Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
03 березня 2023 року № 520/11852/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лариси Мар'єнко, розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - органу Пенсійного фонду України №204750011693 від 08.11.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугою років згідно ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), виплачувати в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати та перераховувати пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вислугою років з 08.11.2022, з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Харківською обласною прокуратурою №21-168 від 20.10.2022 без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, з проведенням коригування вищезазначених виплат з урахуванням коефіцієнтів підвищення окладів та коефіцієнтів підвищення окладів та класного чину, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-ХІІ від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-ІІІ без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати без обмежень граничного розміру виплати пенсії, незалежно від працевлаштування, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України, органах державної влади України або органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, а також незалежно від одержаного заробітку, прибутку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" при наявності необхідного стажу роботи та розрахунку пенсії в розмірі 90% від заробітної плати. За результатами розгляду вказаної заяви прийнято рішення відповідачем від 08.11.2022 року №204750011693 про відмову у призначенні пенсії. З вказаним рішенням відповідача позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 22.12.2022 відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Представник відповідача - Г.Баєва, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Управління під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що у позивача наявний стаж роботи в органах прокуратури достатній для призначення пенсії згідно ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим 02.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою (електронне звернення) про призначення пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12.07.2001 при наявності стажу роботи 20 років та розрахунку пенсії в розмірі 90% відсотків від заробітної плати.
До заяви про призначення пенсії позивачем додано електронні скан-копії: паспорту, ідентифікаційного коду, трудової книжки, диплому про вищу освіту, архівної довідки з Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 22.07.2021 №Б-283/223, довідки про складові заробітної плати, видані прокуратурою Харківської області від 20.10.2022р №21-168, та інші документи, необхідні для призначення пенсії.
Рішенням територіального органу Пенсійного фонду України №204750011693 від 08.11.2022 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з відсутністю вислуги років на день звернення 25 років (п.1 ст.86 Закону України "Про прокуратуру").
З вказаним рішенням позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст.58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80% від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Згідно ч.2 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до ст.28 Закону України "Про вищу освіту", університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.
Таким чином, до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України "Про прокуратуру" зараховується, зокрема, половина строку навчання у вищому навчальному закладі, а саме: в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, після навчання у якому позивач отримала вищу юридичну освіту за спеціальністю "Правознавство".
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі №21-348а13 та від 17.12.2013 у справі №21-445а13.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.09.2020 року по справі №580/647/2020, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №580/647/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати з 01.01.2020 року призначену ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції станом на час призначення пенсії) у розмірі 90 % від розміру заробітної плати, вказаної у довідці Прокуратури Черкаської області від 25.06.2020 року №18-462 вих-20, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за період з 01.01.2020 року.
При цьому, суд зазначає, що Верховний суд оцінивши наведені відповідачем аргументи, не знайшов, у даному випадку, наявності обставин, які б могли зумовити касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, який чинний на час звернення заявника з заявою про призначення пенсії, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 25 років, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.
Водночас, згідно абз.6 ч.6 ст.86 Закону України "Про прокуратуру", до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується половина строку навчання вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
Разом з тим, відповідно до абз.2 ч.6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах слідчими, суддями.
На час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до наданих документів загальний стаж позивача роботи на посадах в прокуратурі становив понад 23 роки, а стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, за ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням навчання у вищому юридичному закладі, більше 20 років.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення органу пенсійного фонду від 08.11.2022 року №204750011693 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), за заявою від 02.11.2022, в призначенні пенсії за вислугою років на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до статті частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що право позивача на призначення та виплати пенсії, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, не призначення та невиплата пенсії є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
В даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки наявний стаж роботи позивача на посадах прокуратури передбачає право на призначення та виплату пенсії за вислугою років, а положення ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції закону від 14.10.2014, фактично звужує право позивача на призначення та виплату позивачу пенсії за вислугою років.
Водночас, суд зазначає, що друге речення першого пункту ст.1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", яке дозволяє позбавити майна лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію "законів" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на призначення та виплату пенсії.
Таким чином, для належного захисту прав позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), виплачувати в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати та перераховувати пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вислугою років з 08.11.2022, з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Харківською обласною прокуратурою №21-168 від 20.10.2022 без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, з проведенням коригування вищезазначених виплат з урахуванням коефіцієнтів підвищення окладів та коефіцієнтів підвищення окладів та класного чину, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-ХІІ від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111 без оподаткування та нарахування військового збору.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати без обмежень граничного розміру виплати пенсії, незалежно від працевлаштування, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України, органах державної влади України або органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, а також незалежно від одержаного заробітку, прибутку, суд зазначає наступне.
Так, приписами ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Отже, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій, зокрема, вказані висновки суду стосуються позовних вимог виплачувати пенсію в майбутньому, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №204750011693 від 08.11.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугою років згідно ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), виплачувати в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати та перераховувати пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вислугою років з 08.11.2022, з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Харківською обласною прокуратурою №21-168 від 20.10.2022 без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, з проведенням коригування вищезазначених виплат з урахуванням коефіцієнтів підвищення окладів та коефіцієнтів підвищення окладів та класного чину, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-ХІІ від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-ІІІ без оподаткування та нарахування військового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області, повний текст рішення складено 03.03.2022 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО