ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"03" березня 2023 р. справа № 300/416/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_2 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про переміщення позивача з військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 до Другого відділу Коломийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 19.10.2022 №7723 та зобов'язання відповідача прийняти рішення про переміщення позивача з Військової частини НОМЕР_2 до Другого відділу Коломийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 19.10.2022 №7723.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
17.02.2023 ухвалою суду залучено Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 17.02.2023 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача від 15.02.2023 про забезпечення позову у даній справі.
Ухвалою суду від 24.02.2023 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача від 22.02.2023 про забезпечення позову.
02.03.2023 до суду надійшла повторна заява представника позивача про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої позивач просить забезпечити позов шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_2 направляти позивача на виконання бойових завдань поза місцем дислокації військової частини до набрання рішенням в даній справі законної сили.
Необхідність забезпечення позову обґрунтовано тим, що невжиття такого заходу забезпечення може унеможливити виконання рішення суду і ефективне поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки 26.11.2022 підрозділ Військової частини НОМЕР_2 , в якому проходить службу позивач, було направлено в Донецьку область і оголошено наказ про отримання амуніції - бронежилета, каски та автомата. Зважаючи на те, що загальна вага амуніції складає більше 30 кілограм, а позивачу через травму спини, отриману під час проходження військової служби, категорично заборонено підіймати вагу більше 6 кілограм, позивач вимушений був виконувати бойові завдання без елементів захисного одягу призначеного для захисту від уражень вогнепальної та холодної зброї, чи осколкових часток вибухових пристроїв. Зазначено, що в лютому 2023 року начальником медичної служби Військової частини НОМЕР_2 позивача направлено на стаціонарне лікування в Військово-медичний центр Західного Регіону у м. Львів, що підтверджується перевідним епікризом №1806 з медичної карти стаціонарного хворого. Причиною направлення на стаціонарне лікування є больовий синдром, який виник на фоні носіння бронежилета, посиленого фізичного навантаження та зберігається незважаючи на проводиме консервативне та оперативне лікування. За розпорядженням начальника клініки позивача госпіталізовано в неврологічне відділення. 13.02.2023 позивачу проведено операцію - рентгенконтрольований трансфораменальний фармакологічний радикулоепідуроліз L3-L5 справа. Для подальшого лікування переведений у Військову частину НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 . 21.02.2023 позивача госпіталізовано до Військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією медичної карти стаціонарного хворого №425. Мотивовано, що станом на сьогоднішній день, позивач не перебуває в зоні активних бойових дій, оскільки стан його здоров'я обумовлює необхідність у стаціонарному лікуванні для післяопераційного відновлення. Однак, з огляду на дію воєнного стану на території України та загострення ситуації на Сході України, існує велика ймовірність винесення командиром Військової частини НОМЕР_2 наказу позивачу терміново прибути до місця дислокації військової частини у Донецькій області. При цьому, травмування спини позивача зумовлює його низьку мобільність, складність в пересуванні, з огляду на що в умовах бойової обстановки є високі ризики отримання військовослужбовцем травм несумісних з життям або його загибелі. Вважає, що оскільки станом на сьогоднішній день стосовно позивача не видавалось наказів, відданих в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці, а предметом даної заяви є не зупинення наказу чи розпорядження командира, відданого військовослужбовцю, а заборона винесення наказів та/або розпоряджень про направлення позивача на виконання бойових завдань на бойових позиціях поза місцем дислокації військової частини, обмеження передбачені п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України на дану заяву не поширюються.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Як зазначено вище, представник позивача просить забезпечити позов шляхом: заборони Військовій частині НОМЕР_2 направляти позивача на виконання бойових завдань поза місцем дислокації військової частини до набрання рішенням в даній справі законної сили.
При цьому, предметом оскарження в адміністративній справі є визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття рішення про переміщення позивача з військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 до Другого відділу Коломийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 19.10.2022 №7723 та зобов'язання відповідача прийняти рішення про переміщення позивача з Військової частини НОМЕР_2 до Другого відділу Коломийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 19.10.2022 №7723.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Суд зазначає, що направлення військовослужбовця на виконання бойових завдань поза місцем дислокації військової частини здійснюється за наказом або розпорядженням командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Про те, що враховуючи вимоги пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України та предмет спору у суду відсутні повноваження та підстави забороняти вчиняти дії Військовій частині НОМЕР_2 у спосіб, який визначений представником позивача у заяві про забезпечення позову також вказано в ухвалі суду від 17.02.2023 про відмову у забезпеченні позову.
В ухвалі суду від 24.02.2023 про відмову у забезпеченні позову суд дійшов до висновку про відсутність підстав забезпечення позову у спосіб обраний представником заявника, зокрема враховуючи введення в Україні воєнного стану та вимоги пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, предмет спору в цій справі, обґрунтування підстав забезпечення позову, відсутність доказів не врахування при проходженні служби позивачем в військовій частині НОМЕР_2 його стану здоров'я.
Згідно частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено, проте ухвали суду про відмову у забезпеченні позову від 17.02.2023 та від 24.02.2023 представник позивача не оскаржив, а повторно звернувся до суду з заявою від 02.03.2023 про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої позивач просить забезпечити позов шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_2 направляти позивача на виконання бойових завдань поза місцем дислокації військової частини до набрання рішенням в даній справі законної сили.
Доводи представника позивача про те, що оскільки станом на сьогоднішній день стосовно позивача не видавалось наказів, відданих в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці, а предметом даної заяви є не зупинення наказу чи розпорядження командира, відданого військовослужбовцю, а заборона винесення наказів та/або розпоряджень про направлення позивача на виконання бойових завдань на бойових позиціях поза місцем дислокації військової частини, обмеження передбачені п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України на дану заяву не поширюються, - є необґрунтованими, оскільки враховуючи вимоги пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України та предмет спору про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття рішення про переміщення позивача з військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 до Другого відділу Коломийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 19.10.2022 №7723 та зобов'язання відповідача прийняти рішення про переміщення позивача з Військової частини НОМЕР_2 до Другого відділу Коломийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії від 19.10.2022 №7723, у суду відсутні повноваження та підстави забороняти вчиняти дії Військовій частині НОМЕР_2 у спосіб, який визначений представником позивача у заяві про забезпечення позову.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що повторна заява представника позивача від 02.03.2023 про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої позивач просить забезпечити позов шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_2 направляти позивача на виконання бойових завдань поза місцем дислокації військової частини до набрання рішенням в даній справі законної сили, - не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви представника позивача від 02.03.2023 про забезпечення позову у справі №300/416/23 - відмовити.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Григорук О.Б.