Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
21 лютого 2023 р. справа №520/9375/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Л.Мар'єнко,
при секретарі судового засідання - К.Курбатової,
за участю:
представника позивача - Ю.Чоломбитько,
представника відповідача ГУ ДПС у Харківській області - М.Лисенка,
представника відповідача ДПС України (в режимі відеоконференцзв'язку) - А.Григор'євої,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код 43983495), що полягає у невнесенні заяви ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" (ідентифікаційний код 38158635) про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393), що полягає у невнесенні заяви ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" (ідентифікаційний код 38158635) про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" (ідентифікаційний код 38158635) суми бюджетного відшкодування в розмірі 20541666,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "ТД "Агросвіт" має право на узгоджену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що утворилась у податковому періоді - вересень 2015 року у розмірі 20541666,66 грн, у зв'язку з чим 28.07.2022 звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області та ДПС України з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується. Разом з тим, відповідачі у визначений законодавством України строк жодних дій щодо реєстрації заяви не здійснили, проведення камеральної перевірки не ініціювали, чим порушили право позивача на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість.
Ухвалою суду від 22.11.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Представник відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області, надіслав через ЄСІТС "Електронний суд" відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись а те, відповідно до постанови Верховного Суду від 25.11.2022 у справі №2040/7102/18 відмовлено ТОВ "ТД "Агросвіт" у позові про скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника ПДВ, тобто позивач не є платником ПДВ. Відповідно до п.201.8 статті 201 ПК України та п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 ПК України, та яким присвоєно податковий номер платника податку ПДВ. Також представник відповідача вказав, що звітність подана засобами поштового зв'язку, вважається такою, яка податна з порушенням вимог п.49.4 ст.49 ПК України, заява про повернення сум бюджетного відшкодування відповідно до пп.200.7.2 п.200.7 ст.200 ПКУ не підлягає внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а відповідно і відпрацюванню у порядку, визначеному ст.200 ПКУ, зокрема, й проведення камеральної перевірки.
Представник відповідача - Державної податкової служби України, надіслав через ЄСІТС "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позовну у повному обсязі, з огляду на те, що оскільки станом на дату направлення засобами поштового зв'язку звітності з ПДВ ТОВ "ТД "Агросвіт" не було платником ПДВ, воно не обов'язку щодо подання такої звітності до контролюючих органів,а подана звітність відповідно до норм чинного законодавства України не вважається податковою декларацією. Крім того, підприємство позивача не дотрималось норм ст.200 ПКУ в частині декларування суми ПДВ до відшкодування з бюджету, отже дані щодо заяв про повернення сум бюджетного відшкодування за травень 2019 року чи квітень 2022 року не можуть бути внесені до Реєстру заяв.
У відповідь на відзив представник позивача зазначив, що не погоджується з доводами відповідачів про відсутність у товариства права на бюджетне відшкодування з ПДВ, так як ТОВ "ТД "Агросвіт" внаслідок повернення попередньої оплати за договором №25МПР1 від 25.05.2015 здійснено коригування до податкових накладних №1-83 від 15.09.2015, №1-56 від 16.09.2015, №1-29 від 22.09.2015, №1-69 від 24.09.2015 на суму ПДВ 20541666,66 грн та направлено електронною поштою до ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області для реєстрації. За результатами оскарження в судовому порядку (справа №820/11513/15) відповідні розрахунки-коригування зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, збільшення органами податкової служби реєстраційного ліміту на суму ПДВ 20541666,66 грн не відбулося. При цьому анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "ТД "Агросвіт" відбулося 06.08.2018, тобто через три роки після зменшення податкових зобов'язань позивача. Таким чином, в даному випадку має місце саме незаконна бездіяльність відповідача, яка перешкоджає позивачу реалізувати його право на бюджетне відшкодування належним йому коштів.
Ухвалою суду від 13.12.2022 призначено розгляд справи у режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програму Easycon.
Ухвалою суду від 31.01.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області.
Третя особа правом надати письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог не скористалась.
Протокольною ухвалою суду від 21.02.2023 закрито підготовче провадження у справі та розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача - Ю.Чоломбитько, у судовому засіданні підтримав доводи заявлених позовних вимог, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача ГУ ДПС у Харківській області - М.Лисенко, у судовому засідання заперечував проти заявленого позову з підстав, викладених у відзиві та додаткових письмових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ДПС України - А.Григор'єва, у судовому засіданні в режимі конфнеренцзв'язку, заперечувала проти заявленого позову, просила суд відмовити у його задоволенні.
Представник третьої особи, повідомлений судом належним чином про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилав, причини неявки не повідомив.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт", зареєстрований як суб'єкт господарювання - юридична особа за кодом ЄДРПОУ 38158635. Основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.
Згідно договору поставки від 25.06.2015 №25МПРІ, укладеного між позивачем (постачальник) та ТОВ "Проперті Менеджмент Україна" (покупець), за умовами якого позивач зобов'язався поставити покупцю (ТОВ "Проперті Менеджмент Україна") товар (олія соняшникова нерафінована), а покупець зобов'язався його оплатити.
За умовами вказаного договору покупець здійснив попередню оплату товару у сумі 350000000,00 грн, на підставі чого позивач зареєстрував податкові накладні №160-242 від 25.06.2015.
29.06.2015 позивач та ТОВ "Проперті Менеджмент Україна" уклали додаткову угоду №1, згідно якої загальна сума договору від 25.06.2015 №25МПРІ зменшена до 123250000,00 грн.
16.07.2015 - позивач повернув покупцю попередню оплату за договором від 25.06.2015 №25МПРІ у розмірі 226750000,00 грн.
20.08.2015 договір укладений між ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ "Проперті Менеджмент Україна" від 25.06.2015 №25МПРІ - розірвано.
15.09.2015 ТОВ "ТД "Агросвіт" повернуло покупцю попередню оплату в сумі 250000,00 грн.
12.10.2015 позивачем подано декларацію з податку на додану вартість №9215947964 за вересень 2015 та розрахунок коригувань сум податку на додану вартість.
ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за вересень 2015 року, за результатами якої складено акт від 19 листопада 2015 №1203/20-31-15-01-10/38158635 "Про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" за вересень 2015 року".
На підставі висновків, викладених у вказаному акті перевірки, ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 04.12.2016 прийняті податкові повідомлення-рішення №0003021501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 24240698,00 грн, №0003031501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1149109,00 грн.
Позивачем було складено розрахунки коригування до податкових накладних від 15.09.2015 №1-83, від 16.09.2015 №1- 56, від 22.09.2015 №1-29, від 24.09.2015 №1-69 на суму ПДВ 20 541 666,66 грн та направлено електронною поштою ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області для реєстрації.
Контролюючими органами розрахунки коригування прийняті не були у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Постановою Харківською окружного адміністративного суду від 14.12.2015 у адміністративній справі №820/11513/15, що набрала законної сили 04.01.2016, задоволено адміністративний позов позивача до ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.
Визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо відмови в реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних від 15.09.2015 №1-83, від 16.09.2015 №1-56, від 22.09.2015 №1-29, від 24.09.2015 №1-69, зобов'язано ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області зареєструвати розрахунки коригування до податкових накладних.
Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.12.2015 №0003021501, №0003031501.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2016 у справі №820/11513/15 відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідачу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.07.2016 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №820/11513/15.
На виконання постанови Харківською окружного адміністративного суду від 14.12.2015 у адміністративній справі №820/11513/15, податковим органом здійснено реєстрацію розрахунків коригування кількісних і якісних показників до податкових накладних на суму ПДВ - 20541666, 66 грн, але у Єдиному реєстрі податкових накладних збільшення реєстраційного ліміту на суму ПДВ не відбулося, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 у справі №2040/6747/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, задоволено адміністративний позов позивача до ДФС України.
Зобов'язано ДФС України зареєструвати розрахунки коригування кількісних і якісних показників від 15.09.2015 №1-83 до податкових накладних від 25.06.2015 №160-242 на суму ПДВ 20541666,66 грн., визнано протиправними дії (бездіяльність) ДФС України щодо не збільшення реєстраційної суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних після реєстрації розрахунків коригування кількісних і якісних показників від 15.09.2015 №1-83 до податкових накладних від 25.06.2015 №160-242 на суму ПДВ 20541666,66 грн., зобов'язано ДФС України збільшити реєстраційну суму на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на 20541666,66 грн. та відобразити таке збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Постановою Верховного Суду від 20.11.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №2040/6747/18 залишені без змін.
Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 06.08.2018 №2110 (форма № 6-РПДВ) з 06.08.2018 року на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість анульовано.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №2040/7102/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, позов задоволено.
Зобов'язано ГУ ДФС в Харківській області прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року з додатками, з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відповідних відомостей, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС в Харківській області від 06.08.2018 №2110 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача з моменту його прийняття, зобов'язано ГУ ДФС в Харківській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, а саме - з 06.08.2018 з усіма відповідними показниками.
Постановою Верховного Суду від 25.11.2022 у справі №2040/7102/18 задоволено касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивачем до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України 04.02.2020 засобами поштового зв'язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2019 року з додатками та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступник у розмірі 20541666, 66 грн.
ГУ ДПС у Харківській області отримала вищевказану заяву 05.02.2020 та зареєструвала її за вх.№7808/10, ДПС України - отримано заяву 07.02.2020, зареєстровано за вх.№5456/6, однак дій щодо проведення камеральної перевірки щодо правильності формування податкового кредиту позивачем не вчинила, у зв'язку з чим ТОВ "ТД "Агросвіт" звернулось з позовом до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі №520/4810/2020 задоволено у повному обсязі позовні вимоги ТОВ "ТД "АГРОСВІТ".
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України, що полягає у невнесені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім" Агросвіт" про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" суму бюджетного відшкодування у розмірі 20541666,66 грн (двадцять мільйонів п'ятсот сорок одну тисячу шістсот шістдесят шість гривень шістдесят шість копійок).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі №520/4810/2020 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 по справі №520/4810/2020 скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.04.2022, частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт", постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №520/4810/2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності відповідачів протиправною щодо невнесення до Реєстру заяв повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо наявності узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу за декларацією за травень 2019 року скасовано, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року у цій частині залишено без змін. У іншій частині постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №520/4810/2020 - залишено без змін.
Позивачем до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України 28 липня 2022 засобами поштового зв'язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2022 року з додатками та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступник у розмірі 20541666,66 грн.
Головним управлінням ДПС у Харківській області та Державною податковою службою України вказані документи отримані 02.08.2022.
Однак, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом та станом на момент розгляду даної справи, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не містить даних щодо подання позивачем заяви про повернення сум бюджетною відшкодування.
Крім того, відповідач відповідно до пункту 76.3 ст.200 ПК України не провів камеральну перевірку податкової декларації або уточнюючого розрахунку протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Строк на проведення камеральної перевірки сплив 02.09.2022, а відповідач зазначену перевірку не провів. Таким чином, сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20541666,66 грн вважається узгодженою, у зв'язку з чим позивач набув право на стягнення вказаної суми.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VІІІ від 21 грудня 2016 року, який набрав чинності з 1 січня 2017 року (далі - Закон № 1797-VІІІ), був змінений порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі ПК України в редакції чинній на час спірних правовідносин), при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Згідно з приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 ПК України).
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування визначений в пункті 200.12 статті 200 ПК України, відповідно до якої, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків (пункт 200.15 статті 200 ПК України).
Положення цієї норми узгоджуються з пунктом 7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26.
Також, відповідно до пунктів 3, 5, 6 вказаного Порядку визначено, що формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.
Орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.
Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.
Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Подання податкової декларації до контролюючих органів регулюється статтею 49 ПК України.
Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.
Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів (пункт 49.4. стаття 49 ПК України).
Щодо позовних вимог у частині визнання бездіяльності відповідачів протиправною, що полягає у невнесенні заяви ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.
Судом за матеріалами справи встановлено, що позивач за результатами завершеної процедури судового оскарження мав узгоджену та невідшкодовану суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що утворилась у податковому періоді - вересень 2015 року у розмірі 20541666,66 грн. та засобами поштового зв'язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2022 року з додатками та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на наведену суму.
У вказаній справі спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що контролюючий орган не прийняв та відмовився внести подану позивачем в письмовому вигляді заяву до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, чим фактично позбавив ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" можливості реалізувати своє право на бюджетне відшкодування сум податку, в тому числі з урахуванням збільшення реєстраційної суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних після реєстрації розрахунків коригування кількісних і якісних показників від 15 вересня 2015 року №1-83 до податкових накладних від 25 червня 2015 року №160-242 на суму ПДВ 20541666,66 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі №2040/6747/18 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі №520/4810/2020, постанови Верховного Суду від 11.04.2020 у справі №520/4810/2020.
Підставою для не внесення заяви до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, як зазначав відповідач, стали обставини анулювання Товариству реєстрації платника ПДВ, тобто станом на момент подання декларації з ПДВ позивач не був платником ПДВ, а звітність подана засобами поштового зв'язку, тобто з порушенням вимог пункту 49.4 статті 49 ПК України.
Так, питання процедури анулювання реєстрації платника ПДВ визначено у розділі V ПК України.
Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (пункт 184.5 статті 184 ПК України).
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 ПК України).
Водночас, у відповідності до пункту 184.9 статті 184 ПК України у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.
Отже, стаття 184 ПК України містить лише підстави для анулювання реєстрації платника податку та не регулює питань щодо порядку подання та прийняття податкової звітності, у тому числі заяви до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, після анулювання реєстрації платника ПДВ.
З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що за наявності права платника податків на отримання бюджетного відшкодування та який прийняв рішення про повернення суми такого відшкодування податку на додану вартість платник податку подає до контролюючого органу в електронній формі податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Лише виключно після подання та опрацювання/внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування вказаної заяви виникають наслідки у вигляді або відмови в відшкодуванні, або отримання такого бюджетного відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, або у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Тобто, наведені положення податкового законодавства регулюють (встановлюють певний правовий алгоритм дій та юридичних наслідків як для платника податків так і для податкового органу) звичайний порядок відносин, що виникає (існує) за звичайних умов формування (складання), подання до контролюючого органу та прийняття в електронній формі податкової декларації з показників ПДВ та відповідної заяви про повернення таких сум бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, тобто у відповідності до існуючого вище порядку.
При цьому, наведені положення податкового законодавства, не врегульовує обставини, що виникли між сторонами та ту ситуацію, в якій опинився позивач. Як було об'єктивно встановлено судами в інших адміністративних справах за позовом ТОВ "ТД "Агросвіт", відповідачем протягом тривалого часу не виконувались судові рішення у справі №2040/6747/18, у справі №2040/7102/18 та у справі №520/4810/2020. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.
Внаслідок протиправної бездіяльності, яка допускається з боку контролюючого органу, як то не відновлення прав позивача щодо реєстрації розрахунків коригування кількісних і якісних показників від 15 вересня 2015 року №1-83 до податкових накладних від 25 червня 2015 року №160-242 на суму ПДВ 20541666,66 грн, не прийняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року з додатками, з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відповідних відомостей, виникли негативні правові наслідки для платника податків.
В подальшому наведене унеможливило для позивача вчинити ним законодавчо передбачених дій та діяти у спосіб встановлений законом щодо реалізації ним свого права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом подання до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За таких обставин, суд зазначає, що позивач не позбавлений права на подання податкової звітності та заяви про бюджетне відшкодування у спосіб, визначений підпунктом "б" пункту 49.3 статті 49 ПК України. Іншого законного та можливого способу для сторони не існувало.
Таким чином, суд приходить до висновку, що єдино можливим в межах цієї справи способом відновлення порушеного права позивача стало подання ним відповідної декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування засобами поштового зв'язку, як то передбачено п.п."б" п. 49.3 ст. 49 ПК України.
Вказана правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2022 у справі №520/4810/2020, та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковою для застосування при вирішенні справ з аналогічним предметом та обставинами позову.
Також суд зазначає, що наведені вище обставини в силу ч.4 ст.78 КАС України є преюдиційними для розгляду даної справи та не потребують доказування.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, декларація з ПДВ за квітень 2022 року та заява про бюджетне відшкодування у розмірі 20541666, 66 грн., яка спрямована до Головного управління ДПС України у Харківській області та Державної податкової служби України поштою була фактично отримана відповідачами, але не прийнята у належний спосіб та її реєстрація не здійснена, до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не включена.
Підпунктами 49.8 - 49.9 ст.49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Імперативний характер норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).
Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. У такому разі, на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
У відповідності до підпункту 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк, то податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою.
Отже прийняття податкової декларації передбачає мінімальний рівень податкового контролю, який обмежено перевіркою наявності та достовірності заповнення платником податків усіх обов'язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. Перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 Податкового кодексу України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.
Разом з тим, зміст наведених положень податкового законодавства у їх системному зв'язку дає підстави для висновку, що у разі протиправного анулювання реєстрації платника ПДВ, що підтверджено судовим рішенням, та його непоновлення, не позбавляє останнього (платника ПДВ) у поданні податкової декларації разом з заявою про повернення сум бюджетного відшкодування саме засобами поштового зв'язку. При цьому, якщо у встановленому законом порядку контролюючим органом не було відмовлено у прийнятті поданої платником податків податкової звітності, останню слід вважати прийнятою відповідно до підпункту 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.
Так, на момент подачі до податкових органів заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі №2040/7102/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, зобов'язано ГУ ДФС в Харківській області прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року з додатками, з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відповідних відомостей; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС в Харківській області від 06 серпня 2018 року №2110 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача з моменту його прийняття; зобов'язано ГУ ДФС в Харківській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, а саме - з 06 серпня 2018 року з усіма відповідними показниками.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згіно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Наведене зумовлює висновок про те, що на момент подання позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, рішення ГУ ДФС в Харківській області від 06 серпня 2018 року №2110 про анулювання реєстрації платника ПДВ позивача вважалося нечинним, оскільки було скасоване в судовому порядку, а у контролюючого органу виник обов'язок вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, а саме - з 06 серпня 2018 року з усіма відповідними показниками відповідно до судового рішення.
Проте, станом на час подання декларації разом із заявою про повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування відповідачами не було вчинено зазначених дій, чим позбавлено позивача можливості подати у належний спосіб податкову звітність.
Щодо доводів представника відповідача про наявність постанови Верховного Суду від 25.11.2022 у справі №2040/7102/18, якою скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року у справі №2040/7102/18 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 року, суд зазначає наступне.
По-перше, на момент вчинення спірних правовідносин, відповідачу про існування вказаної постанови Верховного Суду відомо не було і така обставина не могла бути покладена в основу поведінки суб'єкта владних повноважень щодо нереєстрації заяви позивача.
По-друге, відповідно до пункту 184.9 статті 184 ПК України у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.
В ході судового розгляду справи, представником ГУ ДПС у Харківській області та представником ДПС України письмової відмови податкового органу у прийнятті декларації позивача разом з заявою про повернення сум бюджетного відшкодування до матеріалів справи не надано.
З огляду на викладене, керуючись положеннями норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд вважає, що відповідачами протиправно позбавлено позивача права, на внесення в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 20541666,66 грн.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання бездіяльності відповідачів протиправною, що полягає у невнесенні заяви ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" (ідентифікаційний код 38158635) про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Щодо позовних вимог про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям "майно" в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05.01.2000) (Beyeler v. Italy, заява №33202, § 100)).
За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06. 2014 (Sukhanov and Ilchenko v.Ukraine, заяви №68385/10 та №71378/10, § 35)).
ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v.Ukraine, заява №803/02, §3132). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).
Водночас, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного суду від 12.02.2019 у справі №826/7380/15, який враховується судом при вирішенні даного спору.
Враховуючи порушення органами податкової служби прав позивача, не виконання відповідачами судових рішень, що набрали законної сили, та з огляду на те, що такий спосіб захисту як визнання бездіяльності відповідачів протиправною щодо невнесення до Реєстру заяв повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивачу не призведе до ефективного відновлення права платника податків, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 20541666,66 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки в ході судового розгляду справи відповідачами не доведено правомірності допущеної бездіяльності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 238, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код 43983495), що полягає у невнесенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "АГРОСВІТ" (ідентифікаційний код 38158635) про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393), що полягає у невнесенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "АГРОСВІТ" (ідентифікаційний код 38158635) про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "АГРОСВІТ" (ідентифікаційний код 38158635) суми бюджетного відшкодування в розмірі 20541666,66 грн (двадцять мільйонів п'ятсот сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 66 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків,61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" (вул.Сумська, буд.6, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 38158635) судовий збір у розмірі 12405,00 грн (дванадцять тисяч чотириста п'ять гривень 00 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" (вул.Сумська, буд.6, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 38158635) судовий збір у розмірі 12405,00 грн (дванадцять тисяч чотириста п'ять гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2023 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО