Справа №760/4183/23 1-кп/760/2196/23
про призначення судового розгляду
02 березня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
-головуючого судді ОСОБА_1
-при секретарі ОСОБА_2
за участі:
-прокурора ОСОБА_3
-потерпілої ОСОБА_4
-захисника ОСОБА_5
-обвинуваченого ОСОБА_6
провівши у відкритому судовому засіданні підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12022100090002785, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 грудня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
23.02.2023р. до Солом'янського районного суду м. Києва від прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва надійшов обвинувальний акт, складений слідчим СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , затверджений прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100090002785, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 грудня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
10.12.2022р. до обвинуваченого ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, який в подальшому ухвалою суду від 31.01.2023р. був продовжений до 02год. 30 хв. 09.03.2023 року.
24.02.2023р. ухвалою судді призначено підготовче судове засідання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила призначити провадження до судового розгляду, оскільки вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження немає, провадження підсудне Солом'янському районному суду м. Києва.
Крім того, прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, та на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Разом з тим, захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у даному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та реєстру досудового розслідування, суд приходить до наступного.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Кримінальне провадження № 12022100090002785 від 09 грудня 2022 року, підсудне Солом'янському районному суду м. Києва.
Підстав для закриття кримінального провадження та прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 КПК України судом було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_6 просив розглядати кримінальне провадження відносно нього суддею одноособово.
За таких обставин, відповідно до загальних засад кримінального провадження, суд вважає необхідним здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.
Крім того, суд, враховуючи матеріали обвинувального акту та реєстру досудових розслідувань, а також беручи до уваги думку учасників кримінального провадження, вважає необхідним викликати у судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, а саме: прокурора, захисника, потерпілу та доставити під вартою обвинуваченого.
10.12.2022р. до обвинуваченого ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, який в подальшому ухвалою суду від 31.01.2023р. був продовжений до 02год. 30 хв. 09.03.2023 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" зазначив, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу.
До цих ризиків належать такі спроби обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа обвинувачується.
Під час підготовчого судового засідання прокурором було доведено існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, оскільки останній з моменту надходження до суду обвинувального акта набув нового процесуального статусу - обвинуваченого та, на даний час, розпочалася нова процесуальна стадія кримінального провадження - стадія судового провадження у суді першої інстанції, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, останній, перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході зможе ухилятися від явки до суду.
Крім того, прокурором було доведено існування ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 особисто знає свідків та потерпілу, з деякими із них він перебуває у родинних зв'язках, тому перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може незаконними способами впливати на них, з метою зміни останніми своїх показань під час їх допиту в судовому засіданні, що може дати змогу у подальшому, уникнути йому відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий та на даний час обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, його майновий та сімейний стан, обставини вчинення останнім інкримінованого йому злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність доказів, які б унеможливлювали утримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, що на думку суду, свідчить про недостатність обрання більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, суд вважає необхідним обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід'ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов'язок держави - захищати життя людини.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого проти життя та здоров'я потерпілого, тобто у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_8 , тому, суд вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає задоволенню, та вважає необхідним завершити підготовку до судового розгляду і призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Керуючись ст.ст. 27, 176, 177, 182, 183, 194, 314-316 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, який надійшов з Солом'янської окружної прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні № 12022100090002785, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 грудня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на 10 березня 2023 року на 11год. 30 хв. в приміщенні Солом'янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Викликати у судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурора, потерпілу, захисника та доставити під вартою обвинуваченого.
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 02год. 30хв. 30 квітня 2023 року.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1