ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15277/22
провадження № 2/753/1318/23
23 лютого 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на дитину
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в якому просить зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2015 р. у цивільній справі № 753/14052/15 до 1/8 частини всіх його доходів, щомісяця на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2015 р. у цивільній справі № 753/14052/15 з стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше, 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.08.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Посилається на зміну сімейного стану та погіршення матеріального стану, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього та ОСОБА_5 народився син ОСОБА_6 , на утримання якого рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2018 р., з позивача стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 07.11.2017 р. і до досягнення дитиною повноліття. Також вказує, що 22.02.2020 р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , від якого народилась донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходиться на його утриманні. Крім того, посилається на погіршення стану здоров'я та вказує, що він є безробітнім.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2022 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
04.01.2023 р. від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що матеріальний стан позивача не значно змінився, позивач не довів, що виявлені проблеми з його здоров'ям є досі актуальними. Вказує, що народження ще однієї дитини не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
07.02.2023 р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому наполягає на задоволенні позовних вимог. Вказав, що у грудні 2021 р. після звільнення за станом здоров'я став на облік як безробітній. Зазначає, що він був звільнений з роботи за станом здоров'я, а його хвороби мають хронічний характер.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибула, про час та місце слухання справи повідомлялась судом належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надала, причини неявки не повідомила.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 27.07.2013 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.9,14-17)
Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2015 р. у цивільній справі № 753/14052/15 шлюб між сторонами розірвано, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше, 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.08.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.14-17)
12.03.2016 р. позивач уклав шлюб з ОСОБА_5 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2018 р., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 07.11.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.35-39)
22.02.2020 р. позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась донька ОСОБА_8 . (а.с.10,11)
Відповідно до свідоцтва про хворобу №961/3в від 30.09.2021 р. військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Київській області», ОСОБА_2 було постановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба II ст., Гіпертрофія стінок лівого шлуночка. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Ризик 2-3. Міокардіофіброз. Невелика аортальна недостатність І ст.. Мінімальна мітральна регургітація. Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. СН І-ІІ А ст. Гіперхолестеринемія. Дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ ст., на тлі раннього стенозуючого церебрального атеросклерозу (права ЗСА та ВСА 20-25%), ГХ II ст., у вигляді лівобічної пірамідної недостатності, вестибуло-координаторних порушень, астено-невротичного синдрому, з дизсомнією, вестибулопатією II ст.. незначним зниженням когнітивних функцій. Хронічна вертеброгенна цервікалгія, тораколюмбалгія, стадія нестійкої ремісії, на тлі поширеного остеохондрозу хребта, ускладненого протрузіями мхд С4-С5; С5-С6; С6-С7; С7-Тh1; L4-S1, з помірним порушенням функції. Хронічний панкреатит, стадія ремісії. (а.с.31-32)
Відповідно до копії трудової книжки позивача ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , останній походив військову службу у внутрішніх військах МВС України та Національній гвардії України та 10.11.2021 р. був звільнений з військової служби в запас Національній гвардії України за станом здоров'я. (а.с.67-70)
Як вбачається із матеріалів справи з 08.12.2021 р. позивач зареєстрований як безробітний в Дарницькій філії Київського міського центру зайнятості, його дохід за період з 08.12.2021 р. по 31.08.2022 р. складає 85 120 грн. 78 коп. (а.с.23)
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 18 Конвенції про захист прав дитини передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.8 ст.7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.ст. 141, 155, 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.181, 191 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Cтаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Судом встановлено, що на утриманні позивача, крім доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають також двоє малолітніх дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та донька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 10.11.2021 р. позивач був звільнений з військової служби в запас Національній гвардії України за станом здоров'я та з 08.12.2021 р. позивач зареєстрований як безробітний в Дарницькій філії Київського міського центру зайнятості.
Отже, з огляду на встановлені обставини вбачається, що відбулись зміни матеріального становища, сімейного стану та стану здоров'я платника аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів зміну свого матеріального становища, сімейного стану та стану здоров'я, в порівнянні з його станом на момент ухвалення рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2015 р. у цивільній справі № 753/14052/15про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до положень ст. 192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.
Суд, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище платника аліментів, зміну матеріального становища, сімейного стану та стану здоров'я позивача, приходить до висновку про наявність підстав для зміни розміру присуджених аліментів.
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов про зменшення розміру аліментів підлягає задоволенню частково, а саме аліменти, які стягуються на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь відповідача, мають бути зменшені до 1/6 частини всіх видів доходу позивача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 133, 141, 258, 259, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на дитину - задовольнити частково.
Зменшити встановлений рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2015 р. у цивільній справі № 753/14052/15розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА