Номер провадження 2/754/418/23
Справа №754/3076/22
Іменем України
23 лютого 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - Галась І.А.
при секретарі - Париста А.
за участі: позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
представника третьої особи - Рибальченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського районну м. Києва», 3-тя особа - Київська міська рада про зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського районну м. Києва про зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди. В обґрунтовування своїх позовних вимог позивач зазначає, З 2008 року, ОСОБА_1 , проживаю за адресою: АДРЕСА_1 . Мною був укладений договір про надання житлово-комунальних послуг із Управителем майна щодо надання цих послуг (за цей час змінилося багато управителів). На сьогодні він є Споживачем послуг, а Управителем - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва». Примірника договору Управителем не було надано, притому, що він постійно та у повному обсязі виконує свої грошові зобов'язання щодо сплати за всі комунальні послуги і не має претензій з боку контрагента, заборгованостей за послуги ЖКГ не має. Станом на березень 2022 року у нього, як у Споживача послуг ЖКГ, виникла проблема з нестерпним шумом, гулом та вібраціями у власному житлі. Позивач оформив, написав та надіслав багато звернень до КП «Керуюча компанія», а саме: 02 квітня 2022 р. - заявка №8297545, диспетчерська служба Деснянського району м. Києва; 03 квітня 2022 р. - заявка №2-253215, контактний центр м. Києва 1551; 06 квітня 2022 р. - звернення на адресу КП «Керуюча компанія Деснянського району м. Києва» та Деснянської у місті Києві РДА; об квітня 2022 р. - заявка №8295361, диспетчерська служба з питань ЖКГ 1557; 07 квітня 2022 р. - заявка №2- 262254, контактний центр м. Києва 1551; 07 квітня 2022 р. - заявка №2-261300, контактний центр м. Києва 1551; 07 квітня 2022 р. - заявка №2-262254, контактний центр м. Києва 1551; 07 квітня 2022 р. - звернення на адресу КП «Керуюча компанія Деснянського району м. Києва» та Деснянської у місті Києві РДА; 07 квітня 2022 р. - звернення на адресу КП «Київтеплоенерго»; 08 квітня 2022 р. - заявка №8300773, диспетчерська служба з питань ЖКГ 1557; 11 квітня 2022 р. - заявка №2-269760, контактний центр м. Києва 1551; 11 квітня 2022 р. - заявка № 2-269287, контактний центр м. Києва 1551; 18 квітня 2022 р. - акт-претензія щодо ненадання послуг ЖКГ на адресу КП «Керуюча компанія Деснянського району м. Києва». Потім, за правилами законодавства з ЖКГ, позивач надіслав акт-претензію, який був направлений 18 квітня 2022 р. на адресу КП «Керуюча компанія» про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі, а саме: ненадання послуг або тотального нездійснення обслуговування ІТП та насосних станцій водопостачання з боку КП «Керуюча компанія», які знаходяться у підвальних приміщеннях будинку АДРЕСА_2 , а також їх поточного та капітального ремонтів за період з 2008 по квітень 2022 років включно. КП «Керуюча компанія», потрібно віддати їм належне, відповіло оперативно - в належний термін, передбачений Законом України «Про звернення громадян». Виникає питання, чому саме на підставі законодавства про звернення громадян, а не у зв'язку із договірними відносинами та і законодавством про ЖКГ. Відповідь КП «Керуюча компанія» від 19 квітня 2022 р. (вих. №46-84/23), отримана Позивачем засобами електронної пошти 19 квітня 2022 р., хоча акт-претензія у двох екземплярах у паперовому вигляді був надісланий 18 квітня 2022 р. на адресу КП «Керуюча компанія» засобами АТ «Укрпошта». Головний інженер КП «Керуюча компанія» Геннадій Синельник дав відповідь, де конклюдентно підтвердив щодо шуму, вібрації у житловому помешканні (але в акті огляду, власноруч ним підписаним, пан Синельник це не підтверджував) Ще також г. інженер вказав на те, що: «...підстави для проведення перерахунку за ненадання послуг або тотального нездійснення обслуговування ІТП та насосних станцій водопостачання, які знаходяться у підвальних приміщеннях будинку АДРЕСА_2 , а також їх поточного та капітального ремонтів за період з 2008 по квітень 2022, відсутні, оскільки на підставі Розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2015 №48 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» на праві господарського відання було передано житловий та нежитловий фонд комунальної власності, що перебуває в управлінні Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, окрім об'єктів теплопостачання та насосних станцій (в тому числі і по АДРЕСА_3 ), оскільки попередній балансоутримувач КП по УЖГ «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва не міг знайти та відновити технічну документацію на зазначені вище об'єкти. Станом на сьогоднішній день за участі виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) вживаються заходи, спрямовані на передачу об'єктів теплопостачання КП «Київтеплоенерго» та насосних станцій ПАТ «АК «Киівводоканал». Виходячи з вищевикладеного та беручи до уваги те, що послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по будинку АДРЕСА_2 не включає в себе обслуговування та поточний ремонт ІТП та насосних станцій, повертаємо акт-претензію на 1-му арк». Акт-претензія не був заповнений Управителем - КП «Керуюча компанія» - та був повернутий лише у електронному вигляді без жодної реакції та дії. Із відповіді пана Сннельннка можна вбачати, що протягом більше ніж з трьох років спеціальне інженерне обладнання та устаткування ІТП й насосних станцій не належить ні одному суб'єктові права ні на праві власності, ні у господарському управлінні, тобто воно є нічийним, безгосподарним. Можна також вважати із відповіді г. інженера, що обслуговування та періодичний технічний огляд, поточний та капітальний ремонти зазначеного обладнання та устаткування не здійснюються, що, як наслідок, несе велику ймовірність не тільки припинення роботи обладнання та устаткування, але і - саме головне - аварій, які можуть стати підставою суттєвого погіршення технічного та житлового станів будинку, втрати можливості проживання у ньому, втрати його матерільно-грошової оцінки, так і взагалі можливого понесення людських жертв. Відповідач є Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 , який має надавати послуги з поточного ремонту конструктивних елементів та технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього упорядження, внутрішньобудинових мереж та електроустаткування. Згідно акту комісії в складі представників обслуговуючої організації (й виключно їх, з; відсутності незалежної та компетентної особи, що могла б оцінити хоча б загальний технічний стан насосної станції та кожного з насосів окремо, не кажучи вже про повноцінну діагностику насосної системи) від 06 квітня 2022 р. на предмет шуму та вібрації у житловому приміщенні Позивача відсутні та все гаразд, але він, акт, так і не був наданий Позивачу. Про його наявність вдалося дізнатися із усної відповіді диспетчерської служби Деснянського району м. Києва за телефоном НОМЕР_1 . Ця диспетчерська служба прийняла більше ніж 10 заявок від Позивача, проте у жодний спосіб жодної послуги по ліквідації шумів та вібрацій у насосній станції та, як наслідок, у помешканні ОСОБА_1 , здійснено не було. Все, що зробила диспетчерська служба, то є відсил до якогось акту ЖЕДу № 310 від початку квітня, який так би мовити та зі слів диспетчерів, був оформлений ще декілька тижнів тому, що в принципі все гаразд, та вони нічного не чують, навіть перебуваючи у епіцентрі шуму та вібрації. Ймовірною причиною сильних шумів та вібрацій, є зношеність та не проведення технічних періодичних оглядів та ремонту насосних станцій водопостачання. Зокрема, та насосна станція, що знаходиться у підвальному приміщенні біля під'їзду №3 та має обслуговувати декілька зон, перебуває у аварійному стані. Із 6 (шести) насосів, що є у цій насосної станції, декілька насосів не функціонують зовсім, інші функціонують у вкрай дефективному стан (надвисокий шум роботи, можливі проблеми із підшипниками та системами охолодження тощо), є сліди підтікання. Маємо невиконання з боку КП «Керуюча компанія» згідно Договору комплексу робіт та технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання водовідведення, підкачування води, централізованого опалення, що мають проводитися в місця; загального користування (за винятком внутрішньо квартирних мереж) відповідно до наказі Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 17 травня 2005 р. «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій». Маємо не реагування з боку КП «Керуюча компанія» на численні заяви та претензії Позивача/Споживача послуг ЖКГ щодо шуму та вібрації гідромашин: розбалансування машин у зв'язку з неспівмісністю, несиметричного навантаження, механічних зазорів або кріплення машин що призводить до резонансних коливань, відмова в встановленні джерела вібрації, непроведення діагностичних вібровимірювань та відмова від виконання обов'язків як Управителя. Житловий будинок АДРЕСА_2 входить до переліку майна, яке передане де сфери управління Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та закріплений на прав господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговуванні житлового фонду Деснянського району м. Києва», що підтверджується розпорядження!: Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 30 січня 2015 р. №48 КП «Керуюче компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» на прав: господарського відання було передано житловий та нежитловий фонд комунальної власності, ще перебуває в управлінні Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає порядок взаємовідносин між фізичною особою-споживачем та суб'єктом господарювання (виробником, продавцем, виконавцем). Державний захист прав на отримання якісних товарів та послуг гарантуються громадянам ст. 42 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів». Гостро постає питання у житті Споживача - отримати якісні та у повному обсязі житлово-комунальні послуги, оскільки не тільки плата за ці послуги нараховується з постійним підвищенням, а й вносяться до чинного законодавства значні зміни. З метою ефективного захист) прав Споживачів та запобігання зловживанням з боку виконавців послуг необхідно обов'язково укладати з ними письмові договори, читати їх та вносити зміни. Договірні відносини між Споживачем та Виконавцем послуг повинні бути справедливими, з дотриманням принцип) добросовісності та не порушувати дисбаланс прав та обов'язків сторін. Відповідно до ст. 26 розд. V Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 р. №2і89-УПІ до ю грудня 2018 р. співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком повинні укласти договори з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електроенергії та природного газу) за кожним видом комунальної послуги. Згідно чинного законодавства Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений Виконавцем на основі типового договору. Це означає, що Споживач та Виконавець мають укласти окремий договір, який конкретизує умови типового договору, уточнює їх, зважаючи на особливості будинку та прибудинкової території. Не можна не звернути увагу, що типовий договір окреслює лише форму та зміст (умови) договорів на надання послуг, він є лише їх основою і не визначає конкретне наповнення. Так, для прикладу, у тексті типового договору конкретно не визначено і не прописано: порядок контролю та звіту сторін (п. 7), порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг (п. 8), визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від Виконавця/Виробника Споживачу (п. 9), розподіл повноважень щодо експлуатації мереж та їх відновлення/ремонту (п. 10), порядок здійснення ремонту (п. 12), штрафні санкції за невиконання умов договору (п. 13), чіткий перелік форс-мажорних обставин (п. 15). Отже, ця інформація має бути конкретизованою у тексті договору між Споживачем та Виконавцем послуги. Крім цього, чинне законодавство визначає право за згодою сторін прописати інші умови. Наприклад, щодо обслуговування прибудинкової території. У відповідності до діючих Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Мешканці (співвласники) багатоквартирного будинку, як правило, не є власниками прибудинкових територій. Виконавець житлово-комунальних послуг зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а також розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги Споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості (ст. 21 Закону). Споживач житлово-комунальних послуг має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з умовами укладених договорів; безоплатно одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного падання або ненадання житлово-комунальних послуг; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово - комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні Споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про падання комунальних послуг; складати та підписувати акти-претензії у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги тощо. Інформацію, пов'язану з виконанням такого договору, Виконавець зобов'язаний доводити до відома Споживачів шляхом розміщення відповідних інформаційних матеріалів на визначених у цьому договорі ресурсах. У зв'язку з цим та за приписами Закону України «Про захист споживачів» Споживач є слабкішою стороною у правовідносинах, він не вибирав Управителя, який ще і використовує типову форму договору приєднання, Споживач не має можливості захисті свої права і не має як вільної форми волевиявленні при укладанні договору, так і можливості використати всі свої права як рівна сторона договору, а тому потрібно спиратись на нормативно - правові документи: Постанова Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 р. №712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Тип договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», Постанова Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 р. №690 «Про затвердження Правил надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. N 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», Пості Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води». Кожний мешканець будинку є Споживачем житлово-комунальних послуг. Їх основний перелік є вичерпним і чітко визначеним у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» введено в дію у травні 2019 р. За новим розподілом до комунальних належать послуги з постачання та розподілу природного газу, електричної та теплової енергії, гарячої централізованого водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходам до житлових - послуга з управління багатоквартирним будинком. Законом визначено, що Споживач має право на безперебійне та своєчасне отримання комунальної послуги належної якості. Це право передбачає отримання послуги на постійній основі, без необґрунтованих перерв та перебоїв, у необхідній кількості та відповідної якості.
Також, у разі заподіяної шкоди майну Споживача, його життю або здоров'ю, яка виникає внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг, Законом передбачено відшкодування. Оскільки Виконавець послуг є відповідальним за їх якість, він повинен своєчасно реагувати на виклики Споживачів та підписувати акти-претензії. У зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт Споживач може складати та підписувати акти-претензії. Компанія-постачальник послуги зобов'язана протягом 5 (п'яти) робочих днів вирішити питання щодо задоволення вимог визначених в акті-претензії або надіслати обґрунтовану відмову. Одним з дієвих та необхідних інструментів захисту прав Споживача є складання акту - претензії. Акт-претензія - це документ встановленої форми, що складається Споживачем при перерві в наданні житлово-комунальних послуг, їх ненаданні або наданні не в повному обсязі, та який є підставою для здійснення перерахунку суми оплати за них. У разі порушення виконавцем умов договору Споживач має право викликати його представника для складення та підписання акту - претензії Споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. 01 травня 2019 р. набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який не містить поняття « ОСОБА_3 », натомість визначає лише «Управителя» - фізична особа - підприємець або юридична особа-суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько- побутових потреб (п. 14 ч. і ст. і Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до п. 6 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у багатоквартирних будинках, у яких станом на 01 січня 2021 р. не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення Управителя багатоквартирного будинку відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», виконавчий орган місцевої ради (або інший орган-суб'єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов'язаний оголосити і провести такий конкурс до 01 травня 2021 р. Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком строком на і (один) рік від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено Управителя. З тих документів, які має на момент подання позовної заяви Позивач, вбачається, що співвласниками будинку АДРЕСА_2 рішення про форму управління багатоквартирний! будинком не приймалось, конкурс з призначення Управителя багатоквартирного будинку не оголошувався, та договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком строком на 1 (один) рік від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою виконавчого органу відповідної місцевої ради не укладався. За таких обставин, Позивач вважає, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» продовжує управління будинком АДРЕСА_2 на праві господарського відання як його Балансоутримувач. На підтвердження цього факту свідчить відповідь заступника головного інженера з ЕТМ Комунального підприємства «Київтеплоенерго» Ігора Голоти від 19 квітня 2022 р. за вих. №40/22/1/1/809 (див. додаток №3 до даної позовної заяви), у якій зазначено: «Тепловодопостачання житлового будинку за наведеною адресою здійснюється від вбудованого індивідуального теплового пункту. Внутрішньобудинкові системи та ІТП утримуються на балансі KП«Керуюча компанія з обслуговування житлові фонду Деснянського району м. Києва» та технічному обслуговуванні ЖЕД-310». Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, як є чинними, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 р. № 76 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №927/11207 - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і н відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» створено на виконання п. 7 рішення Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» від 09 жовтня 2014 р. №270/270. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №3 від 06 січня 2015 р. було затверджено Статут КП «Керуюча компанія» та визначено предмет діяльності підприємства: утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання; надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житло комунальних послуг. Відповідно до Розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації «Про закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» майна» від 30 січня 2015 р. №48 на баланс КП «Керуюча компанія» передано житловий фонд Деснянського району, перебуває в управлінні Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. КП «Керуюча компанія» надає послуги з утримання будинків та прибудинкових територій такими основними напрямами роботи: аварійне обслуговування житлового та нежитлового фонду; проведення поточного ремонту будинків, будівель, споруд та приміщень; проведення реконструкцій та капітального ремонту будинків, будівель, споруд та приміщень в межах коштів, отриманих з місцевого чи державного бюджету на дані роботи; обслуговування димовентиляційних каналів; надання послуг оперативно-диспетчерської служби; організація робіт з пожежної безпеки; періодичне обстеження об'єктів житлового та нежитлового фонду з метою визначення технічного стану та відповідності вимогам нормативних документів; складання технічних умов і проектно-технічної документації на реконструкцію та ремо об'єктів житлового та нежитлового фонду; забезпечення утримання житлового та нежитлового фонду, що відноситься до комунальної власності району; планування та проведення оплати робіт з обслуговування, реконструкції ремонту житлове та нежитлового фонду; облік житлового фонд; збір та підготовка необхідних документів на приватизацію житлових приміщень; технічний нагляд та виконання робіт по благоустрою району, ремонту об'єктів житлового та нежитлового фондів; вивезення великогабаритного та побутового сміття; здійснення ремонтно-будівельних робіт житлових та інших приміщень; надання платних послуг (на договірних умовах) населенню, підприємствам, установам та організаціям з обслуговування житлового і нежитлового фонду; організація конкурсного відбору підприємств для виконання окремих видів робіт з обслуговування житлового та нежитлового фонду. У відповіді на акт-претензію Позивача від 18 квітня 2022 р. представник Відповідача не заперечує, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить до сфери управління Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та перебуває на його балансовому утриманні. Статутом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» передбачено, що предметом діяльності Підприємства є: п. 2.2.1 Утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за Підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку. П.2.2.2 Надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій Балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку. П.2.2.3 Управління нерухомим майном. Між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з утримання будинку, споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_2 , але враховуючи той факт, що письмовий екземпляр Виконавець Споживачу послуг не надав, то, мабуть, є договір про приєднання, притому, що ніякого предмета та інших суттєвих умов або можливості щодо внесення змін не було надано - навіть при цьому ОСОБА_1 повністю виконує свої зобов'язання. Згідно із п. 3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 р. №1051/1051 утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або Балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими Балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій. З аналізу вказаних положень можна зробити висновок, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» зобов'язане реалізовувати заходи щодо забезпечення здійснення профілактичних, поточних, капітальних ремонтів, обслуговування внутрішньо будинкових інженерних мереж, насосних станцій тощо. Доказів того, що ІТП та насосні станції не належать Відповідачу - Позивачу не надано. Документів Позивачу з боку КП «Керуюча компанія» щодо неприйняття па баланс та неможливості проведення ремонтів у ІТП та насосних станціях житлового будинку також не було надано. Оскільки жодних обмежень або проведення активних законних дій по зобов'язанню УЖГ Відповідач на вимогу Позивача/Споживача не провів діагностичних вібровимірювань. Одним із методів технічної діагностики, призначеним для здійснення пошуку несправностей і оцінювання технічного стану машини, є вібраційна діагностика, яку проводять шляхом виконання діагностичних вібровимірювань. Для успішного проведення цих робіт застосовують спеціальну вібровимірювальну апаратуру, яка повинна забезпечувати необхідну точність і оперативність вимірювань фізичних величин, які характеризують механічну вібрацію, тобто вібропараметрів. Діагностичні вимірювання і дослідження вібрації машини можна умовно поділити на такі види: контрольні вимірювання працюючої машини; спеціальні діагностичні вимірювання працюючої машини; обстеження зупиненої машини. Повне контрольне вимірювання вібрації повинне передбачати опитування експлуатаційного персоналу, ознайомлення з документацією обладнання, огляд машини, проведення вимірювань, складання звітної документації. Якщо за результатами повного контрольного вимірювання вібрації машини не вдається однозначно встановити причини підвищеної вібрації, то проводять спеціальне діагностичне обстеження працюючої машини. Зазвичай воно передбачає: вимірювання вібрації усіх вузлів і частин машини, включно із усіма трубопроводами, елементами кріплення, рамою і фундаментом, корпусами вузлів машини; виявлення залежності вібрації від зміни режиму роботи машини (ряд режимів роботи машини, необхідних для дослідження, може виходити за межі, встановлені правилами її нормальної експлуатації); розширений аналіз вібрації із застосуванням усіх можливостей вимірювальної апаратури. Періодичність проведення вимірювань вібрації - період розвитку механічних дефектів машини є досить довгим для їх виявлення засобами і методами періодичного віброконтролю, перш ніж машина опиниться у граничному стані. Оскільки період розвитку дефекту залежить від багатьох чинників і може становити від декількох хвилин або годин до багатьох місяців, інтервал періодичних вимірювань вібрації зазвичай вибирають, виходячи з переліку контрольованих дефектів і режиму експлуатації устаткування. Здебільшого інтервал 7-30 днів вважається достатнім для своєчасного розпізнавання зміни стану при розвитку більшості механічних дефектів, проведення вібровимірювань: після ремонту і монтажу; після завершення процесу припрацювання; на початковому етапі експлуатації; у процесі експлуатації, після порушень технологічного режиму; після зміни стану агрегата і перед зупиненням машини на ремонт. Відповідач не провів та не уклав договору з спеціалізованої компанію з проведення таких робіт і не надав на підтвердження будь-якої документації з моменту передання житлового будинку на свій баланс. В обґрунтування позову Позивач вказує, що протягом більше ніж шість років не приймаються заходи по ремонту і забезпечення належного утримання житлового фонду за адресою: АДРЕСА_2 згідно з якими управління багатоквартирним будинком має забезпечувати сприятливі та безпечні умови проживання громадян, належне утримання спільного майна в багатоквартирному будинку, вирішення питань користування зазначеним майном, а також наданням комунальних послуг громадянам, які проживають у такому будинку.
Посилаючись на викладене позивач просив: Зобов'язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» надати документацію щодо договірних відносин Виконавця і Споживача (технічну документацію на обладнання, акти про проведення ремонту ІТП та насосної станцій у будинку за адресою: м. Київ, вул. О. де Бальзака, буд. 4-А, балансові відомості, акти, тощо. Зобов'язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» вчинити дії та здійснити заходи з метою забезпечення належного утримання багатоквартирного житлового будинку, провести ремонт шляхом заміни устаткування ІТП (насосних станцій) гарячого та холодного водопостачання за адресою: м. вул. Оноре де Бальзака, буд. 4-А та прийняти на баланс устаткування ІТП та насосних станцій. Зобов'язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» провести перераховані вище заходи протягом 30 (тридцяти) днів з дня прийняття судом рішення за даним позовом. Стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної Позивачу, в сумі 5000,00 гривень.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 травня 2022 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представником відповідача 31 травня 2022 року подано відзив на позовну заяву, в якому представник просила в задоволенні вимог позову відмовити посилаючись на наступне. Представник відповідача зазначає, що пред'явлені позивачем позовні вимоги є незрозумілими, викладені некоректно, мають загальний характер та не містять уточнюючої інформації щодо порядку захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав позивача. Текст позовної заяви містить надвеликий непослідовний виклад обставин справи, що в свою чергу не дає можливості встановити, які саме правовідносини виникли між сторонами та що стало підставою для звернення до суду. На сторінці 3 позовної заяви позивач виклав першу версію прохальної частини позову, де просить визнати незаконною бездіяльність Київської міської ради з інвентаризації, паспортизації та передачі об'єктів теплопостачання (індивідуальних теплових пунктів) та насосних станцій певним організаціям, а також зобов'язати КМР вчинити певні дії (де позивач також не визначився якому підприємству і що передавати). Також просить зобов'язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» надати документацію щодо договірних відносин Виконавця і споживача, технічну документацію на обладнання, акти проведення ремонту ІТП та насосних станцій у будинку АДРЕСА_3 , балансові відомості, акти тощо, а також вчинити дії та здійснити заходи з метою забезпечення належного утримання багатоквартирного житлового будинку, провести ремонт шляхом заміни устаткування ІТП (насосних станцій) за вказаною вище адресою та прийняти на баланс вказане майно. Зазначаємо, що позивачем у позовній заяві вказані наступні сторони: позивач - ОСОБА_1 та відповідач - КГІ «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», а також залучено у якості третьої особи - Київську міську раду. Аналізуючи непослідовний текст позовної заяви не було знайдено жодного посилання на те, що третю сторону за клопотанням переведено у статус Відповідача з вимогою пред'явлення певних позовних вимог, а також позивачем не вказано який же саме юридичний інтерес до вказаної справи має третя особа - КМР. Також, аналізуючи першу версію прохальної частини позивача (сторінка вбачається протиріччя та невизначеність позивача, а саме: чи то передати обладнання на баланс КП «Київтеплоенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал», то на баланс КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва». Тоді постає питання щодо правильності визначення сторін. Ознайомившись із 19 сторінками позовної заяви із додатками було вернуто увагу на те, що позивач надав КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» статус управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 . Однак, на підтвердження своїх вище зазначених тверджень не надав жодних доказів (договір на управління, протокол зборів), жодним чином не утвердив вказану обставину. З цього приводу повідомляємо, що відповідно статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатократним будинком можуть передаватися управителю, який здійснює управління будинком на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Станом на день подання позову вказаний договір відсутній, оскільки співвласники будинку АДРЕСА_4 не обирали управителем комунальне підприємство. По всьому тексту позовної заяви позивачем неодноразово зазначається о проблеми із нестерпним шумом, гулом та вібраціями у його власному мешканні, з приводу яких він написав багато звернень. Ймовірною причиною сильних шумів та вібрацій (на погляд позивача) є зношеність та не проведення технічних періодичних оглядів та ремонту насосних станцій та індивідуальних теплових пунктів (далі - ІТП) за вище вказаною адресою. Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на утвердження шумів та вібрацій, не було надано доказів об'єктивних замірів перевищення, на думку позивача, рівня шуму та вібрацій в його помешканні, проведені контрольні заміри рівня шуму та вібрацій як в приміщенні позивача, так і в суміжних приміщеннях, висновків спеціально на те уповноважених лабораторій надано не було. Навпаки, позивачем висуваються виключно його припущення з цього приводу. Однак, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. І саме неприпустимість припущення підтвердив позивач на ст. 16 позовної заяви. Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Обов'язком співвласників багатоквартирного будинку є забезпечення належного утримання та належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку, а також забезпечення технічного обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Статтями 22 та 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлено, що громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до санітарних норм, а також громадяни зобов'язані здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами. Таким чином, утримання власності відповідно до санітарних норм - це обов'язок власників жилих та інших приміщень у багатоквартирному будинку. Також, на багатьох сторінках позовної заяви позивачем постійно наголошується, що КП «Керуюча компанія» є виконавцем комунальних послуг з утримання будинків, а отже позивач, як споживач, зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем (у розумінні позивача - це комунальне підприємство «Керуюча компанія»). Законом України «Про житлово- комунальні послуги» встановлений вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, а саме: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком та комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Відповідно до вище вказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача; послуг з постачання та розподілу електричної енергії енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом; послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; послуг з поводження з побутовими відходами - суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку. Виходячи з вище викладеного, КП «Керуюча компанія» не є виконавцем комунальних послуг з утримання будинків, а отже не зобов'язане укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, більш того надавати те, чого немає. Як зрозуміло із тексту позовної заяви свої основні вимоги Позивач акцентує на тому, що комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» як виконавець зобов'язано проводити технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти ІТП та насосних станцій за вище вказаною адресою, посилаючись при цьому на лист КП «Київтеплоенерго» та безліч положень, вирваних з контексту нормативно-правових актів. Також, позивач посилається на акт-претензію від 18.04.2022, року в якій висував претензію комунальному підприємству щодо ненадання послуг або тотального не здійснення обслуговування ІТП та насосних станцій, які знаходяться у підвальних приміщеннях будинку АДРЕСА_3 , а також їх поточного та капітального ремонтів за період з 2008 по 2022 включно. З даного питання хочемо наголосити, що 09.10.2014 року було прийняте рішення Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством» № 270/270. Згідно п. 7, 8, 9 зазначеного рішення було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та віднесено підприємство до сфери управління Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації. КП «Керуюча компанія» почала надавати мешканцям Деснянського району м. Києва послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01.05.2015 року. На підставі Розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 48 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» на праві господарського відання було передано житловий та нежитловий фонд комунальної власності, що перебуває в управлінні Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, окрім об'єктів теплопостачання та насосних станцій (в тому числі і по АДРЕСА_3 ). Також, вказане розпорядження підтверджує те, що майно передане не на баланс комунального підприємства, а закріплене за ним на праві господарського відання. Зауважуємо, що Рішенням Київської міської ради від 02.12.2021 № 3688/3729 «Про питання забезпечення належного функціонування та експлуатації ІТП у житлових будинках міста Києва» районним в місті Києві державним адміністраціям було доручено спільно з КП «Київтеплоенерго» провести повну інвентаризацію всіх індивідуальних теплових пунктів та забезпечити в установленому порядку приведення у належний технічний стан обладнання ІТП, для чого передбачити необхідні видатки при формування бюджетних запитів на 2022 рік та наступні роки. Наразі триває процес проведення інвентаризації вказаних об'єктів. Додатково повідомляємо, що вартість та структура вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по будинку АДРЕСА_4 не включає в себе обслуговування, поточний та капітальний ремонти ІТП та насосних станцій. Вказане також відображається у Деталізованому звіті щодо складових вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вище вказаному будинку та листом першого заступника голови КМДА М. Поворозника віл 20.05.2022 № 002-К-2666/2, де зазначено, що тепловий пункт та насосні станції в будинку АДРЕСА_3 не перебувають в управлінні та обслуговуванні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та в тариф на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вище вказаному будинку не включено складову витрат на обслуговування, поточний та капітальний ремонт ІТП та насосних станцій. Позивачем у позовній заяві зазначається (ст. 10), що відповідач створив умови для ненадання послуги щодо обслуговування ІТП та насосних станцій своєю бездіяльністю. Хоча жодним чином не обґрунтував вказане та не надав належних та допустимих доказів вказаному факту. Хочемо зазначити, що відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , до якого, окрім іншого, входить ІТП та насосні станції зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку та забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. Вказане також стверджує позивач на ст. 15 позовної заяви. Отже, проведення обслуговування, поточних та капітальних ремонтів ІТП та насосних станцій не входить до компетенції комунального підприємства. КП «Київтеплоенерго» у відповіді на звернення безпідставно зазначено, що ІТП утримуються на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва». Позивачем в позовній заяві постійно (однак безпідставно) наголошується, що комунальним підприємством не приймаються заходи по ремонту та належному утриманню будинку АДРЕСА_4 , а також те, що позивач вважає, що відповідач неналежним чином виконує свої обов'язки, які передбачені Правила і нормами технічної експлуатації житлового фонду. Хочемо наголосити, що зазначений позивачем нормативно-правовий акт під назвою «Правила і норми технічної експлуатації житлового фонду» взагалі не існує, а тому посилання позивача на вказаний акт є некоректним. Зазначаємо, що комунальним підприємством здійснюється технічне обслуговування жилих будинків, що включає в себе комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів. Таким чином, однією із складових технічного обслуговування є планові огляди, які в свою чергу розподіляються на загальні (весняний та осінній) та профілактичні. Пунктом 2.1.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76, передбачено проведення профілактичних оглядів жилих будинків та їх конструктивних елементів, які здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності. Профілактичне обслуговування будинку полягає в усунені дрібних несправностей елементів будинку з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються у відповідних журналах. На виконання вказаних положень працівниками ЖЕД - 310 проводиться технічне обслуговування інженерних системи в будинку АДРЕСА_4 , про що свідчить Журнал профілактичного обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, централізованого опалення та електропостачання внутрішньобудинкових мереж житлових будинків та план - графік технічного обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, централізованого опалення та електропостачання житлових будинків ЖЕД - 310 на 2019, 2020, 2021, 2022 роки. Також проводяться загальні огляди (весняний та осінній), про що свідчать відповідні акти. Все це свідчить про те, що Відповідачем здійснюється загальне та профілактичне обслуговування елементів жилого будинку, як то передбачено п 2.1.5 Правил. Також, відповідно до наказів ЖЕД - 310 за 2019, 2021 роки «Про своєчасне забезпечення виконання ремонтною групою технічного обслуговування житлових будинків, споруд та закріплених їх за працівниками ЖЕД - 310» за будинком АДРЕСА_4 закріплений слюсар - сантехнік. Щодо не проведення поточних ремонтних робіт, на думку, позивача, повідомляємо, що структурним підрозділом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» житлово-експлуатаційною дільницею № 310 з метою обстеження технічного стану будинку проводяться, як вже було раніше зазначено, загальні періодичні (осінні, весняні) огляди. За результатами оглядів складаються відповідні акти із зазначенням стану конструкцій, мереж, систем, тощо, що є підставою для формування потреби у ремонтних роботах. В межах вартості послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, протягом 2016-2021 років були виконані поточні ремонтні роботи, які вказані у витязі з реєстру виконаних робіт поточного ремонту по АДРЕСА_4 та додані у Додатку за № 12. Отже, комунальним підприємством постійно здійснюється технічний контроль за будинком та контроль за технічним станом інженерного обладнанням будинку АДРЕСА_4 . Позивач стверджує, що своїми діями/бездіяльністю, а також внаслідок шуму та вібрацій у його житловому приміщенні, відповідачем заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, стресі, неможливості комфортного перебування у власному помешканні та оцінює її у 5000,00 грн. КП «Керуюча компанія» вважає факт завдання позивачу моральної шкоди недоведеним та необґрунтованим, оскільки позивачем у позовній заяві вказані лише загальні посилання на наявність підстав для відшкодування моральної шкоди та не містяться відомості в чому саме вона полягає. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду у позадоговірних відносинах передбачені ст. ст. 23 та 1167 ЦК України. За загальним правилом така відповідальність наступає за наявності протиправності і вини особи, яка її завдала. Однак, беручі до уваги все вище викладене, протиправність та вина комунального підприємства у стресі та душевних переживаннях позивача відсутні. І як правильно знову ж таки зазначив позивач у позовній заяві (ст. 15), позивач повинен доказати факт заподіяння шкоди відповідачем та її розмір, посилаючись на постанову ВСУ від 03.12.2014 № 6-183цс14, чого не зробив та не довів позивач. Тому, підстави для задоволення вимоги позивача щодо моральної шкоди взагалі відсутні. Таким чином, підсумовуючи все вище викладене, бачимо, що: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» не є виконавцем комунальних послуг та відповідно не має та не може мати договірних відносин з цього приводу із споживачем; комунальному підприємству на праві господарського відання не передавалися ІТП та насосні станції і тому відсутні технічна документація на вказане обладнання, акти проведення ремонтних робіт ІТП та насосних станцій, в балансовій відомості також не відображається не передане майно, а також незрозуміло які саме акти необхідно надати позивачу; не зрозуміло та не уточнено які ж саме дії та заходи повинно, на думку позивача, здійснити комунальне підприємство для належного утримання багатоквартирного будинку, з урахуванням того, що позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено не здійснення підприємством обслуговування будинку; співвласниками будинку АДРЕСА_4 не виконані вимоги Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» в частині управління спільним майном; позивачем не доведеністю факт заподіяння шкоди; відсутність доказів, які б підтверджували викладені позивачем обставини, оскільки заяви, надані ним у якості доказів, жодним чином не підтверджують порушених, оспорюваних або не визнаних прав; надані позивачем документи, не підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; не обґрунтованою та безпідставною є вимога позивача щодо зобов'язання відповідача виконувати ремонтні роботи та обслуговування ІТП та насосних станцій, якщо вказане майно не стосується відповідача.
16 червня 2022 року до суду надійшла відповідь позивача на Відзив, яка була прийнята до розгляду 21.06.2022 року.
Ухвалою суду від 21 червня 2022 року було задоволено клопотання позивача та витребувано докази та допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
На виконання ухвали суду представником Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського районну м. Києва» повідомлено про те, що договір про надання послуг з виконання робіт надати не мають можливості у зв'язку з тим, що вказаний договір не передбачений законодавством і не міг бути укладений.
30 червня 2022 року представником Київської міської ради були подані письмові пояснення, відповідно до змісту яких представник просив в задоволенні вимог позову відмовити, у зв'язку з їх безпідставністю.
24 вересня 2022 року до суду надійшли заперечення сторони відповідача на відповідь на відзив.
Протягом судового розгляду справи позивач вимоги позову підтримав в повному обсязі, представники Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського районну м. Києва» та Київської міської ради проти задоволення вимог позову заперечували.
Судом допитані свідки:
Свідок ОСОБА_7 повідомив, що на час розгляду справи ІТП та тепловий насос не передані на баланс і продовжується виготовлення документів для цього.
Свідок ОСОБА_8 , який є начальником Управління (Інспекції) самоврядного контролю Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що ІТП та тепловий насос згідно діючих норм мав бути прийнятий на баланс ОСББ будинку «Бальзака 4А», однак з невідомих причин цього не відбулось. Хоча між ОСББ будинку «Бальзака 4А» укладав договори на їх обслуговування.
Позивач на пояснення свідка додатково зауважив, що ТОВ «Промтехнік» вчиняв дії щодо обслуговування внутрішньо будинкових мереж лише декілька днів.
Свідок ОСОБА_9 не був допитаний в судовому засіданні, оскільки за повідомленням Департаменту житлово - комунальної інфраструктури Київської міської Державної адміністрації така особа у Департаменті не працює.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлені, наступні обставини.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»,.. 2) виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; 3) внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);.. 5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; 6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; 8) колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками; 9) колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; …13) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; 14) управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. 2. Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". 3. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
09.10.2014 року було прийняте рішення Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством» № 270/270. Згідно п. 7, 8, 9 зазначеного рішення було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та віднесено підприємство до сфери управління Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.
КП «Керуюча компанія» почала надавати мешканцям Деснянського району м. Києва послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01.05.2015 року.
На підставі Розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 48 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» на праві господарського відання було передано житловий та нежитловий фонд комунальної власності, що перебуває в управлінні Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, окрім об'єктів теплопостачання та насосних станцій (в тому числі і по АДРЕСА_3 ). Також, вказане розпорядження підтверджує те, що майно передане не на баланс комунального підприємства, а закріплене за ним на праві господарського відання.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1044 від 19 жовтня 2015 року «Про передачу об'єктів теплопостачання..» передано у володіння та користування ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» об'єкти теплопостачання, що належать комунальній власності територіальної громади м. Києва та обліковуються на балансі КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва, згідно з додатком в межах Угоди про передачу в управління ВАТ «Акціонера компанія «Київодоканал» майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва від 29 листопада 20003 року. До таких об'єктів, були віднесені також ІТП секцій А,Б,В,Г та насосна станція будинку по АДРЕСА_3 .
Рішенням Київської міської ради від 02.12.2021 № 3688/3729 «Про питання забезпечення належного функціонування та експлуатації ІТП у житлових будинках міста Києва» районним в місті Києві державним адміністраціям було доручено спільно з КП «Київтеплоенерго» провести повну інвентаризацію всіх індивідуальних теплових пунктів та забезпечити в установленому порядку приведення у належний технічний стан обладнання ІТП, для чого передбачити необхідні видатки при формування бюджетних запитів на 2022 рік та наступні роки.
На разі підготовка документів триває, що підтвердив свідок ОСОБА_7 .
Відповідно статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатократним будинком можуть передаватися управителю, який здійснює управління будинком на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 30 травня 2022 року створено ОСББ «Бальзака 4А».
27 липня 2022 року Головою Деснянської а м. Києві державної адміністрації було видано розпорядження № 258 про списання з балансу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» житлового будинку по АДРЕСА_2 та передачі в управління ОСББ «Бальзака, 4А».
На виконання даного розпорядження 31 липня 2022 року було складено Акт обстеження стану багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 та підписаний Акт приймання - передачі в управління багатоквартирного будинку.
Причини не передання ІТП та насосної станції на баланс ОСББ «Бальзака 4А» не були роз'яснені жодним з учасників процесу та свідками .
Одночасно, сторонами не оспорюється факт укладання ОСББ «Бальзака 4А» договорів з ТОВ «Промтехнік та ФОП ОСОБА_10 про обслуговування внутрішньо будинкових мереж.
Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Обов'язком співвласників багатоквартирного будинку є забезпечення належного утримання та належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку, а також забезпечення технічного обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до статті 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до положень ст. 1 ЦПК України 2004 року завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно з вимогами ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що судом не було протягом судового розгляду справи встановлено порушень прав позивача саме визначеним ним відповідачем - Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського районну м. Києва».
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського районну м. Києва», 3-тя особа - Київська міська рада про зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2023 року.
Суддя: