ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 1/119
10.10.07
За позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна"
про стягнення 200 000,00 грн
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 -представник за довіреністю (договір 31.07.07)
від відповідача не з'явились
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс-Україна»про стягнення заборгованості у розмірі 200 000 грн. за Договором № 12-1/07 від 16.01.2007.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов вищезазначеного договору, не виконує своєчасно та належним чином зобов'язання щодо оплати коштів за отриманий товар.
Ухвалою суду від 13.07.2007 було порушено провадження у справі № 1/119 та призначений розгляд справи на 11.09.2007.
04.09.2007 позивач до відділу діловодства суду подав заяву про збільшення позовних вимог № 01 від 03.09.2007, з урахуванням якої просить стягнути з відповідача 200 000 грн. -основного боргу, витрат пов'язаних із зміною індексу інфляції в розмірі -8 505,17 грн. та 2 186,30 грн. -3% річних за прострочення виконання зобов'язання.
10.09.02007 телеграмою відповідач повідомив суд про те, що у відповідача не має можливості направити свого повноважного представника в засідання суду в зв'язку з чим просив відкласти розгляд справи.
В судовому засіданні 11.09.2007, в зв'язку з тим, що представник відповідача не з'явився в судове засідання та не виконав вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження від 13.07.2007, судом оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.10.2007.
09.10.2007 телеграмою відповідач повідомив суд про те, що у відповідача не має можливості направити свого повноважного представника в засідання суду та просить відкласти розгляд справи.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання 10.10.2007 не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 13.07.2007 та 11.09.2007 не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,
16 січня 2007 року між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (надалі -продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євросервіс - Україна»(надалі -покупець) було укладено Договір № 12-1/07 (надалі -Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що на момент підписання Договору ціна за одну тонну товару встановлюється на рівні 1300,00 грн., у т.ч. ПДВ.
Згідно із пунктом 5.1. Договору сторони узгодили, що оплата за фактично поставлену партію товару, яка поставляється згідно Договору, проводиться повністю по факту прийомки товару покупцем.
Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені строки (п. 3.2. Договору).
Факт поставки товару на загальну суму 215 748,00 грн., підтверджується видатковими накладними № РН-0000035 від 09.02.2007 на суму 19 513,00 грн., № РН-0000040 від 16.02.2007 на суму 20 046,00 грн., № РН-0000041 від 17.02.2007 на суму 19 526,00 грн., № РН-0000042 від 19.02.2007 на суму 19 162,00 грн., № РН-0000043 від 20.02.2007 на суму 38 701,00 грн., № РН-0000047 від 21.02.2007 на суму 39 780,00 грн., № РН-0000050 від 23.02.2007 на суму 19 643,00 грн., № РН-0000054 від 28.02.2007 на суму 19 604,00 грн., № РН-0000056 від 01.03.2007 на суму 19 773,00грн., належним чином копії яких знаходиться в матеріалах справи.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 15 748 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача.
Станом на день розгляду справи сплата за поставлений товар в повному обсязі не відбулась і таким чином на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 200 000 грн.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що на момент винесення рішення у справі суду не надано доказів оплати відповідачем заборгованості за придбаний у позивача товар, суд приходить до висновку про порушення відповідачем зобов'язання, що окрім того тягне можливість стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст.536, ч.3 ст.692 ЦК України.
Так у відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Згідно з ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Виходячи з того, що, як встановлено судом, відповідачем не виконано зобов'язання стосовно оплати товару, позивач має право вимагати з відповідача сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунків позивача, розмір витрат пов'язаних із зміною індексу інфляції становить -8 505,17 грн., а розмір трьох процентів складає 2 186,30 грн.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивачем були надані суду належні докази на підтвердження обставин, викладених ним в позові.
Між тим, відповідачем суду не надано жодних доказів виконання зобов'язань перед позивачем або неможливості їх виконання в повному обсязі.
У відповідності до ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором. Згідно ч.2 цієї ж статті Закону відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Водночас, всупереч згаданій нормі Закону відповідачем не доведено факт виконання своїх зобов'язань перед позивачем по оплаті придбаного товару або відсутності своєї вини в порушенні таких зобов'язань.
За таких обставин, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 200 000 грн., 8 505,17 грн. -збитків від інфляції, а також 3% річних в сумі 2 186,30 грн. є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню .
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього на користь позивача підлягає стягненню 2 106,91 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 536, 610, ч.1 ст.612, ч.1, ч.2 ст.614, ч.2 ст.625, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс - Україна»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 142, рахунок 2600510472 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 31110288, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; рахунок НОМЕР_1 в ЗАТ «Прокредитбанк», МФО 320984, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 200 000 (двісті тисяч)грн. -боргу, 8 505 (вісім тисяч п'ятсот п'ять)грн. 17 коп. -збитків від інфляції, 2 186 (дві тисячі сто вісімдесят шість)грн. 30 коп. -3% річних, 2 106 (дві тисячі сто шість)грн. 91 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя В.І. Мельник