Справа № 761/4522/22
Провадження № 2/761/1689/2023
(ЗАОЧНЕ)
24 січня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Габунії Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: директор Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва Лепеха Оксана Василівна, про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
03.12.2021 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва, про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона перебуває у трудових відносинах з відповідачем та займає посаду вихователя. Наказом від 08.11.2021 р. № 239-к позивачку було відсторонено від виконання посадових обов'язків з підстави, що вона відмовилась від проведення профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Враховуючи вищевикладене, позивачка своє відсторонення вважає неправомірним, оскільки відповідачем були порушені положення законодавства про працю, а тому звернулась до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Ухвалою від 30.03.2022 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а також залучено до участі у справі директора Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва Лепеху О.В. як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою від 27.05.2022 р. розгляд справи вирішено продовжити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи.
Третя особа в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.
Враховуючи, що представник позивачки не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, при цьому відповідач, що належним чином повідомлявся про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебуває з відповідачем Комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва у трудових відносинах та займає посаду вихователя.
01.11.2021 р. позивачка була ознайомлена з повідомленням № 44 за підписом керівника відповідача про обов'язкове щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, як працівника закладу освіти. Позивачка власноруч зазначила на повідомленні, що вона з ним не згодна.
Підставою для такого щеплення зазначено наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням» № 2153 від 04.10.2021 р.
Відповідно до вказаного наказу Міністерства охорони здоров'я України, обов'язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники:
-центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
-місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;
-закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;
-підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;
-установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;
-підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 р.
Відповідно до наказу від 08.11.2021 р. № 239-к, що виданий директором Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва, ОСОБА_1 відсторонено з 08.11.2021 р. від роботи за посадою вихователь без збереження заробітної плати, до усунення причин, що зумовили відсторонення.
Причиною відсторонення стала відмова позивачки від проведення профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З вищевказаним наказом 08.11.2021 р. позивачка ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис на ньому. Також позивачка письмово зазначила, що з цим наказом не згодна.
Як на підставу для задоволення своїх вимог позивачка вказує на те, що наказ від 08.11.2021 р. № 239-к про відсторонення її від роботи є протиправним, оскільки він був прийнятий на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України № 2153 від 04.10.2021 р., який не встановлює та не передбачає, що діяльність перелічених у ньому працівників може призвести до зараження працівників та поширення ними інфекційних хвороб, тому підстави для відсторонення, що передбачені в ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» відсутні. Також, зазначає, що щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не передбачено Календарем профілактичних щеплень в України, втому числі, і за епідемічними показниками. Крім того, в порушення ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» не було додано до оскаржуваного наказу подання посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби про усунення особи від роботи, згідно переліку осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, який встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже, за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.
Один з таких «інших випадків, передбачених законодавством», передбачено в статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Крім цього, перелік хвороб для яких обов'язкове щеплення зазначений не лише у статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а й у такому спеціальному нормативно - правовому акті, як Календар профілактичних щеплень в Україні затверджений Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 595 від 16.09.2011 р. (далі - Календар профілактичних щеплень).
Пунктами 1, 2, 3 Календаря профілактичних щеплень в Україні визначено, що цей Календар є нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, яким встановлюються перелік обов'язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення.
Цей Календар включає обов'язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз. Інші обов'язкові щеплення встановлюються відповідно до цього Календаря для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров'я; щеплення дітей після алло/ауто-ТСГК (трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин); щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями.
Обов'язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби.
Розділ IV Календаря профілактичних щеплень в Україні визначає перелік обов'язкових щеплень, які можуть бути введені за епідемічними показаннями, до якого входять щеплення від таких захворювань: дифтерії, правця, гепатиту Л, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи, менінгококової інфекції, гепатиту В, сибірської виразки, вітряної віспи, кашлюку.
Таким чином, Календар профілактичних щеплень є єдиним визначеним нормативно-правовим актом, який містить перелік видів обов'язкового щеплення, в тому числі, й за епідемічними показниками. При цьому суд враховує, що наказ Міністерства охорони здоров'я України № 2153 від 04.10.2021 р., який став підставою для винесення наказу про відсторонення позивачки від роботи, містить лише перелік професій та не є нормативно-правовим актом, який визначає перелік обов'язкових щеплень, оскільки такі повноваження не передбачені ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до позивачки статтю 46 КЗпП України, оскільки норма статті містить вичерпний перелік підстав для відсторонення від роботи, а така підстава як «в інших випадках, передбачених законодавством», не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки, ані в ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ані в Календарі профілактичних щеплень в Україні не віднесено щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до щеплень, які в певній епідеміологічній ситуації стають обов'язковими для населення і у зв'язку з чим працівник може бути відсторонений від посади.
Крім цього, навіть у разі застосування роботодавцем до працівника процедури відсторонення з підстави зазначеної у наказі директора Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва, від 08.11.2021 р. № 239-к, вона повинна відповідати вимогам Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» підприємства, установи і організації зобов'язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно з ч.2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», обов'язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.
Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності згідно з Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України № 66 від 14.04.1995 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08.1995 р. за № 270/806.
Відповідно пункту 2.3 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності (далі - Інструкція), подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності - це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно епідеміологічної служби України, який зобов'язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.
Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 Інструкції особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16.09.2011 № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.10.2011 р. за № 1159/19897.
Відповідно до п.2.2 Інструкції, право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.
Пунктом 2.5 Інструкції визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов'язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.
Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додаток 1 до Інструкції.
Отже, обов'язковим фактом, який має бути встановленим власником чи уповноваженим ним органом для відсторонення працівника від роботи, є наявність подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби про усунення від роботи особи, яка ухиляється від щеплення, крім того, з даної норми також вбачається, що єдиним компетентним органом для встановлення факту ухилення від щеплення є виключно посадова особа державної санітарно-епідеміологічної служби, а не роботодавець.
Під час розгляду справи стороною відповідача не надано суду доказів того, що існує подання посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби про відсторонення позивачки від роботи, а з інших доказів судом такого факту не встановлено, а тому суд приходить до висновку, що не було належним чином та належним органом встановлено факт ухилення особи від щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а отже і не було відповідного передбаченого нормативними актами подання, необхідного для відсторонення працівника, в таких випадках, від роботи.
Отже, на підставі викладеного, наведених норм законодавчих та нормативно-правових актів, суд вважає, що Комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва, перед прийняттям оспорюваного наказу, не було дотримано порядку відсторонення працівника від роботи.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що наказ Міністерства охорони здоров'я України № 2153 від 04.10.2021 р. не є нормативно-правовим актом, який мав би імперативний характер щодо обов'язковості щеплення працівників проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, крім того, відповідачем при відстороненні позивачки від роботи було порушено норми КЗпП України, суд вважає, що наказ директора Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва Лепехи О.В. від 08.11.2021 р. № 239-к про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , є неправомірним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач своїм наказом від 01.03.2022 р. № 33 допустив позивачку до роботи вихователя з 01.03.2022 р. Отже, суд вважає, що право позивачки на працю та отримання заробітної плати, з боку відповідача, тривало з 08.11.2021 р. по 28.02.2022 р. включно. На переконання суду вказаний період підпадає під визначення «час вимушеного прогулу», оскільки позивачка не виконувала роботу не зі своєї волі, а з вини відповідача.
З врахуванням викладеного, не зважаючи на те, що відповідач допустив позивачку до роботи з 01.03.2022 р., однак судом наказ про відсторонення визнано неправомірним та скасовано, суд вважає за необхідне зобов'язати Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва поновити ОСОБА_1 на роботі шляхом її допуску до роботи на посаді вихователя саме з моменту її відсторонення, тобто з 08.11.2021 р.
Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
При обчисленні розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу суд виходить з пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, та на підставі довідки про доходи ОСОБА_1 № 778 від 01.12.2021 р.
Так, на момент відсторонення позивачки від роботи 08.11.2021 р. її заробітна плата за два місяці, які передували звільненню становила: за вересень 2021 р. - 14748,96 грн., жовтень 2021 р. - 11414,96 грн., а середньоденний заробіток становить 622,95 грн. ((14748,96 грн. + 11414,96 грн.) / 42 робочих дні).
Таким чином, оскільки період вимушеного прогулу позивачки з 08.11.2021 р. по 28.02.2022 р., тобто складає 78 робочих дні, тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заробітна плата в розмірі 48590,10 грн. (622,95 грн. х 78 днів) без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів.
Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 7508,00 грн., з яких 908,00 грн. - витрати по сплаті судового збору; 6600,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, а також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1816,00 грн.
Враховуючи положення ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі шляхом її допуску до роботи на посаді вихователя Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 13081,96 грн. (14748,96 грн. + 11414,96 грн. / 2) без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: директор Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва Лепеха Оксана Василівна, про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати наказ директора Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва Лепехи Оксани Василівни від 08.11.2021 р. № 239-к про відсторонення від роботи вихователя ОСОБА_1 .
Зобов'язати Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва поновити ОСОБА_1 на роботі шляхом її допуску до роботи на посаді вихователя з 08.11.2021 р.
Стягнути з Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 р. по 28.02.2022 р. включно в сумі 48590 (сорок вісім тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 10 коп. без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів.
Стягнути з Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7508 (сім тисяч п'ятсот вісім) грн. 00 коп., з яких: 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору; 6600 (шість тисяч шістсот) грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва на користь держави судовий збір в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі шляхом її допуску до роботи на посаді вихователя у Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 434 Шевченківського району м.Києва та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 13081 (тринадцять тисяч вісімдесят одна) грн. 96 коп. без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів, підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: