Справа № 502/309/23
06 березня 2023 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду
клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу
у вигляді домашнього арешту
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12023162150000042 від 08.01.2023 р. відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
В підготовчому судовому засіданні з розгляду відповідного обвинувального акта прокурором було заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів. В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що строк дії відповідного запобіжного заходу, застосованого на підставі ухвали слідчого судді, спливає 08.03.2023 р., а закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку неможливо, що є підставою для продовження відповідного запобіжного заходу. На думку прокурора, обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконного впливати на свідків, а також переховуватися від суду, що з урахуванням репутації обвинуваченого, зокрема того, що відповідне кримінальне правопорушення він вчинив під час розгляду судом іншого кримінального провадження відносно нього за кримінальні правопорушення, вчинені на початку листопада 2022 року та відсутності у нього міцних соціальних зв'язків з урахуванням тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, свідчить, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених КПК України та його належної поведінки.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпілий підтримав заявлене прокурором клопотання.
Заслухавши заявлене прокурором клопотання та думку інших учасників судового провадження, проаналізувавши відповідні положення діючого законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта, на підставі ухвали слідчого судді від 09.01.2023 р., до обвинуваченого під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 09.03.2023 р.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, серед іншого, запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як зазначено в ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, оскільки санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим відповідного кримінального правопорушення встановлена слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу та не може бути перевірена судом до ухвалення у даному кримінальному провадженні відповідного вироку за наслідками судового розгляду.
З клопотання прокурора та обвинувального акта достовірно встановлено, що обвинувачений є раніше судимим.
Також судом встановлено, що ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні нічим не підтверджений.
Разом з тим, враховуючи тяжкість покарання у виді позбавлення волі, яке може бути призначене обвинуваченому, та ту обставину що згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 вчинив відповідне кримінальне правопорушення в ході здійснення стосовно нього іншого кримінального провадження, за яке він був у наступному засуджений 06.02.203 р., що, на переконання суду, свідчить про існування ризику вчинення нового кримінального правопорушення обвинуваченим, а також існування можливості переховуватися від суду з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, суд приходить до висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зі встановленням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків з метою запобігання відповідних ризиків, оскільки продовження дії відповідного запобіжного заходу не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 196, 315, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 із забороною залишати житло цілодобово, - відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - строком на 60 днів, а саме - до 05.05.2023 р. включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України протягом дії відповідного запобіжного заходу покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1/ прибувати за першою вимогою до суду;
2/ повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала припиняє свою дію після 05.05.2023 р.
Контроль за виконанням ухвали обвинуваченим покласти на ВП № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_1