Справа № 953/6827/22
н/п 2-а/953/74/23
28 лютого 2023 рокуКиївський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Бобко Т.В.,
секретар судового засідання - Бондаренко В.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області,
представник відповідача - Іващенко Олександр Олександрович,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі, -
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
02 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №646943 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 25 листопада 2022 року о 12 годині 00 хвилин на вул. Академіка Павлова поблизу будинку 150 він був запинений інспектором УПП в Харківській області Кареліним В.Л. нібито за порушення п. 2.9 ПДР України. Після зупинки інспектор Карелін, не виконавши вимоги п. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну Поліцію», почав вимагати свідоцтво про реєстрацію ТЗ та водійське посвідчення позивача. На питання позивача щодо причини зупинки, інспектор відповідач, що позивач нібито порушив п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», що свідчить про упередженість інспектора, порушення процедури розгляду адміністративної справи та порушення ним вимог ст.ст. 278-284 КУпАП. В цей час до автомобіля підійшов інший інспектор, який нехтуючи вимогами п. 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», не представився, не пред'явив своє службове посвідчення, забрав свідоцтво про реєстрацію ТЗ з рук позивача і зник з поля зору останнього. В процесу подальшої розмови інспектор Карелін неодноразово порушував ділову етику поліцейського, а на зауваження позивача не реагував. Після чого знову підійшов інший інспектор і попросив позивача надати водійське посвідчення, яке позивач передав і обидва інспектори з документами позивача відійшли від автомобіля останнього. Враховуючи, що процедури розгляду справи не відбувалось, позивач самостійно підійшов до службового автомобіля, де інспектори повідомили про складання відносно позивача постанови про адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та запропонували останньому її підписати. Ознайомившись з постановою, позивач довідався, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за керування ТЗ без переднього номерного знаку. Позивач, маючи намір зафіксувати наявність номерного знаку, почав знімати відео, однак в цей час один з інспекторів заламав йому руку, а інший - вихопив мобільний телефон, почав погрожувати позивача та вимагати його розблокувати. На зауваження позивача щодо недопустимості застосування фізичної сили, інспектор Карелін почав сильніше заламувати руку та вимагати розблокувати телефон. Відчуваючи сильний фізичний біль, позивач змушений був розблокувати телефон, після чого інспектор видалив відео, на якому був зафіксований факт незаконного винесення оскаржуваної постанови, та повернув телефон позивача. Після цього позивач підписав постанову та його відпустили Отже, на думку позивача, в діях інспекторів маються ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ст. 191 КК України.
Аргументи учасників справи.
14 лютого 2023 року представник Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції Іващенко О.О. надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступних обставин. 25 листопада 2022 року об 11 годині 50 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом INFINITI реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Академіка Павлова біля будинку 150 в м. Харкові, з номерним знаком закріпленим у невстановленому для цього місці. Зазначений транспортний засіб був зупинений на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», після чого інспектор підійшов до водія ОСОБА_1 , представився, пояснив причину зупинки транспортного засобу, позивачеві в повному обсязі були роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. За результатами розгляду справи згідно вимог ст.ст. 251, 252, 268, 278, 279, 280 КК України поліцейським встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Виходячи з наведеного, представник відповідача вважає, що позовна заява ОСОБА_1 щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувана постанова винесена у відповідності до норм чинного законодавства. Так, під час перевірки зупиненого транспортного засобу було виявлено, що номерний знак автомобіля, яким керував позивач, був закріплений попереду на лобовому склі з правого боку, що не відповідає вимогам ПДР України, оскільки відповідно до п. 30.9 ПДР України, на механічних транспортних засобах і причепах у передбачені для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. При цьому, слід врахувати, що ДСТУ 3650:2019 передбачає саме встановлення номерного знаку на автомобілі, а не поміщення його у салоні автомобіля, як це зробив позивач. Передній номерний знак фактично не був встановленим на автомобілі, а покладений біля лобового скла, що, в свою чергу, унеможливило його розпізнавання. Оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог КУпАП, а розгляд справи відбувся з дотриманням процедури, визначеної КУпАП. Під час розгляду справи інспектор з'ясував, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, дослідив матеріали, які підтверджують винність останнього у вчиненні правопорушення, а також з'ясував всі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Твердження позивача про те, що поліцейський нібито застосував до нього неправомірну фізичну силу є безпідставними, оскільки позивач не звертався до медичної установи з метою освідування тілесних ушкоджень чи будь-яких інших ушкоджень, спричинених внаслідок застосування фізичної сили поліцейськими. Аргументи позивача, зазначені у позовній заяві, за своєю суттю спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та не спростовують його вини. Всі зауваження позивача, як підстави для скасування постанови, не знаходять свого підтвердження, носять суто суб'єктивний характер, позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що він не порушував правила дорожнього руху та отримання ним тілесних ушкоджень.
Рух справи
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06 грудня 2022 року адміністративний позов залишено без руху, встановлений строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 19 січня 2023 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Участь у справі сторін та інших учасників.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пояснив про обставини, викладені в позові, а також зазначив, що під час зупинки працівники поліції не повідомили йому про причину зупинки, не пояснили йому, які правила дорожнього руху він порушив, навіть на його вимогу, не представились, не роз'яснили йому його процесуальні права, у тому числі право на захист, не навели жодних аргументів на спростування його доводів щодо наявності у нього на автомобілі номерного знаку, оскаржувану постанову складали без його участі у поліцейському автомобілі. Крім того, інспектори на надали йому можливість зняти відео належного йому автомобіля з метою зібрання ним доказів його невинуватості із застосуванням фізичної сили.
Представник відповідача Іващенко О.О. у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини неприбуття не повідомив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
25 листопада 2022 року інспектором роти №5 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Кареліним В.Л. винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №646943, зі змісту якої слідує, що 25 листопада 2022 року об 11 годині 50 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом INFINITI реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Академіка Павлова буля будинку 150 в м. Харкові, без переднього номерного знаку, чим порушив вимоги п. 2.9В ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-13 КУпАП.
Вказаною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 гривень.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені статтею 33 КУпАП, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша статті 122 та частина 4 статті 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи в тому числі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно статті 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
За приписами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно ст. 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Відповідно до п. 9 Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП, інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суд зазначає, що недотримання особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення порядку її розгляду, є самостійною підставою для визнання протиправною відповідної постанови та скасування її у судовому порядку.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 18.02.2020 року по справі №524/9827/16-а, від 15.04.2020 року по справі №524/3644/17, від 26.05.2020 року по справі №640/16220/16-а, та в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Під час судового розгляду справи позивач, серед іншого, посилався на недотримання відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, позивач зазначив, що під час зупинки працівники поліції не представились, не роз'яснили йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, право користуватись юридичною допомогою, не надали доказів вчинення ним адміністративного правопорушення тощо.
Такі доводи позивача жодним чином не спростовані відповідачем та повністю підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_2 , яка була допитана в судовому засіданні і зазначила, що на момент зупинки перебувала в автомобілі з позивачем та була свідком його розмови з працівниками поліції.
Одним із прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є право на захист/юридичну допомогу, таке право становить одну з основоположних засад справедливого розгляду. Відповідно до статті 271 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що беручи до уваги особливу вразливість особи на початкових етапах провадження, коли він потрапляє в стресову ситуацію, забезпечення доступу до захисника на ранніх етапах є процесуальною гарантією права не свідчити проти себе та основною гарантією недопущення порушення його прав.
З матеріалів справи жодним чином не вбачається, що позивачу під час розгляду справи було роз'яснено право на отримання правової допомоги. Такими діями, які виразились у невжитті жодних дій щодо надання позивачу можливості позивачу реалізувати своє право на отримання правової допомоги під час розгляду справи, інспектор порушив конституційні права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Верховний Суд у своїй постанові від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16а зазначив, що ненадання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги є підставою для скасування постанови.
Наведене свідчить, що під час винесення оскаржуваної постанови були порушені норми чинного законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об'єктивний та справедливий розгляд справи. Крім того, відсутні докази того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачеві були роз'яснені інші права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, а також докази того, що позивач був ознайомлений з відеозаписом 55, на який мається посилання у постанові, на вимогу останнього. Оскаржувана постанова також не містить доказів того, що позивач був ознайомлений з процесуальними правами, зокрема відсутній його підпис у відповідній графі. Такі докази не надані і відповідачем під час розгляду справи.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Натомість, відповідачем в ході судового розгляду не було надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема відеозапис, який би надавав суду можливість перевірити дотримання посадовою особою встановленого законом порядку розгляду справи.
Посилання відповідача на неможливість надати відеозапис з нагрудної камери у зв'язку з його видаленням внаслідок закінчення терміну зберігання, суд вважає такими, що не звільняють його, як суб'єкта владних повноважень, від обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Відповідачем не надано суду також доказів на підтвердження своєї позиції, викладеної у постанові про накладення адміністративного стягнення та у відзиві на позов у відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, а також будь-яких доказів на підтвердження дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вказаною постановою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.9В ПДР України за керування транспортним засобом без переднього номерного знаку. Тоді як представник відповідача у відзиві на позов зазначає, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, закріпленим у невстановленому для цього місці, чим порушив вимоги ПДР України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).
Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
На підставі викладеного, за відсутності доказів дотримання відповідачем встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, що має наслідком її скасування у судовому порядку.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність вищевказаним критеріям, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення посадовою особою не було дотримано встановленого законом порядку її винесення, а тому вона підлягає скасуванню у судовому порядку з підстав порушення процедури розгляду адміністративного матеріалу.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №646943 від 25 листопада 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 та накладення штрафу у розмірі 1190 гривень скасувати.Враховуючи, що підставою скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем процедури розгляду справи, наявність або відсутність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлювались, у зв'язку з чим суд не надає оцінку доводам сторін, наданих ними по суті правопорушення. Враховуючи викладене, з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність надіслання справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача на новий розгляд до компетентного органу, а саме - до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
Щодо судових витрат
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Як встановлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17,з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору, який необхідно позивачу було сплатити за подання вказаного адміністративного позову станом на день подання позову, а саме станом на 07 листопада 2022 року, складав 496,20 гривень.
Позивачем під час пред'явлення адміністративного позову до суду сплачений судовий збір, що підтверджується квитанцією №0.0.2822521842.1 від 18 січня 2023 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, судовий збір у розмірі 496,20 гривень стягується за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі- задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №646943 від 25 листопада 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 та накладення штрафу у розмірі 1190 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121-3 КУпАП направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
Судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 496,20 гривень, стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Суддя Т.В.Бобко