Справа № 758/670/23
3/758/828/23
Категорія 192
Київ
02 березня 2023 року
Суддя Подільського районного суду м. Києва Бузунко О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Державної податкової служби у місті Києві Головне управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Україна, працюючого керівником ТОВ «МАТАТО-ПАРК», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Новікової В.О.
ОСОБА_1 06 грудня 2022 року вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (РРО) без видачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, чим порушено п. п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, із змінами та доповненнями.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
27 лютого 2023 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Новікова В.О. через канцелярію Подільського районного суду м. Києва подала клопотання, в якому просить справу ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутність складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання адвокат обґрунтовує тим, що працівниками податкової служби складено протокол з порушеннями ст. 256 КУпАП та вважає, що не встановлено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні 28 лютого 2023 року адвокат Новікова В.О. підтримала подане нею клопотання. Розгляд справи було відкладено до 02 березня 2023 року.
02 березня 2023 року через канцелярію Подільського районного суду м. Києва адвокат Новікова В.О. подала доповнення до клопотання про закриття провадження в справі, яке підтримала в судовому засіданні.
Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Новікової В.О., дослідивши матеріали справи в сукупності, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Об'єктом правопорушень, передбачених ст. 155-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій; об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг 2) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Обидва склади формальні. Суб'єктивна сторона правопорушень характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Суб'єктами правопорушень можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Згідно з п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, в тому числі, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13.
Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення).
Обов'язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II вказаного Положення. При цьому у фіскальному чеку зазначаються обов'язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми акцизного податку.
Крім того, для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку, фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) /підп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України/.
Платниками акцизного податку є, зокрема, особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) /підп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України/.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування /підп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України/.
Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, реалізованих відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка акцизного податку становить 5 відсотків /підп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України/.
Таким чином, при реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (зокрема, продаж алкогольних напоїв на розлив у ресторані) сплачується акцизний податок (5%), який включається до ціни таких товарів, та, відповідно, повинен бути відображений в фіскальному чеку. У випадку невідображення такої інформації у фіскальному чеку такий чек не приймається як розрахунковий документ з огляду на п. 3 розд. I Положення. Відповідно, в такому випадку мова іде про реалізація товару без видачі відповідного розрахункового документа.
Вина ОСОБА_1 у вищезазначеному правопорушенні доведена матеріалами справи, зокрема:
даними протоколу про адміністративне правопорушення від 27 грудня 2022 року № 22846, в якому викладено обставини правопорушення;
копією акту фактичної перевірки № 004495 від 27 грудня 2022 року, який від суб'єкта господарювання підписаний без зауважень з зазначенням, що недоліки будуть усунені. Відповідно до вказаного акту 06 грудня 2023 року перед початком перевірки була проведена контрольна розрахункова операція з купівлі підакцизного товару - горілка особлива Немірофф; у виданому фіскальному чеку відсутній розмір ставки акцизного податку та сума такого податку;
копією фіскального чеку від 06 грудня 2022 року (в якому відображено код УКТЗЕД - 2208601100, найменування товару - горілка особлива Немірофф 50 мл, сума 50,00 грн., Акциз Б 0,00%).
Таким чином, при реалізації суб'єктом господарювання - ТОВ «МАТАТО-ПАРК» роздрібної торгівлі підакцизних товарів (зокрема, продаж алкогольних напоїв (горілки) на розлив у ресторані) сплачується акцизний податок (5%), який включається до ціни таких товарів, та, відповідно, повинен бути відображений в фіскальному чеку. Оскільки така інформація не відображена у фіскальному чеку (а відображена інформація 0,00%), такий чек не приймається як розрахунковий документ з огляду на п. 3 розд. I Положення. Відповідно, реалізація товару відбулася без видачі відповідного розрахункового документа, що є порушенням п. п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суд вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає. Складення протоколу про адміністративне правопорушення поза межами 24-годинного строку не спростовує висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Щодо порушення права на захист ОСОБА_1 з огляду на його відсутність при складенні протоколу про адміністративне правопорушення суд враховує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом в повній мірі було надано можливість ОСОБА_1 скористатися правом на захист та довести до відома суду свою позицію. В судових засіданнях під час розгляду справи був присутній адвокат ОСОБА_1 - Новікова В.О., ОСОБА_1 до суду не з'являвся. Судом було заслухано пояснення адвоката по суті справи. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що право на захист ОСОБА_1 реалізоване.
З матеріалів справи також вбачається, що інші порушення, вчинення яких ставиться у провину ОСОБА_1 (проведення розрахунковий операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару) мали місце 07 липня 2022 року та 08 липня 2022 року. Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні- не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно з п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що на момент розгляду справи закінчився 3-місячний строк, встановлений ст. 38 КУпАП, для накладення адміністративного стягнення, а від так існують підстави, передбачені п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, інкриміновані йому як такі, що вчинені 07 липня 2022 року та 08 липня 2022 року.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, вчинене 06 грудня 2022 року.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 155-1, 284 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП (вчинене 07 липня 2022 року та 08 липня 2022 року), закрити в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП (вчинене 06 грудня 2022 року), та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Олена БУЗУНКО