вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 755/17459/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2883/2023Головуючий у суді першої інстанції - Коваленко І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
01 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2022 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25.12.2008 між ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , було зареєстровано шлюб, про що було зроблено актовий запис № 2422
Від даного шлюбу мають малолітню дитину: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На думку позивача, офіційно зареєстрований шлюб між ним та ОСОБА_2 мав формальний характер, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було подано позов про розірвання шлюбу. Станом на сьогодні, судом ще не винесено рішення про розірвання шлюбу, оскільки ухвалою суду було надано строк для примирення тривалістю два місяці, а також зупинено провадження у справі до закінчення визначеного судом строку для примирення.
У зв'язку із зазначеним та враховуючи те, що сторони не досягли згоди щодо розміру аліментів, який відповідачка має сплачувати на утримання доньки, оскільки проживає окремо від дитини, позивачем подано даний позов (а.с. 1-3).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2022 зупинено провадження у цивільній справі № 755/17459/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 755/15147/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, що перебуває в провадженні Київського апеляційного суду (а.с. 67-68 зв.).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що ставлячи з власної ініціативи на обговорення учасникам справи питання щодо зупинення провадження у даній справі до вирішення апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 755/15147/21, а в подальшому постановляючи з цього питання судове рішення, суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 3 ст. 210 ЦПК України, не звернув уваги на стадію розгляду справи та безпідставно застосував п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України (а.с. 71-73).
09.02.2022 представником ОСОБА_2 - Семашком Д.М. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що позивачем поданий даний позов лише з підстав затягування сплати аліментів на утримання доньки у розмірі 3 000,00 грн щомісячно на користь ОСОБА_2 , відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі № 755/15147/21. Зазначене рішення оскаржується позивачем лише з тих підстав, що донька не проживає з матір'ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , а проживає з ним за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим вважає, що квартира за адресою АДРЕСА_2 є спільним майном подружжя, тому ОСОБА_2 має право проживати в ній разом із донькою.
10.02.2022 ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що відповідач у своєму відзиві фактично не спростовує доводи апелянта про незаконність ухвали, що оскаржується, із зазначених в апеляційній скарзі підстав, а навпаки - не заперечує.
Крім того, наведені у відзиві заперечення зводяться до оцінки рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі № 755/15147/21, яке на даний час не набрало законної сили, т.я. було оскаржено і перебуває в провадженні Київського апеляційного суду.
Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питання про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання її неповнолітньої доньки об'єктивно можливо лише за умови вирішення питання про стягнення аліментів з ОСОБА_1 у цивільній справі № 755/15147/21, яка на момент розгляду справи перебувала в провадженні Київського апеляційного суду.
Але погодитись з такими висновками в повній мірі не можливо з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки.
29.11.2021 ухвалою Дніпровського районного суду в м. Києва відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
10.12.2021 представник відповідачки - адвокат Семашко Д.М. подав до суду відзив на позовну заяву позивача, в якому повідомив суду, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11.10.2021 по справі № 755/15147/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки в розмірі 3 000,00 грн. щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 02.09.2021 та до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні, яке відбулось 17.01.2022, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, судом першої інстанції постановлено ухвалу, якою зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 755/15147/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, що перебуває в провадженні Київського апеляційного суду (а.с. 67-68 зв.).
Згідно частин 1, 2 статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
За змістом приписів пунктів 1-3, 4-1 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:
1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу;
4-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації;
За змістом приписів пунктів 1-3 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;
3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні.
Тобто, в даному випадку, з відкриттям першого судового засідання розпочався розгляд справи по суті, і тому у суду першої інстанції була відсутня процесуальна можливість зупинити провадження у справі керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За зазначених обставин, суд першої інстанції помилково застосував п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та дійшов неправильного висновку про зупинення провадження у справі, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2022 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Т.О. Невідома
В.В. Соколова