Справа № 755/602/23
№ 1-кс/755/511/23
"28" лютого 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, українцю, із середньою освітою, працюючому не офіційно вантажником, не одруженому, інваліду 3-ї групи, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040000128 від 13.01.2023 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Захисник - адвокат ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040000128 від 13.01.2023 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у порядку ст. 201 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що у відділі дізнання Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12023100040000128 щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100040000128 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
27 лютого 2023 року слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП у м. Києві перекваліфіковано кримінальне правопорушення з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України.
27 лютого 2023 року прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 визначено підслідність кримінального провадження № 12023100040000128, відомості про яке 13.01.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за відділом дізнання Дніпровського УП ГУНП у м. Києві.
У межах даного кримінального провадження було попередньо встановлено, що 12.01.2023 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, надійшло повідомлення із «103», що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наніс ножові поранення брату - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Діагноз: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа; правобічний пневматорикс та непроникаюче колото-різане поранення зліва.
13 січня 2023 року ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину і того ж дня, йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
14 січня 2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_8 задоволено клопотання слідчого та відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, у межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
У ході подальшого досудового розслідування було призначено та проведено судово-медичну експертизу та відповідно до висновку експерту № 042-142-2023 від 14.02.2023 року, під час звернення за медичною допомогою 12.01.2023 року о 20:10 у ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження: непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана на правій передньо-боковій поверхні грудної стінки між парастернальною та передньою під паховою лініями на рівні 5-го ребра, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, спереду-назад, перпендикулярно поверхні тіла, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки, дном рани є хрящова частина 5 ребра; непроникаюче колото-різане поранення живота - рана на передній черевній стінці в правому підребер'ї, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, спереду-назад, зверху-вниз, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки.Відповідно до п. п. 4.6 та 2.3.3. «Правил», кожне з вищевказаних тілесних ушкоджень, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).Виявлені ушкодження не мають ознак небезпеки для життя. «Проникаючий» характер зазначеного ушкодження грудної клітини не підтверджений об'єктивними клінічними даними, тому, відповідно п. 4.13.1 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України, слід утриматись від судово-медичної оцінки встановленого діагнозу.
Тобто, враховуючи викладене, у даному кримінальному провадженні були встановлені обставини, які існували раніше, але про які не було відомо слідчому, прокурору, захисту на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 та, які стали підставою до перекваліфікації кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до класифікації, віднесено до проступків.
Відповідно до положень ст. 299 КПК України, під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави та тримання під вартою.
Згідно із ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_4 утримується у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», з 14 січня 2023 року в зв'язку з чим, під час провадження досудового розслідування протягом майже двох місяців обмежений у правах та свободах, що є порушенням принципу поваги до свободи особистості.
Станом на 28.02.2023 року сплив термін, який перевищує 30 днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, відповідно вимог ч. 5 ст. 201 КПК України.
Крім того, з моменту обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлено ряд обставин. Зокрема, ОСОБА_4 повністю визнає свою вину в тому, що спричинив потерпілому тілесні ушкодження, дає правдиві покази, сприяє досудовому розслідуванню, має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під наглядом лікаря-психіатра з 2001 року та до теперішнього часу з діагнозом: «розумова відсталість», внаслідок чого, останньому встановлено 3-тю групу інвалідності з дитинства, потребує надання відносно нього амбулаторної психіатричної допомоги.
Потерпілий ОСОБА_4 немає до підозрюваного жодних претензій, вони між собою примирилися, ніякого тиску на свідків чи потерпілого не здійснюється і не буде здійснюватись, оскільки підозрюваний свою вину визнає, обставини у кримінальному провадженні не оспорює. Крім того, виявлені у потерпілого тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу.
Таким чином, буде достатнім застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, а саме у виді особистого зобов'язання, що забезпечить з його боку належну процесуальну поведінку.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримала клопотання у повному обсязі та просила його задовольнити, зазначивши, що в ході досудового розслідування було проведено судово-медичну експертизу, відповідно до якої, тілесні ушкодження, що завдані потерпілому, відносяться до легких тілесних ушкоджень і враховуючи це, кримінальне правопорушення було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 125 КК України, яке відповідно до класифікації кримінальних правопорушень є кримінальним проступком, а при ньому не допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також, підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнає свою вину, має постійне місце проживання у м. Києві, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, активно сприяє досудовому розслідуванню, потерпілий примирився з її підзахисним, а тому прохала змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував, оскільки, дійсно, наявні підстави для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у зв'язку із перекваліфікацією кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку захисника, підозрюваного та прокурора, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Зокрема, відповідно до п. 5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 9 КПК України, у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.
Статтею 29 Конституції України передбачено, що «кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність» і що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».
Указані гарантії права на свободу та особисту недоторканність, які передбачені ст. 29 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
У п. 1 ст. 1 цього Закону зазначено, що «Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції», а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, також передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100040000128 від 13.01.2023 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та13.01.2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
14 січня 2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
У подальшому, постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 27.02.2023 року кримінальне правопорушення перекваліфіковане з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України та відповідно до постанови прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва від 27.02.2023 року, підслідність кримінального провадження № 12023100040000128 визначено за відділом дізнання Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Згідно із ст. 299 КПК України, під час досудового розслідування кримінальних проступків як тимчасовий запобіжний захід застосовується затримання особи на підставах та в порядку, визначених цим Кодексом, а також такі запобіжні заходи, як особисте зобов'язання та особиста порука.
Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві, раніше не судимий, відсутні відомості щодо впливу на потерпілогота свідків у даному кримінальному провадженні, або перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки на даний час саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та виконання останнім, покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 194, 201, 299, 309, 369-372КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти, згідно зі ч. 5 ст. 194 КПК України, на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися за межі місця реєстрації та проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання.
Вказані обов'язки покласти на ОСОБА_4 на строк, що не перевищує строкдосудового розслідування.
ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі суду негайно.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: