03 березня 2023 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю адвоката Краснюка В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та діючого в його інтересах адвоката Краснюка В.В., на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 лютого 2023 року, -
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 лютого 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого електромонтером Вижницького РЕМ, визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536 грн. 80 коп.
Згідно з постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 06.02.2023 р. ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що він 07 01.2023 р. о 19 год. 57 хв. в м. Вижниця по вул. Чорновола, 92 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі, результат огляду позитивний 1,59 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР України. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 та його адвокат Краснюк В.В. кожен окремо подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову районного суду від 06.02.2023 р., а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу вказаного правопорушення.
Посилаються на те, що постанова суду є необґрунтованою, не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнята з порушенням процесуальних норм.
Зокрема вказують, що працівники поліції в порушення вимог закону не запропонували пройти огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу і такий огляд не був проведений.
ЄУНСС: 713/138/23
Провадження №33/822/138/23 Головуючий у І інстанції:Кириляк А.Ю.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Потоцький В.П.
Зазначають, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки т/з, згідно з яким водій відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а також направлення на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння є сфальсифікованими, оскільки ОСОБА_1 в акті не розписувався і вказані документи при ньому на складалися. Вказане підтверджується відео з бодікамер.
Звертають увагу і на те, що в матеріалах справи, а саме висновку щодо результатів медичного огляду, не зазначено та не вказано яким алкотестером проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння, його номер, сертифікація, об'єктивні ознаки алкогольного сп'яніння, не зазначено результат огляду.
Вважають, що відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, наявний в матеріалах справи, не можна вважати належним та допустимим доказом по справі, оскільки він не є безперервним.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився та про причини свої неявки суд не повідомив, що у відповідності до ст.294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Більш того, захисник Краснюк В.В. не заперечував проти розгляду справи без участі його довірителя.
Заслухавши адвоката Краснюка В.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити в повному обсязі, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння доведено по справі протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом подій, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння та відповідає фактичним обставинам справи, а також підтверджується іншими зібраними у справі й дослідженими в судовому засіданні доказами.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП , посадова особа при розгляді справи зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У відповідності до вимог п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, дані, які є в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 042049 (а.с.1) свідчать про те, що 07 січня 2023 року о 19 год. 57 хв. в м. Вижниця, по вул. Чорновола, 92 водій керував автомобілем ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога у Вижницькій БЛІЛ, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння, результат якого показав 1, 59 проміле.
Даний протокол був складений працівником поліції відповідно до вимог ст.ст. 254,256 КУпАП. Громадянину ОСОБА_1 були роз'ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про, що в протоколі про адміністративне правопорушення наявний підпис останнього та його письмові пояснення на окремому аркуші. Зауважень від правопорушника не надходило.
А тому вважаю, що працівник поліції діяв відповідно до вимог чинного законодавства та правильно оформив протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, вказавши на порушення п.2.9.а. ПДР України - як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння підтверджується відеозаписом подій, який наявний в матеріалах справи.
Зокрема, з дослідженого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та складення щодо нього постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ним ПДР України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у поліцейського виникла підозра, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим йому було названо ознаки алкогольного сп'яніння і запропоновано пройти такий огляд у встановленому законом порядку, на що останній погодився і пройшов такий огляд в медичному закладі, результат якого показав 1, 59 проміле.
Після чого на нього був складений протокол.
Крім цього, направленням на огляд та актом огляду на стан алкогольного спяінннія з використанням спеціальних технічних засобів (а.п.4-5) підтверджено те, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу «Драгер Алкотест 0591».
Не заслуговують на увагу і доводи апелянтів, що направлення та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів є сфальсифікованими, оскільки з відео з бодікамер працівників поліції видно, що вказані документи підписував ОСОБА_1 .
Також факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 07.01.2023 року № 6, (а.с. 7), згідно з яким було підтверджено те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить наявний запис в п. 10 вказаного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що даний висновок був складений відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 та ст.266 КУпАП. З даним висновком ОСОБА_1 було ознайомлено про, що свідчить наявний підпис останнього у вказаному висновку. Будь-яких заперечень чи зауважень при ознайомленні обстежуваного із результатами його огляду не поступало.
Хибною є позиція апелянтів з приводу того, що у висновку мають бути відомості про алкотестер, яким проводився огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, його номер, сертифікація, об'єктивні ознаки алкогольного сп'яніння, та результат огляду. Оскільки такі відомості згідно з вищезгаданою Інструкцією відображаються лікарем наркологом в акті огляду, який в свою чергу залишається в закладі охорони здоров'я.
Доводи апелянтів щодо того, що відеозапис подій є неналежним доказом, оскільки не є безперервним, є необґрунтованими, так як статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вказана норма закону чітко визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, які відображають реальні факти та є їх відтворення, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин, тому суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги вищенаведені дані та розглянув вказану справу на підставі наявних в ній доказів.
Що стосується інших посилань в апеляційних скаргах, то вони мають формальний характер та були предметом розгляду в суді першої інстанції і спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянтів, викладений ними у поданих апеляційних скаргах.
При цьому апеляційний суд керується висновком Європейського суду з прав людини, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Таким чином вважаю, що доводи апелянтів, з приводу відсутності у справі належних та допустимих доказів, які доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути підставами для скасування постанови суду.
Рішення районного суду по суті є правильним, відповідає обставинам справи, та порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати рішення районного суду і закрити провадження по справі не встановлені.
Керуючись ст. 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та діючого в його інтересах адвоката Краснюка В.В. залишити без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький