ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 6/587
16.10.07
За позовом Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів»
До відповідача 1 Київської міської ради
До відповідача 2 Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів»
Треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будтехносервіс»
2) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації)
Про визнання незаконним та скасування рішення
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
від позивача Топчій П.І. (за дов. б/н від 30.07.2007)
від відповідача-1 Ярмолюк А.М. (за дов. № 225-КР-1168 від 24.09.2007)
від відповідача-2 Грабар Я.М. (за дов. б/н від 26.06.2007)
від третьої особи-1 Редькович В.В. (за дов. б/н від 12.09.2007)
від третьої особи-2 не з'явилися
До господарського суду міста Києва звернулася з позовом громадська організація «Всеукраїнська спілка автомобілістів»до Київської міської ради та громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів» про визнання незаконним та скасування рішення відповідача-1 від 24.05.2007 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будтехносервіс»земельної ділянки для будівництва жилого будинку з об'єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Мельниченка, 1 у Святошинському районі».
Ухвалою суду від 03.08.2007 було порушено провадження у справі № 6/587 та залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будтехносервіс».
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем-1 оскаржуване рішення прийнято з порушенням земельного законодавства України, у тому числі відповідних рішень Київської міської ради щодо порядку набуття права на землю юридичними особами, а також тим, що спірне рішення порушує права та законні інтереси позивача.
Зокрема, позивач зазначив, що Київська міська рада передала товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будтехносервіс»спірну земельну ділянку за рахунок земель, не наданих у власність чи користування. У той же час, на земельній ділянці фактично розташована автомобільна стоянка позивача № 18. Відповідне рішення про припинення права користування та вилучення земельної ділянки, подальше розміщення стоянки Київською міською радою не приймалось. За твердженням позивача, він набув права на спірну земельну ділянку в установленому законодавством порядку та користувався останньою на правових підставах. Згоду на припинення права користування земельною ділянкою надала громадська організація «Київська міська спілка автомобілістів», позивачем відповідна згода не надавалась.
Під час розгляду справи до участі в останній було залучено як третю особу на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідачі та третя особа-1 у наданих суду відзивах проти позовних вимог заперечили повністю.
Так, Київська міська рада стверджує, що спірне рішення прийнято нею як єдиним органом, який на даний час уповноважений передавати земельні ділянки у власність або користування в межах міста Києва, з дотриманням норм чинного законодавства, відведення земельної ділянки було погоджено з органом по земельних ресурсах, природоохоронним та санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури та культурної спадщини.
Громадська організація «Київська міська спілка автомобілістів» мотивує свої заперечення тим, що позивачем не надано суду доказів того, що саме позивач є землекористувачем спірної земельної ділянки. Натомість, відповідач-2 стверджує, що саме він користується земельною ділянкою, сплачуючи земельний податок. Крім того, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 2-10421/05 встановлено, що позивач та відповідач-2 є самостійними юридичними особами.
Третя особа-1 зазначила у відзиві, що відведення спірної земельної ділянки здійснювалося відповідно до вимог Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в місті Києві, який був затверджений рішенням Київської міської ради № 457/1867 від 15.04.2004 зі змінами та доповненнями, а проект відведення земельної ділянки було погоджено з усіма необхідними інстанціями, за результатами чого отримано позитивні висновки державних органів. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будтехносервіс»не погоджується з твердженнями позивача щодо того, що останній вважає себе землекористувачем, зазначає, що відповідні підтверджуючі документи у позивача відсутні.
Третя особа-2 на виклик суду не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, жодних заяв та клопотань не подала, про день та час проведення судових засідань учасник процесу був повідомлений належним чином.
Строк вирішення спору було продовжено за клопотанням сторін в порядку ст. 69 ГПК України.
Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України відхилено судом як необґрунтоване.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будтехносервіс»звернулося до Київської міської ради з клопотанням про надання у користування з метою будівництва житлового будинку з об'єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 1.
26.12.2006 Київським міським головою було надано згоду на розроблення документації із землеустрою, додатком до якої є схема меж ділянки.
В порядку, передбаченому Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в місті Києві, затвердженому рішенням Київської міської ради «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві»№ 457/1867 від 15.04.2004 зі змінами та доповненнями, товариство з обмеженою відповідальністю «Стафед»розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будтехносервіс»для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об'єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Мельниченка, 1 у Святошинському районі міста Києва. Проект було розроблено для погодження з міськими службами згідно з ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України для подальшої передачі на розгляд та затвердження Київською міською радою.
З дотриманням вимог ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки було погоджено Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Головним державним санітарним лікарем міста Києва, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в місті Києві, Київським міським головним управлінням земельних ресурсів, Головним управлінням охорони культурної спадщини.
Громадська організація «Київська міська спілка автомобілістів» звернулася до Київської міської ради з заявою № 07-15009 від 15.03.2007 про припинення на користь третьої особи-1 права користування земельною ділянкою загальною площею 0,68 га, яка знаходиться за вказаною вище адресою, яка перебувала у користуванні на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 1106 від 14.12.1989.
24.05.2007 Київська міська рада прийняла рішення № 674/1335 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будтехносервіс»земельної ділянки для будівництва житлового будинку з об'єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Мельниченка, 1 у Святошинському районі міста Києва»(далі -Рішення).
Відповідно до п. 1 Рішення було затверджено проект землеустрою, а також вирішено передати третій особі-1 у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,71 га для будівництва житлового будинку з об'єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Мельниченка, 1 у Святошинському районі міста Києва за рахунок земель, не наданих у власність чи користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно п.1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Крім того, відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України, умовою виникнення права на землю є також придбання житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній.
Статтею 1 ГПК України встановлено, що правом на звернення до господарського суду наділені підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Отже, правом на звернення з позовом до суду з метою захисту свого порушеного права землекористувача, відповідно до наведених вище норм чинного законодавства, наділена особа, яка користувалася земельною ділянкою або особа, яка має на земельній ділянці правомірно збудовані об'єкти нерухомого майна.
Обов'язок доказування вказаних обставин, відповідно до ст. 33 ГПК України, покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач жодних належних доказів того, що спірна земельна ділянка, яка передана у користування третій особі-1 згідно з Рішенням, належить йому на праві користування, або доказів того, що на даній ділянці знаходяться правомірно збудовані об'єкти нерухомості, які належать позивачу, суду не подав.
Оскільки, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, виникнення права користування земельною ділянкою повинно бути підтверджено позивачем доказами, з якими закон пов'язує виникнення прав на землю.
Відповідно до статуту позивача спілка була заснована на установчому з'їзді 30 січня 1974 року як Українське республіканське добровольче товариство автолюбителів.
На час його утворення земельні відносини регулювались Земельним кодексом УРСР від 08.07.1970.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970 право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР (ч. 3 ст. 20 Земельним кодексом УРСР від 08.07.1970 року).
Таким чином, допустимими доказами у розумінні ч. 2 ст. 34 ГПК України, що підтверджують виникнення у позивача права користування спірною земельною ділянкою, є зазначені документи.
Вказані документи позивачем суду не подані.
18.12.1990 було прийнято новий Земельний кодекс УРСР.
Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 у редакції Закону України від 13.03.1992 № 2196-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР»право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором (ст. 24 Земельного кодексу).
Отже, факт виникнення у позивача права на оспорювану земельну ділянку повинен бути підтверджений відповідним актом чи договором, які, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, є доказами порушення діями відповідачів прав позивача на неї.
Зазначених документів позивачем суду також не подано.
Також відсутні докази наявності на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості, належних позивачу на праві власності.
За таких обставин, позивачем не доведено порушення оскаржуваним Рішенням його прав, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України -
У позові відмовити повністю.
Суддя
С.А. Ковтун
Рішення підписано 26.10.2007