Справа № 758/1742/23
3/758/1262/23
06 березня 2023 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ікорська Є. С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
23.01.2023 о 05:17 год. за адресою пр. Правди, 12 В/1, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager Alcotest 7510», проба позитивна: 0,27 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, будь-яких клопотань та заяв про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, зокрема, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до загальних положень ПДР - ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 2.9(а) ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 437746 від 23.01.2023, результатом тесту № 447, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та DVD-диском.
Відповідно до тесту № 447 Drager Alcotest 7510 проба позитивна - 0,27 проміле.
Як вбачається з відеозапису, транспортний засіб «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , було зупинено працівниками поліції. У ході розмови з водієм у працівника поліції виникли підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки у останнього були наявні такі ознаки: почервоніння обличчя та виражене тремтіння пальців рук. На запитання працівника поліції, чи вживав вчора водій алкоголь, останній повідомив, що не вживав. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці водій погодився. Продув алкотест «Драгер», який показав 0,27 проміле. Після того як продув «Драгер» водій повідомив, що вживав алкоголь вчора, що пройшло годин 8 після того, як вживав. З результатом тесту погодився.
Аналізуючи докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, стимулювання його до правомірної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При цьому суддя враховує, що відповідно до примітки до ст. 22 КУпАП положення цієї статті щодо малозначності не застосовуються до правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 гривень 80 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Єлізавета ІКОРСЬКА