Справа №757/1592/21-ц
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/5398/2023
2 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування збитків та моральної шкоди,
встановив:
рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року позов задоволено частково.
На вказане рішення суду 17 січня 2023 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу на електронну пошту Київського апеляційного суду, яка підписана його електронним підписом.
20 січня 2023 року матеріали справи витребуванні з Печерського районного суду міста Києва.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 15 лютого 2023 року.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на отримання копії рішення суду 4 січня 2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду було проголошено у відсутність учасників справи, 29 вересня 2022 року проголошений повний текст судового рішення, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду з урахуванням вихідних днів закінчився 31 жовтня 2022 року.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно супровідного листа копія рішення суду направлена на адресу позивача 29 вересня 2022 року (с.с.56), однак відомості про її отримання матеріали справи не містять.
Разом з цим, до апеляційної скарги доданий скриншот (знімок) електронного повідомлення, з якого вбачається, що копія рішення суду отримана ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку 3 січня 2023 року (с.с.60), тому строк на апеляційне оскарження рішення суду позивачу підлягає поновленню.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року апеляційну скаргу, до якої у порушення п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України не були додані копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, що підтверджується переліком доданих до апеляційної скарги документів, залишено без руху з визначенням строку в два дні з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копія ухвали судді була направлена на електронну адресу позивача 21 лютого 2023 року, що підтверджується звітом про відправлення електронного повідомлення (с.с.70) та отримана ним в цей же ж день, про що позивач зазначає в заяві про усунення недоліків, яка 23 лютого 2023 року надійшла на електронну адресу Київського апеляційного суду та підписана електронним підписом позивача.
Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 23 лютого 2023 року.
У поданій заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначає, що апеляційний суд, залишаючи його апеляційну скаргу без руху, порушив законодавство та позбавив його конституційного права вибору, а саме у якій формі (письмовій чи електронній) подавати апеляційну скаргу.
Крім того позивач зазначає, що правовий висновок щодо подання апеляційної скарги в електронному вигляді, завіреної електронним підписом, на електронну адресу апеляційного суду, виклав Верховний Суд у постанові від 10.06.2020 року у справі №226/1863/2018.
Вивчивши доводи заяви про усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Форма і зміст апеляційної скарги визначені у статті 356 ЦПК України.
Частина 4 вказаної норми передбачає, що до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися; 2) копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи; 3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Направляючи апеляційну скаргу на електронну поштову скриньку Київського апеляційного суду, ОСОБА_1 у додатках до неї не зазначив про приєднання копії апеляційної скарги.
Згідно ст. 361 ЦПК України разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи.
Враховуючи зазначені норми процесуального права, апеляційна скарга була залишена без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення її недоліків.
Колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_1 , що у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 226/1863/18 зроблений правовий висновок про те, що якщо апеляційна скарга надійшла на офіційну електронну поштову скриньку суду, підписана кваліфікованим електронним підписом, про що у матеріалах справи міститься довідка суду, то вона вважається підписаною відповідно до вимог статті 43 ЦПК України.
При цьому, в ухвалі від 17 лютого 2023 року не зазначено, що апеляційна скарга не підписана ОСОБА_1 , а також, що позивачем порушений порядок подання апеляційної скарги. Саме враховуючи такі правові висновки Верховного Суду, Київським апеляційним судом приймаються до розгляду апеляційні скарги, які направлені на електронну поштову скриньку суду та підписані електронним підписом учасника справи, який подає апеляційну скаргу.
Разом з цим, у вищезазначеній справі Верховним Судом не було зроблено висновку,
що особа, яка подає апеляційну скаргу шляхом направлення її на електронну поштову скриньку апеляційного суду, звільнена від обов'язку подання копії апеляційної скарги.
Посилання позивача на те, що подана ним апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України до апеляційної скарги додані докази направлення її відповідачу, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Частиною шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилом частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що вимоги частини сьомої статті 43 ЦПК України є спеціальними та застосовуються виключно у випадку подачі до суду процесуальних документів в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Аналогічний підхід Верховного Суду до застосування положень частини сьомої статті 43 ЦПК України при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, викладено, зокрема, в ухвалах від 24 грудня 2021 року у справі № 495/2183/16-ц, від 31 січня 2022 року у справі № 369/4065/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 345/2745/14-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 504/2175/17, від 14 лютого 2022 року у справі № 522/9796/20, від 17 лютого 2022 року у справі № 201/11868/21, від 17 лютого 2022 року у справі № 201/10105/21, від 22 лютого 2022 року у справі № 158/1164/21, від 4 жовтня 2022 року у справі № 695/3178/21.
Дана апеляційна скарга подана не через систему «Електронний суд».
Крім того, позивачем не дотримані вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України, так як доказів надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками ОСОБА_1 не надано.
Позивачем до апеляційної скарги додано скриншот (знімок) електронного повідомлення, з якого вбачається, що 17 січня 2023 року о 14год. 26хв. позивач направив на електронну адресу відповідача електронний лист, в якому зазначено про направлення копії апеляційної скарги, що не відповідає вимогам ч. 7 ст. 43 ЦПК України.
Отже, ОСОБА_1 у визначений судом строк недоліки апеляційної скарги усунені не були.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним.
У справі «Трух проти України» Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.
Статтею 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
За таких обставин, встановлення діючим законодавством права на апеляційний перегляд справи, не може бути підставою для невиконання особою, яка бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення, норм законодавства, які визначають дотримання певних умов для здійснення такого права, зокрема, надання копії апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи.
В ухвалі від 17 лютого 2023 року наведений чіткий перелік дій, які повинен був вчинити ОСОБА_1 для усунення недоліків апеляційної скарги, який не є значним або складним, але позивачем не була продемонстрована готовність добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та проігноровані вимоги суду.
При цьому діюче процесуальне законодавство не передбачає обов'язку суду вести з учасником справи додаткову переписку у разі невиконання ним ухвали суду, у тому числі і вирішувати питання про продовження строку для усунення недоліків, враховуючи, що ОСОБА_1 не наведено обґрунтування невиконання ухвали судді від 17 лютого 2023 року про надання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, згідно якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, у наданий строк ОСОБА_1 недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційна скарга підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 185, 354, 357 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування збитків та моральної шкоди, вважати неподаною та повернути ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А. Семенюк