Справа № 761/4605/23
Провадження № 1-кс/761/3302/2023
13 лютого 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100100000346, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
07.02.2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100100000346, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому ставилось питання про накладення, з метою збереження речових доказів, арешту на майно, тимчасово вилучене 30 січня 2023 року, під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , а саме на: електросамокат марки «Xiomi», білого кольору, спортивний костюм червоного кольору, куртку бежевого кольору.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100100000346, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30.01.2023 приблизно о 18 годині 45 хвилин, невідома особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила крадіжку електросамокату марки Ксіомі, належного ОСОБА_6 , чим спричинила останній матеріальну шкоду.
Так, 31.01.2023, затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , в ході проведення особистого обшуку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Грекова, 18, працівниками поліції виявлено та вилучено:
1) електросамокат марки «Xiomi», білого кольору;
2) спортивний костюм червоного кольору;
3) куртка бежевого кольору.
31.01.2023 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом вилучених у ході особистого обшуку.
Таким чином існують достатні підстави вважати, що виявлені та вилучені під час проведення особистого обшуку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Грекова, 18:
1) електросамокат марки «Xiomi», білого кольору;
2) спортивний костюм червоного кольору;
3) куртка бежевого кольору;
можуть бути доказами факту та обставин, що встановлюються, зокрема доказом злочину, протиправної діяльності направленої на вчинення злочину. Для встановлення цього факту необхідно проведення комплексу слідчих та процесуальних дії відповідних судових експертизи, що потребує певного часу.
У судове засідання слідча ОСОБА_3 не з'явилася. Надіслала на адресу суду заяву про розгляду клопотання без її участі, до якої долучила докази на підтвердження повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання власників майна.
Від власника електросамокату марки «Xiomi», білого кольору - ОСОБА_6 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, беручи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що перелічене майно може бути предметом злочину, може містити на собі відомості, важливі для досудового розслідування та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні відповідною постановою, а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження такого майна, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на перелічене у клопотанні майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100100000346, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 30 січня 2023 року, під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , а самена: електросамокат марки «Xiomi», білого кольору, спортивний костюм червоного кольору, куртку бежевого кольору .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1