Справа № 638/8064/17
н/п 6/953/61/23
28.02.2023 м.Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді -Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судових засідань-Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Чорноморченко А.А., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,-
28 лютого 2023 засобами поштового зв'язку до Київського районного суду м.Харкова надійшло вказане подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)Чорноморченко А.А., в якому вона просить cуд тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань покладених на нього виконавчим листом №638/8064/17 виданого 31.05.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 позики в сумі 395010 грн. та судового збору в розмірі 3951 грн.
В обґрунтування клопотання державний виконавець посилаэться на те, що на примусовому виконанні Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) знаходиться виконавче провадження №63641077 з виконання виконавчого листа №638/8064/17 виданого 31.05.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 позики в сумі 395010 грн. та судового збору в розмірі 3951 грн. За вказаним виконавчим листом боржником є ОСОБА_1 18.11.2020 винесено постанову про арешт майна боржника. 23.11.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Рішення суду на сьогоднішній день не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч.5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, вказала, що під час виконання рішення суду, встановлено, що майно, належне боржнику на праві власності відсутнє. Боржник на виклики державного виконавця не з'являється. 16.11.2021 було здійснено вихід за місцем проживання боржника, але зі слів мешканців будинку та сусідів, за даною адресою боржник не мешкає. Також, 15.12.2021 було здійснено вихід за місцем проживання боржника, але зі слів мешканців будинку та сусідів, боржник за даною адресою не мешкає, а квартира належить іншим власникам. Крім того, згідно відповіді ДПС та ПФУ боржник не отримує заробітну плату. Також, вжитими виконавцем заходами було встановлено, що боржнику належить на праві власності автомобіль Mercedes-Benz E200 (2007 року випуску),VIN: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Також, за повідомленням ДМС України від 01.02.2021 ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданим 11.03.2016, органом 6301. Виконавець вказує, що заборгованість на даний час залишається не погашеною, що на думку виконавця, полягає у умисному, свідомому невиконанні ним обов'язків зі сплати боргу, що стало підставою для звернення з вказаним поданням.
За вимогами частини 4 статті 441 ЦПК України, суд розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб. Державний виконавець в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не відомі.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно частини 2 статті 247 ЦПК України.
Розглянувши подання державного виконавця, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15.03.2018, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 позику в сумі 395010 грн. та судовий збір в розмірі 3951 грн. Вказане рішення набрало законної сили 16.04.2018.
31.05.2018 Київським районним судом м.Харкова, на виконання вказаного рішення суду, видано виконавчий лист по справі №638/8064/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 позику в сумі 395010 грн. та судовий збір в розмірі 3951 грн.
18.11.2020 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Колісник Г.Є. прийнято постанову про відкрито виконавче провадження ВП №63641077 з примусового виконання виконавчого листа №638/8064/17, виданого Київським районним судом м.Харкова 31.05.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 позику в сумі 395010 грн. та судового збору в розмірі 3951 грн.
Докази, щодо направлення державним виконавцем копії вказаної вище постанови сторонам виконавчого провадження та отримання її останніми, зокрема, опису вкладення ( форма107), зі змісту якого вбачалося б найменування документу, що був направлений боржнику державним виконавцем, а також рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119) з особистим підписом боржника, матеріали справи не містять.
Відповідно даних постанови про арешт майна боржника від 18.11.2020 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Колісник Г.Є., в межах виконавчого провадження№63641077, накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Згідно даних постанови про арешт коштів боржника від 23.11.2020 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Колісник Г.Є., в межах виконавчого провадження №63641077, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .
Докази, щодо направлення державним виконавцем копій вказаних вище постанов боржнику виконавчого провадження та отримання її останнім, зокрема, опису вкладення ( форма107), зі змісту якого вбачалося б найменування документу, що був направлений боржнику державним виконавцем, а також рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119) з особистим підписом боржника, матеріали справи не містять.
21.10.2021 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Колісник Г.Є., в межах виконавчого провадження №63641077, зроблено виклик, яким зобов"язано ОСОБА_1 з"явитись до виконавця 28.10.2021 о 08-30 годині за адресою: АДРЕСА_1 , щодо сплати боргу за виконавчим листом №638/8064/17 від 31.05.2018 або або надання підтверджуючих документів про сплату, зобовязано надати документи що наявності у ного майна та доходу.
Докази, щодо направлення державним виконавцем вказаного вище виклику боржнику виконавчого провадження та отримання його останнім, зокрема, опису вкладення ( форма107), зі змісту якого вбачалося б найменування документу, що був направлений боржнику державним виконавцем, а також рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119) з особистим підписом боржника, матеріали справи не містять.
Відповідно до даних актів державного виконавця від 16.11.2021, 15.12.2021, складених в межах виконовчого провадження №63641077, за виходом державного виконавця, за місцем мешкання боржника не виявлено, зі слів мешканців будинку та сусідів, боржник за даною адресою не мешкає, а квартира належить іншим власникам.
Згідно даних, які містяться в відповіді на запит №156253150 від 16.02.2023 МВС України, боржнику ОСОБА_1 належить на праві власності автомобіль Mercedes-Benz E200 (2007 року випуску),VIN: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .
Також, згідно з даними, які містяться в повідомленні ГУ ДМС України від 01.02.2021 ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 виданим 11.03.2016, органом 6301.
Державний виконавець у своєму поданні посилається на те, що у боржника відсутнє будь-яке нерухоме майно, згідно відповіді ДПС та ПФУ боржник не отримує заробітну плату, однак боржник був задокументований паспортом для виїзду за кордон.
На виклики державного виконавця боржник не з'являється, за місцем проживання відсутній, про що свідчать акти приватного виконавця, складані в межах виконавчого провадженя №63641077.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Разом з тим, відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Право на свободу пересування є фундаментальним правом природно-правового походження та складається із таких основних складових: право фізичної особи на в'їзд і на виїзд з території країни, на якій вона перебуває, право вільного пересування у межах цієї території, у тому числі право на вільний вибір місця проживання. Це конституційне право належить всім фізичним особам: громадянам України, іноземцям та особам без громадянства.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
При виконанні судових рішень порядок розгляду подання державного (приватного) виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України регулюється статтею 441 ЦПК України.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
За змістом пункту 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року із змінами виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Із змісту цього пункту вбачається, що ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Проте особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення статті 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
В статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» наведені підстави тимчасової відмови у виїзді за кордон, зокрема, якщо боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
При цьому сам факт наявності невиконаного рішення суду боржником не є відповідно до цього Закону підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов'язкового визначення дій боржника по ухиленню від виконання судового рішення.
Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме на державного чи приватного виконавця покладається тягар доказування ухилення боржника від виконання рішення суду.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні достатні докази на підтвердження умисного ухилення боржницы від виконання судового рішення в контексті положень ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян України» та статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, надані державним виконавцем матеріали подання містять фактичні дані щодо перебігу вчинених ним дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу, однак не містять доказів про вчинення боржником саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього державним виконавцем у зв'язку з примусовим виконання рішення суду.
Отже, заявником не надано достатніх доказів на підтвердження навмисного чи іншого свідомого невиконання боржницею своїх обов'язків по сплаті боргу, її наміру ухилитися від виконання покладених на неї зобов'язань та переховування від виконавчих органів, а сама по собі наявність невиконаного рішення суду не може бути підставою для обмеження свободи пересування боржниці.
З огляду на викладене, звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржниці за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду, є передчасним.
На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 260, 261, 441 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Чорноморченко А.А., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Роз'яснити державному виконавцю, що він не позбавлений права в процесі виконавчого провадження на повторне звернення до суду із спірного питання у випадку вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо встановлення факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду.
Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя- С.М. Лисиченко