03.03.2023 Справа № 756/564/23
Справа № 756/564/23
1-кп/756/938/23
03.03.2023 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022100050002382 від 23.10.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кірове Бориспільського району Київської області, офіційно працевлаштованого, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено: 1) з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022; 2) з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022; 3) з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022; 4) з 05:30 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022; 5) з 05:30 21.11.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022.
Водночас, судом установлено, що 22.10.2022 приблизно о 14:35 ОСОБА_3 знаходився у приміщенні магазину «АТЛЕТІКС» у місті Києві (просп. Оболонський, 21б), де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій вищевказаний умисел, того ж дня в той же час ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні торгівельної зали магазину «АТЛЕТІКС» за вищевказаною адресою, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, скориставшись неуважністю працівників магазину, взяв зі стелажу товар, належний ТОВ «АТЛЕТІКС» (код ЄДРПОУ 44183910), - штани чоловічі (арт. 110656КАР) у кільк. 1 шт, вартістю 1499,17 грн (без урахування ПДВ) та пішов з ними до примірочної, де за допомогою металевих ножиць, зрізав із штанів бирки, після цього помістив штани та ножиці до рюкзака темно-синього кольору з надписом «THULE», який того дня був при ньому, та, не сплативши за товар, пройшов повз лінію кас, направився до виходу з магазину.
Виконавши всі дії, які ОСОБА_3 вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, останній свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений працівниками магазину «АТЛЕТІКС».
Внаслідок вчиненого злочину в разі його доведення до кінця ОСОБА_3 міг спричинити майнову шкоду ТОВ «АТЛЕТІКС» (код ЄДРПОУ 44183910) на суму 1499,17 грн (без урахування ПДВ).
Представник потерпілого ТОВ «АТЛЕТІКС» - ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження про можливість проведення судового розгляду, враховуючи відсутність цивільного позову у кримінальному провадженні, а також те, що викрадений товар було передано представнику потерпілого на відповідальне зберігання, прийняв рішення про проведення судового розгляду за відсутності представника потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся, зазначив, що жалкує, що так сталося, попросив вибачення за вчинене, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, при цьому не оспорював день, час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним злочину відповідно до висунутого обвинувачення й показав наступне.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 показав, що 22.10.2022 він прийшов до магазину «АТЛЕТІКС» у місті Києві, що знаходиться в Оболонському районі міста Києва, де, не маючи повної суми грошей на сплату товару, взяв у торгівельній залі штани, пішов з ними до примірочної, де за допомогою принесених ним ножиць зрізав бирки та поклав штани і ножиці до свого рюкзака. У подальшому він, не сплативши за товар і перетнувши лінії кас, пішов до виходу з магазину, однак був зупинений працівником магазину. На запитання останнього про наявність неоплаченого товару він відразу повідомив про те, що такий є. При цьому, ОСОБА_3 , висловивши самозасудження свого вчинку та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро покаявся, просив суд урахувати, що він має на утриманні сім'ю (дружину та дитину), офіційне місце роботи, й суворо не карати.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, за відсутністю будь-яких сумнівів у добровільності та істинності позиції останніх, за згодою учасників судового провадження, суд провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням процесуальних рішень, що стосуються долі речових доказів, а також матеріалів, що характеризують особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у кримінальному провадженні. При цьому, судом роз'яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 в межах висунутого обвинувачення, допитавши останнього, дослідивши письмові матеріали, долучені прокурором відповідно до встановленого порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, за обставин, установлених у судовому засіданні, доведено повністю та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 зі змінами від 06.11.2009 «Про практику призначення судами кримінального покарання» слід звернути увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.
Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості злочину, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, зокрема, його вік, те, що він має вищу освіту, одружений, має дружину та дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має офіційне місце роботи, постійне місце реєстрації та місце проживання, за яким характеризується формально позитивно, на спеціальних обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, раніше несудимий.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, вину у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді, попросивши вибачення, зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що свідчить про наявність обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття.
Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції норми закону, що передбачає відповідальність за вчинене.
Водночас, умови, підстави та порядок звільнення особи від покарання та його відбування визначені розділом ХІІ Загальної частини КК України. Одним із таких випадків є звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КК України в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами 1, 2 цієї статті, суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. При цьому, статтею 76 цього Кодексу визначено коло обов'язків, які суд покладає на особу в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження в сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого, з розміром матеріальної шкоди, а також з огляду на те, що останній вчинив замах на злочин, викрадене майно було передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази:
- штани чоловічі (арт. 110656КАР) в кільк. 1 шт, які було передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого, - після набрання вироком законної сили залишити потерпілому за належністю;
- рюкзак темно-синього кольору в кільк. 1 шт, які було передано на відповідальне зберігання обвинуваченому, - після набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому за належністю;
- бирки в кільк. 2 шт та протикрадіжний бейдж у кільк. 1 шт, а також ножиці в кільк. 1 шт, які було передано на зберігання до камери схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - після набрання вироком законної сили знищити;
- СD-диск із відеозаписом події від 22.10.2022 (м. Київ, просп. Оболонський, 21б) - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1