Провадження № 33/821/41/23 Справа № 698/292/22 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Лазаренко В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
24 лютого 2023 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., з участю особи притягнутої до ад-міністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засі-данні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Катеринопільського рай-суду Черкаської обл. від 7.11.2022 р., якою ОСОБА_1 , який народив-
ся ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.м.т. Катеринопіль
Черкаської обл., має середню освіту,
одружений, має на утриманні 2 непов-
нолітніх дітей: сина ІНФОРМАЦІЯ_3. та донь-
ку ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює водієм автовиш-
ки в ПАТ Черкасиобленерго, прожи-
ває АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено амінстягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мі-німумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами, строком 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.,
Згідно постанови суду першої інстанції, 10.04.2022 р. о 1 год. 45 хв. в с.м.т. Катерино-піль по вул. Козацька Черкаської обл. ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO LANOS р/номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Медичний огляд проводив-ся в медичному закладі КНП «Катеринопільська ЦРЛ» на приладі АлкоФор, результат пози-тивний та становив 2 ‰ алкоголю, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій про-сить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови та скасувати постанову Кате-ринопільського райсуду Черкаської обл. від 7.11.2022 р., а провадження у справі закрити.
В обґрунтування доводів пропущеного строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначив, що копію постанови він отримав лише 16.11.2022 р.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги по суті ОСОБА_1 зазначив, що, на його думку, оскаржувана постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незакон-ною, необґрунтованою, через що підлягає скасуванню.
Так, у судовому засіданні він заперечив власну винуватість у повному обсязі. Зокрема, пояснив, що взагалі транспортним засобом не керував.
Вважає, що при складанні протоколу про адмінправопорушення є фактичні розбіжно-сті та порушення законодавства, а саме: на місці зупинки транспортного засобу (с.м.т. Кате-ринопіль, вул. Козацька близько 2 год. 00 хв.), де нібито складався протокол про адмінправо-порушення, не визначали ступінь сп'яніння. Ступінь сп'яніння визначався у медичному зак-ладі близько 2 год. 55 хв. Це свідчить про те, що протокол складався не на місці зупинки транспортного засобу; фактично ж огляд на стан сп'яніння проводився о 2 год. 55 хв. в Кате-ринопільській багатопрофільній лікарні (с.м.т. Катеринопіль, вул. Комарова, 1).
У своїх поясненнях поліцейський ОСОБА_3 повідомив, що протокол складався в приміщенні Катеринопільської багатопрофільної лікарні, однак на відеозапису портативного відео-регістратора свідки при освідуванні в медичному закладі відсутні. Тобто не зрозуміло, коли ж фактично були залучені свідки при складанні протоколу про адмінправопорушення.
В матеріалах адміністративної справи фактично відсутні будь-які докази, що саме він керував транспортним засобом. Ні на одному відеозапису не зафіксовано доказу керування ним транспортним засобом.
Періодично працівник поліції призупиняв відеофіксацію портативним відео- реєстра-тором. Своїми діями працівник поліції порушив вимоги інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кі-нозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису яка затверджена наказом Мі-ністерства внутрішніх справ № 1026 від 18.12.2018 р.
Судом першої інстанції було прийнято до уваги та досліджено письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були написані 10.04.2022 р.. Однак в судовому засіданні вказані свідки допитані не були.
Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 27.06.2019 року у справі N 560/751/17 - письмові пояснення свідків адмінправопорушення без їх допиту у су-довому засіданні є неналежними доказами.
На його думку, працівниками поліції в порушення вимог п. 5 розділу II вищевказаної Інструкції відеозапис подій, що відбувалися, здійснювався не безперервно, або ж мало місце умисне дроблення суцільного відеозапису на частини, що долучені до матеріалів справи, з метою спотворення дійсних обставин та створення в суду враження про його винуватість у вчиненні адмінправопорушення. Саме у відсутніх відео файлах містилися його пояснення щодо того, хто саме та при яких обставинах керував транспортним засобом. Вважає, що вка-заний фрагмент відеозапису був умисно вирізаний з суцільного відеозапису працівниками поліції, з наданням суду лише фрагментів останнього, оскільки інше суперечить складеному ними протоколу.
Щодо надання ним пояснень на відеозаписах про вживання певної кількості алкоголь-них напоїв, то відповідно до змісту правової позиції Верховного Суду, викладеної в постано-ві від 8.07.2020 р. в справі № 177/525/17, сам факт визнання особою вини у порушенні Пра-вил дорожнього руху не може бути достатнім доказом її вини та за відсутності інших належ-них доказів не може бути підставою для притягнення її до відповідальності.
З посиланням на практику ЕСПЛ, вважає, що виклик судом працівника Звенигородсь-кого РВП ГУНП в Черкаській обл. ОСОБА_3., який 10.04.2022 р. склав щодо нього протокол про адмінправопорушення, нібито для повноти та об'єктивності розгляду справи, суперечить вимогам щодо неупередженості суду.
Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі № 161/5372/17 при розгляді справи про порушення Правил дорожнього руху судді не можуть покладатися на свідчення інспектора поліції, який виніс постанову про штраф.
Зауважив, що згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 536/1703/17, притягнення особи до адмінвідповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адмінправопорушення, в тому числі встановле-ння вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адмінвідповідальності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повно-важені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Пор-тугалії» від 9.06.98 р., п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ, можливо зробити однозначний висно-вок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адмінправо-порушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскі-льки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.-6 Конвенції в частині права кожного на справедли-вий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додат-кових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судо-вий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні вину-ватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наяв-ність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Н-едоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За наведених вище обставин, апелянт вважає, що у в його діях відсутній склад адмін- правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав свої апеляційні вимоги та просив їх задовольнити, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_6 , вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови су-ду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адмінправопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адмінвідповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представ-ником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апе-ляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав копію постанови 16.11.2022 р. (а. пр. 81), а 17.11.2023 р. здав апеляційну скаргу до поштового відділення, що підтверджує-ться відбитком печатки на поштовому конверті ( а. пр. 46), а тому він не пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в ме-жах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушен-ня норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адмінправопорушення зобов'яза-ний з'ясувати чи було вчинене адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відпо-відальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа вста-новлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вважаю, що вищевказані вимоги закону місцевим судом виконано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передба-ченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами. Висновки, які вик-ладені в постанові суду відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.
При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єк-тивного дослідження матеріалів справи.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверд-жується:
- даними протоколу про адмінправопорушення серії ДПР18 № 492099 від 10.04.2022 р. (а. пр. 1);
- даними акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 34 від 10.04.2022 р., де в приміщенні Катеринопільської багатопрофі-льної лікарні встановлено ступінь алкогольного сп'яніння в графі діагноз, крім того резуль-тат обстеження - 2,00 ‰ (а. пр. 2);
- даними пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 10.04.2022 р., які ствер-дили те, що 10.04.2022 р. будучи в групі швидкого реагування територіальної оборони с.м.т. Катеринопіль здійснювали патрулювання. У комендантську годину, а саме о 1 год. 40 хв. ни-ми був зупинений автомобіль Daewoo Lanos під керуванням ОСОБА_1 , який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини та нечітка мова (а. пр. 3,4);
- даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, дослідженого в судовому засіданні апеляційного суду (а. пр.7-8), на якому відображено як за направленням та в прису-тності працівника поліції лікар ОСОБА_7 обстежила ОСОБА_1 за зовнішніми ознаками та з використанням технічного засобу «АлкоФор», за результатами чого було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Результати обстеження було зафік-совано в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи ін-шого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На відеозапису ОСОБА_1 не заперечує факту керування автівкою.
Свідок ОСОБА_6 , яка є дружиною правопорушника, надала суду апеляційної інс-танції наступні пояснення. 10.04.2022 р. о 1 год. 00 хв. їй зателефонувала її мати та повідо-мила, що захворіла, у неї піднявся високий тиск. Її чоловік - ОСОБА_1 спав і не хотів їхати до тещі у сусіднє село, а тому вона сіла за кермо, а чоловік перебував поруч. Згодом зупини-лись, пересіли та помінялися місцями. Потім до них підійшов чоловік зі зброєю. ОСОБА_1 вийшов до нього, а вона залишалася в автомобілі. Дещо згодом свідок пішла до матері у су-сіднє село Бродецьке, оскільки вона переживала за матір. Вказала, що у неї водійського пос-відчення немає.
Апеляційний суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_6 та вважає його як можливий спосіб уникнути від відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 .
Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені цілком вірно.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд дійшов висновку про правиль-ність встановлення уповноваженою посадовою особою факту, що 10.04.2022 р. о 1 год. 45 хв. в с.м.т. Катеринопіль Черкаської обл. по вул. Козацька ОСОБА_1 керував автомобілем Dae-woo Lanos р/номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що стало підставою для складання відносно нього протоколу про адмінправопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адмінправопорушення повністю доведена зіб-раними та перевіреними у справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, та які уз-годжуються між собою та у своєму взаємозв'язку і у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 .
Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених ви-могами ст. ст. 33, 34 та 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин адміністративного провад-ження та особи правопорушника є співрозмірним до вчиненого і справедливим.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що постанову суду потрібно скасу-вати, а провадження у справі закрити, тому що оскаржувана постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною, необґрунтованою, то суд апеляційної інстанції вважає такі доводи безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки з матеріалів провадження, зокрема з нагрудної камери працівника поліції, вбачається зафіксо-ваний факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, що становить склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що вина ОСОБА_1 -кого у вчиненні адмінправопорушення доведена сукупністю доказів, оскільки вони є логіч-ними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.
Таким чином, з урахуванням наведеного приходжу до висновку, що підстав для задо-волення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду є законною, обґрунтованою і ска-суванню або зміні не підлягає.
Будь-які докази відсутності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і правопорушником суду апеляційної інстанції не надані.
Будь-які інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються су-дом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об'єктивно спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Катеринопіль-ського райсуду Черкаської обл. від 7.11.2022 р.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Катери-нопільського райсуду Черкаської обл. від 7.11.2022 р. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є ос-таточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.