Справа № 947/5011/23
Провадження № 2-з/947/241/23
06.03.2023 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Коваленко О.Б.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявоюКерівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
До Київського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій зазначає наступне.
Реєстрація права власності на нежитлову будівлю площею 101 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулася з порушенням порядку державної реєстрації, тому обґрунтованим є застосування заходів забезпечення позову. 3 метою запобігання вчинення реєстраційних дій щодо спірного об'єкту, в т. ч. через перехід права власності до третіх осіб, що не є сторонами по справі, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст.ст. 149, 150 Цивільного процесуального кодексу України, вбачаються підстави для вжиття заходу забезпечення позову у виді заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі площею 101 кв. м за адресою, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2270570851101)
Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду у разі ухвалення його на користь прокурора, який діє в інтересах держави, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами.
Стосовно співмірності застосованого заходу забезпечення позову, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» № 1952-ІУ, судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, є підставою лише для зупинення проведення реєстраційних дій. Водночас такий вид обтяження не порушує право володіння та користування власністю.
При цьому з матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 набув право власності на спірний об'єкт нерухомого майна як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, а тому захід забезпечення позову у виді заборони вчиняти реєстраційні дії зі спірним об'єктом нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно жодним чином не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчинення певних дій. Відповідно до ч 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання позивача підлягає задоволенню, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, обрані варіанти забезпечення позову не порушать права та інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 149-152 ЦПК України, суд, -
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі площею 101 кв. м. літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2270570851101).
Ухвала набирає законної сили негайно; може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Коваленко О. Б.