Справа № 476/582/21
Провадження № 2/476/17/2023
06.02.2023 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Козаченко Л.М.
представника позивача ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Макушев Сергій Павлович про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом та зустрічними позовами ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом
04.10.2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Макушев С.П. про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_6 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент її смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складалася з частки вищевказаного житлового будинку. За життя, померлою, заповіт не складався. Спадщину прийняли ОСОБА_7 , ОСОБА_8 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Спадкова справа в нотаріальній конторі не заводилась.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , який є дідом позивача та на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На момент його смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 . За життя померлий заповіту не складав. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складалася з 3/4 частки житлового будинку за вищевказаною адресою. За заявами ОСОБА_8 та ОСОБА_8 в Єланецькій державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 53 від 30.06.1999 року, які спадщину прийняли та померли.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що на день смерті був зареєстрований та фактично проживав в будинку АДРЕСА_1 . На момент смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, яка складається з 3/8 частини житлового будинку за вищевказаною адресою. За життя ОСОБА_8 заповіт не складав. Позивач та відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом. Спадщину після смерті ОСОБА_8 позивач та відповідачка ОСОБА_2 прийняли фактично, тому що проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на день його смерті за однією адресою. Розмір часток кожного у спадковому майні становить по 3/16.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , який на день смерті був зареєстрований та фактично проживав в будинку АДРЕСА_1 . На момент смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Після смерті батька відповідача ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з 5/8 частини житлового будинку за вищевказаною адресою. За життя ОСОБА_8 заповіт не складав. Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги за законом. Спадщину після смерті ОСОБА_8 відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняли фактично, тому що проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на день його смерті за однією адресою. Розмір часток кожного у спадковому майні становить по 5/16.
30.03.2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Єланецького районного нотаріального округу Миколаївської області Макушева С.П., однак своєю постановою від 31.03.2021 року нотаріус відмовив йому у вчиненні нотаріальної дії.
Посилаючись на положення ст. ст. 525, 529, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 15,16, 86, 392, 1216-1218, 1261, 1268, 1270, 1273, 1296, 1297 ЦК України просила суд визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на 3/16 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, відповідно технічного паспорта на житловий будинок від 27.10.2020 року (А - житловий будинок: заг. - 84,5 кв.м., жит. - 49,4 кв.м.; а1 - сіни; Б1-літня кухня; Б1пд - підвал; В1 - сарай; №1 - басейн для води; №2 - ворота з хвірткою; №3-5 - огорожа), розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 13.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 30.11.2021 року витребувано від приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Макушева С.П. відомості зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та копію спадкової справи у відношенні спадкового майна ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 11.01.2022 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом; прийнято зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом; прийнято зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом; об'єднано вимоги за зустрічними позовами ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Макушев Сергій Павлович про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 08.08.2022 року витребувано від Вознесенського міжміського бюро технічної інвентаризації інвентаризаційну справу № 13682 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та належним чином завірений реєстраційний запис за № 1148 на вказане домоволодіння.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити. Зустрічні позови ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 визнав в повному обсязі.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала позовні вимоги за первісним позовом. Заявлений нею зустрічний позов просила задовольнити повністю та визнати за нею право власності на 3/16 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, до суду направила заяву про слухання справи в її відсутність, позовні вимоги за первісним позовом визнала в повному обсязі. Заявлений нею зустрічний позов просила задовольнити повністю та визнати за нею право власності на 5/16 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги за первісним позовом визнав в повному обсязі. Заявлений ним зустрічний позов просив задовольнити повністю та визнати за ним право власності на 5/16 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_1 .
Третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Макушев С.П. в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про слухання справи в його відсутність в зв'язку з зайнятістю на роботі, проти розгляду справи без його участі не заперечує.
Вислухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.
Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК України (1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, спадкоємців за заповітом і за законом.
Стаття 529 ЦК УРСР 1963 року визначає, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, діями, що свідчать про прийняття спадщини є: фактичний вступ в управління чи володіння спадковим майном або подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
На підставі статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході розгляду справи по суті, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача за первісним позовом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (том І а.с. 21), яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_6 за вищевказаною адресою проживали та були зареєстровані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - чоловік померлої, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - син померлої. Після смерті баби позивача - ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складалася з частки житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями, та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, померлою ОСОБА_6 , заповіт не складався. Спадщину прийняли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, але не оформили своїх спадкових прав. Розмір частки кожного від спадкового майна становив по . Спадкова справа в нотаріальній конторі не заводилась.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача за первісним позовом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (том І а.с. 22), який на день смерті проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_7 за вищевказаною адресою проживали та були зареєстровані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син померлого, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - син померлого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - невістка померлого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - онук померлого, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 - невістка померлого, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 . За життя померлий ОСОБА_7 заповіту не складав. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складалася з 3/4 частки житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями, та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями першої черги були сини померлого: ОСОБА_8 та ОСОБА_8 , які звернулись до Єланецької державної нотаріальної контори з заявами про прийтяття спадщини, заведена спадкова справа № 53/1999 від 30.06.1999 року (том І а.с. 116-121). Розміри часток у спадковому майні становлять: ОСОБА_8 - 5/8, ОСОБА_8 - 3/8.
Із матеріалів справи слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача за первісним позовом - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що на день смерті був зареєстрований та фактично проживав в будинку АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_8 за вищевказаною адресою проживали та були зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 - дружина померлого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 - син померлого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - дружина брата померлого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - племінник померлого. Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, яка складається з 3/8 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_8 заповіт не складав. Позивач ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 , яка доводиться дружиною померлому, є спадкоємцями першої черги за законом. Спадщину після смерті ОСОБА_8 ваказані спадкоємці прийняли фактично, тому що проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на день його смерті за однією адресою, про відмову від спадщини не заявляли. Розмір часток кожного у спадковому майні становить по 3/16.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько відповідача ОСОБА_4 та чоловік відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який на день смерті був зареєстрований та фактично проживав в будинку АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_8 його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживали та були зареєстровані разом з ним за вищевказаною адресою. Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, яка складається з 5/8 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_8 заповіт не складав. Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги за законом. Вказану спадщину відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняли фактично, тому що проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на день його смерті за однією адресою. Розмір часток кожного у спадковому майні становить по 5/16.
30.03.2021 року позивач за первісним позовом ОСОБА_3 та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 , 07.09.2021 року позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 , а 23.09.2021 року позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 звернулися до приватного нотаріуса Єланецького районного нотаріального округу Миколаївської області Макушева С.П. по питанню оформлення та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте постановами від 31.03.2021 року, 07.09.2021 року і 23.09.2021 року нотаріус відмовив їм у вчиненні нотаріальної дії. Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру слідує, що спадкові справи щодо майна ОСОБА_8 та ОСОБА_8 не заводились (том І а.с. 35, 135, 147, 156).
Як вбачається з свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР. в п. 1 даного Свідоцтва Забудовник значиться померлий ОСОБА_7 . В п.2 Свідоцтва місце забудови вказано АДРЕСА_1 Свідоцтва земельна ділянка під забудову площею 0,07 виділено із присадибних земель на підставі виписки із Протоколу № 5 засідання правління колгоспу «40 Років Жовтня». В п.4 Свідоцтва забудова дозволена рішенням виконавчого комітету Єланецької районної ради депутатів від 1969 року по типовому проекту. В п.5 Свідоцтва на земельній ділянці повинен бути збудований житловий будинок на 3 кімнати житловою площею 40 кв. метрів і корисною площею 16,5 кв.м. із матеріалів: фундамент - камінь граніт; стіни - камінь ракушняк; крівля - шифер. Надвірні постройки: кухня, сарай, басейн для води. Згідно п.6 Свідоцтва визначено початок будівництва 1969 р. та кінець будівництва 1970 р. Згідно п.7 Свідоцтва дата реєстрації зазначена 03.04.1969 р. В даному Свідоцтві є план забудови земельної ділянки в АДРЕСА_1 (том І а.с. 38-39).
В судовому засіданні встановлено, що з метою створення особистої приватної власності ОСОБА_7 разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 збудували житловий будинок з надвірними прибудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується випискою з протоколу № 5 засідання членів правління колгоспу «40 років Жовтня» Єланецького р-ну від 04.03.1969 року (том І а.с. 37).
Як слідує з технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_2 до складу вказаного домоволодіння входять: житловий будинок (А-1) - 84,1 кв.м., сарай (В-1), підвал (Б-п/д), сарай (Б-1), басейн № 1, огорожа №2,3, які були побудовані в період часу з 1970 по 1972 роки. Технічний паспорт складений 25.01.1983 року та скріплений печаткою та підписом начальника Вознесенського міжміського бюро технічної інвентаризації (том І а.с. 40-41).
Із матеріалів справи вбачається, що Новоодеським районним судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі № 2-306 від 07.07.1982 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на будинок, яким позов ОСОБА_6 задоволено повністю, визнано за останньою право власності на частину житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 (том І а.с. 55).
Згідно довідки комунального підприємства Вознесенського міжміського бюро технічної інвентаризації від 08.12.2020 року № 644 станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_7 частки на підставі рішення суду від 07.07.1982 року, Новоодеський суд Миколаївської області; ОСОБА_6 частки на підставі рішення суду від 07.07.1982 року, Новоодеський суд Миколаївської області - згідно запису в реєстровій книзі на сторінці № 298 за реєстровим номером 1148. Оскільки в архіві МБТІ відсутня інвентаризаційна справа № 13682 з реєстровим номером правової реєстрації 1148, МБТІ не може надати копії правового документу, на підставі якого проводилась реєстрація права власності на будинок та копію вказаної інвентаризаційної справи. Також, надано копії з реєстрової книги про реєстрацію права власності (том І а.с. 52).
Згідно рішення виконавчого комітету Єланецької селищної ради від 03 квітня 2020 року №23 «Про уточнення та присвоєння поштових адрес» уточнено та присвоєно поштову адресу нерухомого майна: житловому будинку, що належав ОСОБА_7 , уточнено поштову адресу: АДРЕСА_1 (том І а.с. 51).
Відповідно до технічного паспорту виготовленого станом на 27 жовтня 2020 року ТОВ «НІКЮТАС» на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та довідки № 85 від 27.10.2020 року до складу вказаного домоволодіння входять: житловий будинок - А1 (заг. - 84,5 кв.м., жит. - 49,4 кв.м.); сіни - а1; літня кухня - Б1, підвал - Б1пд; сарай - В1; басейн для води - № 1; ворота з хвірткою - №2; огорожа - №3-5, які були побудовані до 1992 року, що відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України № 304 від 13.06.2012 р. не є самочинним будівництвом (том І а.с. 43-44, том І а.с. 46).
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ст.86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.
У 1969 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" (визнаний таким, що втратив чинність Указом Президії Верховної ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-ІІ) і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які зокрема визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно положень ст.1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин мав право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок.
Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним жилого будинку з додержанням вимог цих актів законодавства.
Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Згідно із листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року№24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56,Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У пункті 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, міститься перелік об'єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва.
Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
Отже, згідно свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР забудовником є ОСОБА_7 . Згідно даних технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_3 , виготовленого Єланецьким бюро технічної інвентаризації 25.01.1983 року та довідки Комунального підприємства Вознесенського міжміського бюро технічної інвентаризації, власниками будинку є ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Право власності на будинок було зареєстровано Вознесенським міжміським бюро технічної інвентаризації на підставі рішення Народного суду Новоодеського району Миколаївської області від 07 липня 1982 року згідно діючого на той час законодавства.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296,1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).
Крім того, п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч. 1ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.
Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
Із листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оскільки позивач ОСОБА_3 та позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які є спадкоємцями за законом майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняли спадщину у встановленому законом порядку, але свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не отримали через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, однак не можуть реалізувати своїх законних права на нотаріальне оформлення спадщини.
З метою захисту законних прав спадкоємців на спадщину та приймаючи до уваги, що іншим шляхом захистити права позивачів неможливо, суд вважає за необхідне первісні позовні вимоги ОСОБА_3 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 задовольнити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Макушев Сергій Павлович про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 3/16 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, відповідно технічного паспорта на житловий будинок від 27.10.2020 року (А - житловий будинок: заг. - 84,5 кв.м., жит. - 49,4 кв.м.; а1 - сіни; Б1-літня кухня; Б1пд - підвал; В1 - сарай; №1 - басейн для води; №2 - ворота з хвірткою; №3-5 - огорожа), розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на 3/16 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, відповідно технічного паспорта на житловий будинок від 27.10.2020 року (А - житловий будинок: заг. - 84,5 кв.м., жит. - 49,4 кв.м.; а1 - сіни; Б1-літня кухня; Б1пд - підвал; В1 - сарай; №1 - басейн для води; №2 - ворота з хвірткою; №3-5 - огорожа), розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на 5/16 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, відповідно технічного паспорта на житловий будинок від 27.10.2020 року (А - житловий будинок: заг. - 84,5 кв.м., жит. - 49,4 кв.м.; а1 - сіни; Б1-літня кухня; Б1пд - підвал; В1 - сарай; №1 - басейн для води; №2 - ворота з хвірткою; №3-5 - огорожа), розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності на 5/16 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, відповідно технічного паспорта на житловий будинок від 27.10.2020 року (А - житловий будинок: заг. - 84,5 кв.м., жит. - 49,4 кв.м.; а1 - сіни; Б1-літня кухня; Б1пд - підвал; В1 - сарай; №1 - басейн для води; №2 - ворота з хвірткою; №3-5 - огорожа), розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлено 16.02.2023 року.
Суддя Н.В.Чернякова