03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/603/2023
Справа № 758/9862/22
30 січня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Зайцева О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з постановою суду, 09 жовтня 2022 року, о 10 год. 17 хв., в м. Києві, пр. Правди, 96 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння рук. Від обстеження у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що йому двічі пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння. Перший раз або на приладі драгер або у лікаря нарколога, на що він погодився, що підтверджується відео, що наявне у матеріалах справи. Разом з тим, працівник поліції замість того щоб принести прилад драгер почав вводити його в оману незрозумілими діями, а саме відкладає камеру на сидіння патрульної машини та відводить його у сторону і на аркуші паперу малює цифру 200, показуючи йому. У цей час його напарник каже: «та що ти з ним возишся, оформляй». Після чого він пропонує знов пройти огляд на стан сп'яніння. Такі дії вважаються йому підозрілими та не зрозумілими і який огляд взагалі він має проходити. Він запитав у поліцейського, який саме огляд має пройти, на що поліцейський відповів - медичний. Він відмовився від медичного огляду про, що зазначив у протоколі. Натомість, від проходження огляду на приладі драгер на місці зупинки він не відмовлявся. Оскільки вже погодився на нього спочатку, що підтверджується відео.
Звертає увагу на те, що спосіб дії у який повинні діяти поліцейські, передбачений Порядком виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений Інструкцією, яка затверджена спільним наказом МВС УктааТни та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, де зазначено, що після того як особа погодилась пройти огляд на приладі драгер поліцейський забезпечує такий огляд. Вказаним Порядком не передбачено що поліцейський може повторно пропонувати пройти огляд після того як особа вже погодилась його пройти. Крім того, такий огляд проводиться спочатку на місці зупинки, а у разі незгоди чи відмови особи у закладі охорони здоров'я. Разом тим, медичний огляд, який був йому запропонований, цим Порядком не передбачений.
Термін «медичний огляд», передбачений Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 N 246 та застосовується для працівників певних категорій під час прийняття на роботу та упродовж роботи на підприємстві. Вважає, що поліцейський не мав права пропонувати пройти «медичний огляд». Крім того на відео, що наявне в матеріалах справи працівники поліції не вказують, які саме ознаки сп'яніння працівники поліції у нього підозрюють.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Зайцев О.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Зайцева О.В., дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак, при розгляді даної справи суддя всупереч вищевказаних вимог закону, не вжив достатніх заходів для належної перевірки обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не надавши належну та об'єктивну оцінку запереченням ОСОБА_1 , внаслідок чого було неправильно застосовано матеріальний закон, та прийняв рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення.
Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, п.2.9 А ПДР України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), які свідчать про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з п.п 1, 6-7 Розділу І Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 133187 від 09.10.2022 року, водій ОСОБА_1 09.10.2022 року, о 10 год. 17 хв., в м. Києві, пр. Правди, 96 керував транспортним засобом марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння рук. Від обстеження у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З викладеного вбачається, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором взводу №1 роти № 2 БЗС старшим лейтенантом поліції Денисюк В.Є. зазначено: «від обстеження у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України», тоді як ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 266 КУпАП передбачено проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння відповідно до встановленого порядку, а п. 2.5 ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 6 та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. (пункт 8 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 р. N 57).
Отже, суть адміністративного правопорушення, зазначена інспектором взводу №1 роти № 2 БЗС старшим лейтенантом поліції Денисюк В.Є., не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій, адже водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп'яніння, а не обстеження, і у разі відмови водія від проведення огляду поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що термін «медичний огляд», який був йому запропонований ОСОБА_1 , Порядком не передбачений, а передбачений Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 N 246 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки саме медичний оглядповинен пройти водій в установленому порядку на вимогу поліцейського з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п. 2.5. ПДР України та визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Так, згідно з Розділом ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.
Так, з відеозапису вбачається, що 09.10.2022 року о 09:34 год. ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Працівник поліції, підійшовши до автомобіля, попросив пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію. Під час спілкування працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та о 09 год. 35 хв. запитав у ОСОБА_1 коли той востаннє вживав алкоголь. О 09 год. 36 хв. працівник поліції запропонував пройти огляд «на вміст парів алкоголю у видихаємому повітрі», що проводиться у лікаря-нарколога або за допомогою приладу «Драгер», або він має право відмовитись від проходження вказаних оглядів, на що ОСОБА_1 погодився пройти огляд. Працівник поліції пояснив, що випише направлення та попросив почекати.
В подальшому відео продовжується о 10 год. 13 хв., на якому зафіксовано, що працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , який спілкується по телефону, та запитує скільки часу йому ще необхідно. Після чого запитує, чи буде проходити огляд у лікаря нарколога. О 10 год. 15 хв. працівник поліції пояснює, що підозрює, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої та запропонував пройти огляд або за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря-нарколога, та роз'яснив, що він має право відмовитись. ОСОБА_1 відповів, що не хоче ніяких проблем. Після чого знову запропонував пройти огляд і ОСОБА_1 запитав, який саме огляд. Працівник поліції відповів - медичний огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 сказав, що в цьому потреби немає. Працівник поліції пояснив, що відносно ОСОБА_1 буде складено адміністративний матеріал.
При цьому працівником поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбачені ст. 130 КУпАП, а саме, що така відмова є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, натомість було роз'яснено право відмовитись від проходження такого огляду.
Отже, відтворивши відеозапис обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом встановлено, що на пропозицію працівника патрульної поліції ОСОБА_1 погодився пройти на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Драгер» .
Однак, замість того, щоб розпочати проведення огляду водія на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 надав свою згоду, працівник поліції повторно починає пропонувати пройти огляд на стан сп'яніння, а також вказує на його право відмовитись від вказаного огляду. Після таких роз'яснень працівника поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що відповідно до положень п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, законодавством не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, а встановлено обов'язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.
Даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що дії працівника патрульної поліції, які виразились, зокрема, у тому, що він роз'яснював ОСОБА_1 його право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто здійснював роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, прав, які законодавством не передбачені, а по суті вчинені з метою спонукання ОСОБА_1 до висловлення відмови від проходження огляду.
Таким чином, сама пропозиція інспектора відмовитись від проходження огляду, поряд з вимогою про проходження огляду на стан сп'яніння у відповідності до п.2.5. ПДР України, свідчить про провокацію з боку працівників поліції, оскільки особою сприйнято такий варіант дій як законну альтернативу та не усвідомлено протиправність відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я.
З огляду на встановлені обставини, є очевидним, що без зазначених дій працівника патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено, тобто мала місце провокація та схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду.
Таким чином, працівниками поліції не дотримані вимоги закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, отже доводи, які викладені в апеляційній скарзі в цій частині, є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до сталої практики Європейського суду із прав людини, висловленої у чисельних рішення Суду («Енгель та інші про ти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інші) провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП повинне проводитись за процедурою, передбаченою для кримінальних правопорушень. Європейський суд із прав людини виключає можливість притягнення особи до відповідальності за вчинення правопорушення, на яке особу підбурили працівники поліції
З огляду на викладене, висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 обґрунтуванні на припущеннях, витлумачені судом не на користь особи, а на користь органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зазначені обставини суд першої інстанції належним чином не дослідив і розцінив виключно як позицію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, що призвело до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене та оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі - закрити з підстав, передбачених п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук