ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 33/244
16.10.07 р.
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс»
до Фонду Державного майна України
третя особа Українська дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит»
про зобов'язання підписати додаткову угоду щодо продовження дії договору
За участю представників сторін:
від позивача: Лавренова Н.О., представник за довіреністю №301 від 19.09.2007 року.
від відповідача: Якушева А.Г., представник за довіреністю №342 від 25.05.2007 року.
від третьої особи: Комар С.В., представник за довіреністю №10 від 04.10.2007 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Боріс»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Фонду Державного майна України про зобов'язання підписати додаткову угоду щодо продовження дії договору.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Боріс»та Фондом державного майна України був укладений договір оренди майна №582 від 02.09.2004 року, що належить до державної власності.
Відповідно до цього договору Позивачу було передано у строкове платне користування державне нерухоме майно, розташоване по вул. Чорновола, 28/1 у м. Києві, яке знаходиться на балансі Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».
Згідно п. 10.1 Договір укладено строком на 364 дні.
Відповідно до п. 10.2 Договору у разі закінчення строку цього договору, він може бути продовжений шляхом укладання додаткової угоди.
Позивач, керуючись п. 10.2 Договору та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»звернувся до Фонду державного майна України з пропозицією щодо продовження строку оренди майна, а саме товариство з обмеженою відповідальністю «Боріс»направило на адресу Фонду державного майна України лист з проханням подовжити строк договору і проектом відповідної додаткової угоди (вих. № 274 від 28.08.2007р.).
Позивач стверджує, що на день подачі позовної заяви (06.09.2007 року) Фонд державного майна України відповіді щодо укладення чи відмови в укладенні додаткової угоди до договору від 02.09.2004 № 582 не надав.
У зв'язку з неотриманням відповіді, ТОВ «Боріс»вважає даний факт відмовою Фонду державного майна України в укладенні додаткової угоди та продовжені договору оренди.
02.09.2007 строк дії договору оренди від 02.09.2004 № 582 закінчився.
Позивач вважає, що Фонд державного майна України неправомірно ухиляється від підписання додаткової угоди про продовження строку дії договору.
Позивач зазначає, що орендує нежитлові приміщення, які знаходяться на балансі УДСЛ «Охматдит», з 1996 року, на підставі договорів, укладення яких було належним чином погоджено з Міністерством охорони здоров'я України, яке є органом управління УДСЛ «Охматдит».
Орендоване ТОВ «Боріс»згідно з договором оренди № 582 від 02.09.2004р. приміщення не належить до ліжкового фонду лікарні та ніколи не використовувалося для надання медичної допомоги дітям. Це приміщення слугувало вестибюлем актового залу лікарні та фактично представляло собою коридор з гардеробом, а його частина раніше надавалася в оренду для розміщення приватної кав'ярні.
Протягом всього строку оренди приміщення ТОВ «Боріс»сумлінно і своєчасно сплачувало встановлену орендну плату, надавало значну матеріальну та фінансову допомогу лікарні, що підтверджується листом ТОВ «Боріс»вих. № 19 від 09.02.2004р., наданим на запит УДСЛ «Охматдит».
ТОВ «Боріс»є добросовісним орендарем і належним чином виконує свої зобов'язання за договором оренди. Право ТОВ «Боріс»на продовження строку оренди майна передбачено договором та законодавством, у зв'язку з чим відповідач, на думку позивача, безпідставно ухиляється від підписання додаткової угоди.
Враховуючи вищевикладене підстав для відмови Фондом державного майна України в укладенні додаткової угоди до договору оренди з ТОВ «Боріс»не вбачається, тому позивач просить в судовому порядку зобов'язати відповідача продовжити договір оренди.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.09.2007 року вжито заходів до забезпечення позову шляхом, заборони Фонду державного майна України та УДСЛ "Охматдит" вчиняти будь-які дії щодо припинення користування ТОВ "Боріс" орендованим приміщенням розташованим по вул. Чорновола 28/1 у м. Києві.
В ході судового розгляду справи, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2007 року залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Українську дитячу спеціалізовану лікарню “Охматдит» та відкладено розгляд справи на 16.10.2007 року.
Також, в судовому засіданні 04.10.2007 року надані пояснення Українською дитячою спеціалізованою лікарнею “Охматдит» в яких зазначено, що майже рік ТОВ «Боріс»не використовує приміщення за призначенням, лікувальний процес в ньому не проводиться.
В порушення вимог ДБН для закладів охорони здоров'я (п.2.12 ж), ТОВ «Боріс»з 2001 року розташувало в відповідних приміщеннях стаціонарне відділення (лікувально-діагностичні відділення можуть бути розташовані не менше 15 м від патологоанатомічного відділення. Лікарняне патологоанатомічне відділення знаходиться безпосередньо в тому ж будинку).
ТОВ «Боріс»подало до суду інформацію, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки, не зазначило про вимоги УДСЛ «Охматдит»до ТОВ «Боріс» стосовно звільнення приміщень, про чинення опору представникам МОЗ України в спробі оглянути приміщення. Данні щодо благодійної допомоги УДСЛ «Охматдит»ТОВ «Боріс» не відповідають дійсності, оскільки за три роки благодійна допомога була надана в розмірі три тисячі гривень. Домовленості про ремонти приміщень Лікарні за рахунок ТОВ «Боріс»не були виконані.
Про що адміністрація УДСЛ «Охматдит»неодноразово інформувало МОЗ України.
В 2007 році в УДСЛ «Охматдит»згідно Наказу МОЗ України №241 в УДСЛ «Охматдит»відкритий Центр «Клініка для лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей». Рішенням МОЗ України вирішено розташувати Центр в приміщеннях, що раніше були в оренді ТОВ «Боріс».
В листі МОЗ України до УДСЛ «Охматдит»від 8.06.07р. №9-03-15\403 вказано, що МОЗ не планує продовження договору з ТОВ «Боріс», також не планує передачу приміщень іншому орендарю, а виконує нагальну потребу і Указ Президента України про розташування у відповідних приміщеннях структурного підрозділу УДСЛ «Охматдит» - Центру «Клініки для лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей».
На теперішній час Центр займає тимчасові приміщення і не надає допомогу дитячому населенню України в повному обсязі. Інших приміщень в Лікарні для розташування частини Центру немає.
УДСЛ «Охматдит»повинна терміново влаштувати Центр «Клініка для лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей», щоб надавати допомогу дітям України в повному обсязі. Заборона термінового повернення приміщень УДСЛ «Охматдит», що підписана 13.09.2007 року ухвалою господарського суду м. Києва, перешкоджає виконанню Наказів МОЗ України і Указу Президента України.
Українська дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит»просить суд врахувати необхідність термінового вирішення зазначеної проблеми Державного масштабу, скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2007р. про заборону дій, направлених на розташування в приміщеннях, що є державною власністю Центру «Клініка для лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей».
Також, в судовому засіданні 04.10.2007 року надано відзив Фонду державного майна України в якому зазначено, що у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України постанови від 31.05.05 № 2590-V "Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит", якою заборонено будь-яке відчуження майна, здачу в оренду і приватизацію приміщень та обладнання лікарні, а також земельної ділянки, що належить даному лікувальному комплексу, Фонд державного майна України направив лист № 10-16-12252 від 10.08.05року на адресу ТОВ "Боріс" щодо повернення орендарем орендованого майна, на підставі п. 2.4.Договору.
В свою чергу, позивач звертається до ФДМУ з пропозицією продовжити строк дії договору оренди № 582 (лист № 2745 від 28.08.07). Листом № Ю-16-15468 від 01.10.07, враховуючи вимоги постанови Верховної Ради України від 31.05.05 № 2590-ІУ, Фонд повідомляє ТОВ "Боріс" про відсутність у ФДМУ законних повноважень щодо пролонгації договору оренди № 582.
Відповідно до п. 2 зазначеної постанови Верховна Рада України заборонила будь - яке відчуження та передачу в оренду та приватизацію приміщень та обладнання лікарні «Охматдит», а також земельної ділянки, що належить даному лікувальному комплексу.
Враховуючи викладене відповідач вважає свої дії законними та просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
16.10.2007 року в судовому засіданні представник позивача подав доповнення до позовної заяви та підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив зобов'язати Фонд державного майна України підписати додаткову угоду про продовження дії договору оренди майна від 02.09.2004 року №582, що належить до державної власності, строком на один рік та просив судові витрати покласти на відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2006 року у справі 36/402 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс»до Фонду державного майна України та зобов'язано підписати додаткову угоду на продовження оренди нежилого приміщення строком на 1 рік.
Постановою Вищого господарського суду від 19.04.2007 року у справі №36/402 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс»до Фонду державного майна України про зобов'язання підписати додаткову угоду на продовження оренди нежилого приміщення, Постанову Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 24.01.2007 року у справі 36/402 і рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2006 року у справі 36/402 скасовано, а матеріали справи направлено для нового розгляду до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2007 року по справі №36/402-45/281 позов залишено без розгляду.
Тобто, з зазначеного вбачається, що дія договору оренди в судовому порядку не була продовжена, тому, договірні відносини, між позивачем та відповідачем щодо оренди нежилого приміщення припинились 01.09.2005 року.
06.09.2007 року позивач знову звернувся до суду з вимогою продовжити термін дії договору оренди, дія якого закінчилась у 01.09.2005 році, при цьому не подає жодних доказів того, на якій підставі він має право вимагати пролонгації зазначеного договору.
Судом встановлено, що з метою продовження оренди нежитлового приміщення відповідач направив Фонду державного майна України лист від 28.08.2007 року з пропозицією продовжити строк дії договору та проектом відповідної додаткової угоди.
Листом № 10-16-15468 від 01.10.2007 року Фонд державного майна України повідомив про відсутність у нього повноважень щодо пролонгації договору №582, оскільки Постановою Верховної Ради України від 31.05.05 №2590-ІУ заборонено здавати в оренду майно УДСЛ "Охматдит".
Враховуючи, що орендоване приміщення знаходиться в частині одноповерхової будівлі, яка належить УДСП "Охматдит" та є державною власністю.
Орган, який уповноважений управляти спірним майном в даному випадку є Міністерство охорони здоров'я України. Майнові відносини між орендодавцями і орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Згідно норм цього Закону об'єктами оренди можуть бути цілісні майнові комплекси підприємств або їх структурних підрозділів, окреме індивідуально визначене майно.
Відповідно до приписів статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке належить державі є Фонд Державного майна України. Дана норма кореспондується з приписами статті 287 Господарського кодексу України.
Згідно частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Це означає, що умови договору оренди можуть змінитися.
Проте, переважне право на укладення договору орендар отримує за умови здачі приміщення в оренду перед іншими претендентами та після досягнення згоди з усіх істотних умов. При цьому, орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки у тому разі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.
Згідно зі статтею 134 Господарського кодексу України та статті 314 Цивільного кодексу України власник володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд.
Цим передбачено право власника відмовитись від продовження договору оренди і право орендаря на його продовження при умові належного виконання договірних зобов'язань та наявності інших суб'єктів господарювання на оренду спірного майна.
Тобто, орендодавець, як власник майна, відмовив позивачу в продовженні дії договору через наявність заборони на передачу приміщень УДСЛ "Охматдит" в оренду без намірів його передачі в оренду третім особам, а товариство з обмеженою відповідальністю "Боріс" не надало судові належних доказів, відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували намір передати орендоване приміщення іншим суб'єктам господарювання.
Разом з тим, приписами частини 2 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визнано, що укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.
Тому, розглядаючи вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача підписати додаткову угоду про продовження договору оренди спірного приміщення, слід привести додаткову угоду, в редакції позивача, у відповідність до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Статтею 14 Цивільного кодексу України встановлено що, особа не може бути примушена до дій вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Постановою Верховної ради України «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит»від 31.05.2005 року № 2590-IV заборонено будь-яке відчуження майна, здачу в оренду і приватизацію приміщень та обладнання лікарні, а також земельної ділянки, що належить даному лікувальному комплексу.
Також, Наказом МОЗ України №241 від 15.05.2007 року «Про створення у структурі Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»Центру «Клініка для лікування дітей,хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД»створено у структурі Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»Центр «Клініка для лікування дітей, хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД»як окремий структурний підрозділ.
Згідно ст. 32 Закону України: "Про власність" суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України.
Статтею 326 ЦК України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та інтересах держави право власності здійснюють відповідні органи державної влади.
Оскільки, Верховна Рада України прийняла акт, яким заборонено здавати в оренду майно, що є предметом договору оренди № 582, то відповідно, Фонд державного майна України як державний орган, який у своїй діяльності керується Конституцією і законодавчими актами України, не вправі здійснювати будь-які дії щодо здачі в оренду майна, стосовно якого встановлена пряма заборона Вищим органом законодавчої влади України.
Так, Фонд державного майна України відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.92 № 2558-ХП, є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. У своїй діяльності підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України та керується Конституцією, законодавчими актами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
Відтак, Фонд держмайна є лише орендодавцем, а не власником майна, що здається в оренду по договору оренди № 582 від 02.09.04, й відповідно не вправі на свій розсуд розпоряджатися зазначеним майном державної власності.
На підставі вищенаведеного та беручи до уваги той факт, що об'єктом спірного договору є саме державне майно, яке заборонено передавати в оренду, суд приходить до висновку, що продовження строку дії договору оренди суперечить чинному законодавству України.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. В позові відмовити повністю.
2. Заходи до забезпечення позову застосовані Ухвалою суду від 13.09.2007 року скасувати.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.
Суддя Мудрий С.М.