Ухвала від 03.03.2023 по справі 754/5096/22

2/754/682/23

Справа № 754/5096/22

УХВАЛА

Іменем України

03 березня 2023 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Таран Н.Г., заяви позивача про відвід судді Таран Н.Г. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору дарування.

02.03.2023 року, 03.03.2023 року ОСОБА_1 на електронну адресу Деснянського районного суду м. Києва направила заяви про відвід судді у вказаній вище справі.

Вивчивши подані заяви, суд дійшов висновку про те, що вони підлягають залишенню без розгляду, виходячи з таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) вказано, що: «у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань)».

Аналогічно ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 та № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

У поданих заявах позивачка використовує вислови, спрямовані на надання суб'єктивної характеристики відповідачу, представнику відповідача та судді, в тому числі і щодо порушень кримінального характеру, покарання за які передбачені Кримінальним кодексом України, а вина за які може бути встановлена лише на підставі відповідного вироку суду.

Застосовані позивачкою висловлювання не спрямовані на виконання завдань цивільного судочинства. Подання таких заяв є виявом неповаги до суду та інших осіб, а отже як наслідок - зловживанням процесуальними правами у розумінні статті 44 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Такаж правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі № 754/14783/17 від 16.02.2023 року

За таких обставин заяви ОСОБА_1 від 02.03.2023 року, 03.03.2023 року, про відвід судді не може бути прийняті судом до розгляду та підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ч.3 ст. 44, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяви ОСОБА_1 від 02.03.2023 року, 03.03.2023 року про відвід судді - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання.

Суддя: Н.Г.Таран

Попередній документ
109347851
Наступний документ
109347853
Інформація про рішення:
№ рішення: 109347852
№ справи: 754/5096/22
Дата рішення: 03.03.2023
Дата публікації: 06.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; дарування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (21.10.2024)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 21.10.2024
Предмет позову: про визнання недійсним договору дарування
Розклад засідань:
18.08.2022 15:30 Деснянський районний суд міста Києва
11.10.2022 15:30 Деснянський районний суд міста Києва
24.10.2022 15:30 Деснянський районний суд міста Києва
01.12.2022 09:30 Деснянський районний суд міста Києва
07.02.2023 10:30 Деснянський районний суд міста Києва
24.02.2023 10:30 Деснянський районний суд міста Києва
03.03.2023 14:00 Деснянський районний суд міста Києва
06.04.2023 12:20 Деснянський районний суд міста Києва
02.05.2023 14:30 Деснянський районний суд міста Києва
30.05.2023 14:40 Деснянський районний суд міста Києва
07.07.2023 10:00 Деснянський районний суд міста Києва
07.09.2023 15:00 Деснянський районний суд міста Києва
17.10.2023 10:00 Деснянський районний суд міста Києва
17.11.2023 10:00 Деснянський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПАНЧЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
СКРИПКА ОКСАНА ІВАНІВНА
ТАРАН НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА
суддя-доповідач:
ЛУСПЕНИК ДМИТРО ДМИТРОВИЧ
ОЛІЙНИК АЛЛА СЕРГІЇВНА
ПАНЧЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
СКРИПКА ОКСАНА ІВАНІВНА
ТАРАН НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА
відповідач:
Савчук Олег Віталійович
позивач:
Савчук Оксана Василівна
представник відповідача:
Ключник Анастасія Вадимівна
представник позивача:
Кулік Вікторія Миколаївна
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
Савчук Надія Кирилівна
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Гуменюк Наталія Миколаївна
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації
член колегії:
ГУЛЬКО БОРИС ІВАНОВИЧ
Гулько Борис Іванович; член колегії
ГУЛЬКО БОРИС ІВАНОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
Ігнатенко Вадим Миколайович; член колегії
КОЛОМІЄЦЬ ГАННА ВАСИЛІВНА