Справа № 458/224/23
3/458/205/2023
03.03.2023 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, пенсіонера,
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, якому роз'яснені права за ст. 268 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 791769 від 03.03.2023, 16.02.2023 біля 14.00 год в с. Н.Яблунька в житловому будинку по місцю проживання ОСОБА_1 вчинив скандал зі своєю дружиною ОСОБА_2 під час якого кричав на неї, виражався в її адресу нецензурними словами та виганяв із житлового будинку, чим міг завдати шкоду своїй дружині ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 16.02.2023 між ним та дружиною відбувся короткочасний конфлікт під час якого вони взаємно ображали один одного нецензурними словами. Працівників поліції викликала його мати, коли він пішов до неї додому та розповів про сварку з дружиною. Шкоди дружині він не завдав. Просив суворо його не карати.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що між нею та чоловіком раптово виник короткочасний словесний конфлікт, шкоди їй ніякої не було завдано, з чоловіком проживають разом. Працівників поліції викликала мати чоловіка, яка не була присутня під час їх сварки.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з таких мотивів та встановлених конкретних обставин справи.
Склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно з диспозицією цієї статті, визначається як вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до - Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Аналізуючи зазначені вище визначення домашнього насильства та однієї з його форм - психологічного насильства, яке ставиться у вину ОСОБА_1 у відповідності до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд дійшов висновку, що за встановлених обставин у справі, мав місце звичайний короткочасний побутовий конфлікт між чоловіком та дружиною. Суд не встановив і матеріалами справи не доведено, що поведінка ОСОБА_1 була спрямована на обмеження волевиявлення потерпілої, мала ознаки впливу та контролю над потерпілою, супроводжувалась проявами насильства, що є необхідними для кваліфікації дій як психологічного насильства як форми домашнього насильства в розумінні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що дії ОСОБА_1 викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Про такі обставини не повідомила суду ОСОБА_2 і в судовому засіданні.
Відтак, наявність побутового конфлікту, який мав місце за конкретних встановлених судом обставин у справі, не може кваліфікуватись як домашнє насильство в розумінні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Так як відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь, оскільки судом не встановлено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а враховуючи, що тільки за наявності такого особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності, провадження по справі потрібно закрити.
Оскільки адміністративне стягнення не застосовується, відтак підстав для стягнення судового збору відповідно до ст. 40-1 КУпАП немає.
Керуючись ст. 247, ч. 1 ст. 173-2, ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілою.
Суддя О.І. Кшик