановленню лише під час судового розгляду обвинувального акта, а на стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості такої підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (частина перша статті 276 КПК). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
Отже, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, які узгоджуються з наведеними рішеннями ЄСПЛ, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, тобто про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
З викладеного слід дійти висновку, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України), а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану.
Зазначений злочин становить особливо суспільну небезпеку.
Щодо наявності ризиків, то слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер пред'явленої підозри, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Так, слідчий суддя вважає, що ризик втечі ОСОБА_4 є більш вірогідним, оскільки, крім того, що їй інкримінується тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена до 8 років позбавлення волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, можливе вчинення спроби на переховування ОСОБА_4 та ухилення від органів досудового розслідування та у подальшому суду.
Окрім того з матеріалів клопотання вбачається, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 27.12.2022 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначено покарання у виді 2 місяців арешту.
У той же час, у силу інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, слідчий суддя вважає, що наявний ризик спроб на вчинення іншого кримінального правопорушення.
За положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України), пов'язаного з таємним викраденням чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, із врахуванням того, що перебуває у розшуку, може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно дійти висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, то на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є більш доцільним для перешкоджання указаних ризиків, крім того, у подальшому за наявності передбачених умов такий може бути змінений.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваної, якій інкримінується те, що вона в умовах воєнного стану здійснила таємне викрадення чужого майна, слідчий суддя вважає, що розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не буде завідомо непомірною для неї.
У разі внесення застави на підозрювану слід покласти обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
Щодо аргументу підозрюваної про неможливість перебування у слідчому ізоляторі за станом здоров'я слід зазначити таке.
З приводу цих доводів сторони захисту суд наголошує, що відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192, обов'язок по забезпеченню медичним обслуговуванням осіб, які утримуються під вартою, покладається на адміністрацію місця попереднього ув'язнення.
Згідно з п. 2.6 Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Відповідно до п. 2.7 зазначеного Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Крім того, питання щодо госпіталізації особи та перевезення її до закладу охорони здоров'я, де може бути надана екстрена медична допомога особам, узятим під варту, врегульоване Порядком надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, від 21 листопада 2012 року № 1122.
Таким чином, вищезазначеними нормативними актами врегульовано питання щодо організації надання медичної допомоги особам, що перебувають під вартою, у разі відсутності такої можливості в умовах СІЗО. При цьому, слідчому судді не надано доказів, які б підтверджували неможливість організувати надання медичної допомоги, яка необхідна підозрюваній, в умовах слідчого ізолятора.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 27, 107, 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор»», терміном на 60 днів до 01 травня 2023 року включно, взявши під варту в залі суду.
Визначити розмір застави у сумі 107 360 гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти з покладенням на неї таких обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, за першою вимогою;
- сповіщати слідчого, прокурора, суд про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі м. Києва;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків, внесені кошти будуть звернені у дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1