27 лютого 2023 року Чернігів Справа № 620/327/23
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Єрашова Р.В. ,
представника відповідача Федоренка О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області та, змінивши позовні вимоги, просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області № 74012300115365 від 28.10.2022 року про відмову, замість втраченої, в оформленні та видачі нової посвідки на постійне проживання в Україні в порядку, встановленому для її обміну.
2. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівськійобласті здійснити ОСОБА_1 замість втраченої, оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні в порядку, встановленому для її обміну.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області № 74012300115365 від 28.10.2022 року про відмову, замість втраченої, в оформленні та видачі нової посвідки на постійне проживання в Україні в порядку, встановленому для її обміну ОСОБА_1 , є дискримінаційним, суперечить приписам Конституції України та порушує його права.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 26.09.2001 позивач проживав в Україні в статусі особи без громадянства на підставі посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 , виданої УМВС в Чернігівській області, строком дії до 26.09.2003.
23.07.2003 на підставі прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 № 2491-ІІІ (далі - Закон № 2491-ІІІ) УМВС в Чернігівській області оформило позивачу нову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 терміном дії - безстроково.
10.01.2007 у зв'язку з досягненням 25-річного віку УМВС України в Чернігівській області оформило позивачу нову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3 терміном дії - безстроково.
17.10.2022 позивач звернувся до УДМС у Чернігівській області із заявою-анкетою № 205033955 про внесення даних до Єдиного державного демографічного реєстру у зв'язку з оформленням нової посвідки на постійне проживання (далі - заява) внаслідок втрати посвідки.
Рішенням Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області № 74012300115365 від 28.10.2022 року позивачу було відмовлено у наданні посвідки на постійне проживання.
Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, у разі втрати або викрадення посвідки іноземцю або особі без громадянства замість втраченої або викраденої оформляється та видається нова посвідка в порядку, встановленому для її обміну.
Згідно з пунктом 43 Порядку рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.
Пункт 14 Порядку передбачає, що ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв'язку з оформленням посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміном.
Відповідно до підпункту 10 пункту 62 Порядку територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну.
На виконання вищенаведених приписів законодавства УДМС у Чернігівській області під час перевірки за заявою позивача було здійснено пошук у Єдиному реєстрі боржників та встановлено, що стосовно позивача відкриті виконавчі провадження про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг та про стягнення на користь державного бюджету за виконавчими документами, виданими Деснянським районним судом міста Чернігова та Новозаводським районним судом міста Чернігова.
Відповідно до пункту 2 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Абзац 1 пункту 2 Положення передбачає, що Система забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, крім боржників, визначених пунктом 4 цього розділу.
Згідно з пунктами 6-7 Положення Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:
- про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;
- про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
- про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів;
- про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»;
- про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов'язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.
У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
За результатами перевірки, встановивши наявність у позивача невиконаних майнових зобов'язань перед державою та юридичними особами УДМС у Чернігівської області 28.10.2022 прийняло рішення № 74012300016365 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання позивачу на підставі підпункту 10 пункту 62 Порядку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 63 Порядку копія рішення про відмову в оформленні чи видачі посвідки із зазначенням причин відмови не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття видається іноземцеві або особі без громадянства під розписку чи надсилається рекомендованим листом такій особі і приймаючій стороні.
На виконання вказаної норми УДМС у Чернігівській області листом № 7401.5-5422/74.1-22 від 28.10.2022 надіслало на адресу позивача, копію рішення № 74012300016365 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання, проте даний лист був повернутий відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Суд окремо зазначає, що відповідно до абзацу 3 пункту 63 Порядку іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими їм було відмовлено в оформленні чи видачі посвідки, за умови дотримання строків, визначених пунктом 17 цього Порядку, про що УДМС у Чернігівській області неодноразово повідомляло позивача та його адвоката (листи № Ч-84/6/7401-22/7401.5/308-22 від 08.11.2022 та № 7401.5.3-6586/74.2-22 від 22.12.2022).
Стосовно незгоди позивача з вимогами Порядку, за допомогою якого держава врегулювала оформлення та видачу посвідки на постійне проживання, суд зазначає що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 3 статті 5 Закону № 2491-ІІІ Кабінет Міністрів України затверджує зразок посвідки на постійне проживання, правила та порядок її оформлення і видачі.
Стаття 117 Конституції України передбачає, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Порядок, який регулює оформлення та видачу посвідки на постійне проживання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321 на виконання вищенаведених вимог Закону № 2491-ІІІ та в межах повноважень, передбачених Конституцією України.
Аргументи позивача щодо невідповідності норм Порядку Конституції України є безпідставними, оскільки відповідно до статті 152 Основного Закону України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України.
Натомість, Порядок та його окремі норми неконституційними на підставі рішень Конституційного Суду України не визнавалися.
Крім того, позивач не обґрунтував належним чином своє твердження, що обумовлена вимогами Порядку відмова в оформленні посвідки на постійне проживання на підставі наявності в особи майнових зобов'язань перед державою, фізичними або юридичними особами порушує передбачене Конвенцією про захист прав та основоположних свобод право на повагу до приватного та сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Від так, суд констатує, що незгода позивача з тим, як держава врегулювала спірні правовідносини, не може слугувати переконливим аргументом протиправності дій суб'єкта владних повноважень, як і не може бути підставою для недотримання приписів законодавства.
Враховуючи наведене, вище суд дійшов висновку, що рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання № НОМЕР_4 від 28.10.2022 прийнято на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а підстави для його скасування відсутні.
З поданих суду доказів вбачається, що рішення про відмову в оформленні відновлення (поновлення) посвідки на постійне проживання в Україні, яке просить визнати протиправним та скасувати позивач, УДМС у Чернігівській області не приймалося.
Крім того, законодавство, що регулює спірні правовідносини, не передбачає можливості відновлення чи поновлення посвідки на постійне проживання, тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити відновлення або поновлення втраченої посвідки позивача є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області (вул. Шевченка, 51-а, м.Чернігів,14013), третя особа: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (вул. Проспект Перемоги, 74, м.Чернігів,14000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2023 року.
Суддя С.Л. Клопот