Справа № 466/6259/22
Провадження № 2/466/2036/22
(заочне)
27 лютого 2023 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Ковальчука О.І.
з участю секретаря Коновал Х.В.
справа №466/6259/22
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «АВТО РОЛІДАС» про захист прав споживача, визнання недійсним договору, стягнення коштів
22.08.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТзОВ «АВТО РОЛІДАС» про захист прав споживача, визнання недійсним договору, стягнення коштів, в якому просить суд визнати недійсним Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22 грудня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО РОЛІДАС»; визнати недійсною Додаткову Угоду від 30 травня 2022 року про зміну умов Попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22 грудня 2021, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО РОЛІДАС»; стягнути з ТОВ «АВТО РОЛІДАС» на користь ОСОБА_1 сплачені нею кошти на виконання Попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22 грудня 2021 року, у сумі 260767,25грн. (двісті шістдесят тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 25 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 22 грудня 2021 року між ТОВ «АВТО РОЛІДАС» та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Сторона 1 та Сторона 2 зобов'язуються укласти в майбутньому Договір купівлі-продажу (Основний договір) на належний Стороні 1 транспортний засіб марки HYUNDAI, модель SONATA, рік випуску: 2016, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 (далі - Транспортний засіб).
Відповідно до п.1.2 Договору сторони зобов'язуються до 30 квітня 2022 року укласти основний договір.
Згідно п.1. Договору Сторона 1 здійснила викуп транспортного засобу з онлайн-аукціону автомобілів після його погодження зі Стороною 2.
Відповідно до п.2.1. Договору продаж транспортного засобу вчиняється між сторонами за ціною в розмірі 9 566 доларів США, що становить 260 767.25 грн.
Відповідно до п.2.3 Договору Сторона-2 сплачує в день підписанні цього Договору Сторонні -1 в якості завдатку першу частину суми вартості Транспортного засобу на розрахунковий рахунок Сторони-1 в розмірі 6304,00 (шість тисяч триста чотири) Долари США, що згідно з офіційним курсом НБУ на дату укладання Договору становить 171845,78 грн., у тому числі ПДВ - 28641,05 грн.
Відповідно до п.2.4 Договору, наступні розрахунки за Транспортний засіб здійснюються Стороною-2 на розрахунковий рахунок Сторони-1 відповідно до виставлених нею рахунку, але не пізніше строку, встановленого в п. 1.2 даного договору.
Так 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 було перераховано на рахунок ТОВ «АВТО РОЛІДАС» 171845,78 грн. Пізніше, 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 було перераховано на рахунок ТОВ «АВТО РОЛІДАС» решту суми в розмірі 88921.47 грн.
Однак, до 30 квітня 2022 року між сторонами Основного договору укладено не було.
30 травня 2022 року ОСОБА_1 до ТОВ «АВТО РОЛІДАС» була подана Заява про зміну умов попереднього договору, де ОСОБА_1 просить виключно внести зміни до попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 у зв'язку з набранням чинності ЗУ №2142-ІХ від 24 березня 2022 року, який передбачає тимчасове звільнення від оподаткування ввізним митом, акцизним податком та ПДВ транспортних засобів, які ввозяться фізичним особами.
Також 30 травня 2022 року ОСОБА_1 до ТОВ «АВТО РОЛІДАС» була подана Заява про повернення 2462 долара США, які були розраховані на оплату розмитнення Транспортного засобу.
30 травня 2022 року між ТОВ «АВТО РОЛІДАС» (Сторона -1) та ОСОБА_1 (Сторона - 2) було укладено Додаткову угоду про зміну умов Попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22 грудня 2021 року (далі - Угода). В дану угоду, користуючись відсутністю юридичної освіти ОСОБА_1 ТОВ «АВТО РОЛІДАС» було внесено наступні зміни:
- відповідно до п.2 Угоди, за цією Угодою Сторони дійшли спільної згоди щодо внесення змін до п.1.1. вищевказаного Договору та виклали його в наступній редакції «Сторона-1 зобов'язується здійснити викуп транспортного засобу ОСОБА_2 модель: SONATA, рік випуску: 2016, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (далі -Транспортний засіб) та забезпечити перевезення, транспортного оброблення та розмитнення автотранспортного засобу за рахунок та в інтересах Сторони-2
- відповідно до п. 3 Угоди Сторони дійшли спільної згоди щодо внесення змін до п.1.2. вищевказаного Договору та виклали його в наступній редакції: «За цим договором Сторона-1 зобов'язується надати послуги до офіційного закінчення воєнного стану».
- відповідно до п.4 Угоди Сторони дійшли спільної згоди щодо внесення змін до п. 1. 3. вищевказаного Договору та виклали його в наступній редакції: «Сторона-1 гарантує, що на момент укладання цієї Угоди транспортний засіб визначений у п.1.1 цього Договору, буде належати їй та не буде знаходитись під забороною відчуження, арештам не буде предметом застави чи іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними то юридичними особами, а також не буде обтяжений будь-яким іншим чинам, передбаченим чинним законодавствам;
- відповідно до п.5 Угоди, у зв'язку зі зміною п.1.1. Договору ПКП-11360 від 22 грудня 2021р., сторони дійшли згоди щодо зміни п.2.1 Договору та виклали його в наступній редакції: «Сума відшкодування здійснених витрат безпосередньо пов'язаних з виконанням цього договору складає 260767 (двісті шістдесят тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 25 коп. та сплачується Стороною-2 в безготівковій формі на поточний рахунок Сторони-1 в національній валюті України гривні»;
- відповідно до п.6 Угоди за цією Угодою Сторони дійшли спільної згоди щодо виключення п 2.3. з вищевказаного Договору.
Відповідно було виключено пункт основного договору про сплату ОСОБА_1 при підписанні цього Договору Сторонні -1 в якості завдатку першу частину суми вартості Транспортного засобу на розрахунковий рахунок Сторони-1 в розмірі 6304,00 (шість тисяч триста чотири) Долари США, які вона і сплатила.
Натомість був внесений пункт в додаткову угоду, який зобов'язує ОСОБА_1 сплатити суму відшкодування здійснених витрат безпосередньо пов'язаних з виконанням цього договору складає 260767 (двісті шістдесят тисяч сімсот шістдесят сім) гри 25 коп.
Однак по сьогоднішній день ні попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, ні додаткова угода до нього не виконані. ТОВ «АВТО РОЛІДАС» на зв'язок не виходить.
Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак представник позивача, адвокат Бельдій В.С. подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО РОЛІДАС» було укладено Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22.12.2021 року (а.с.11-12).
Відповідно до Договору ПКП-11360 від 22.12.2021 ТОВ «АВТО РОЛІДАС» зобов'язалось укласти з ОСОБА_1 в майбутньому Договір купівлі-продажу транспортного засобу марки HYUNDAI, модель SONATA, рік випуску: 2016, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 до 30 квітня 2022 року основний договір.
Відповідно до Договору ПКП-11360 від 22.12.2021 ТОВ «АВТО РОЛІДАС» здійснила викуп транспортного засобу з онлайн-аукціону автомобілів після його погодження зі Стороною 2.
Згідно Договору ПКП-11360 від 22.12.2021, продаж транспортного засобу вчиняється між сторонами за ціною в розмірі 9566 доларів США, що становить 260767,25 грн.
На виконання умов договору позивачем було сплачено на рахунок ТОВ «АВТО РОЛІДАС» грошові кошти у розмірі 260767,25 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.20).
30 травня 2022 року між ТОВ «АВТО РОЛІДАС» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду про зміну умов Попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22 грудня 2021 року (а.с.16-17).
Однак у відповідний термін основного договору купівлі-продажу укладено не було.
Позивач звернулась до ТОВ «АВТО РОЛІДАС» з вимогою розірвати договір та повернути сплачені кошти. Однак жодної відповіді не було, кошти не повернуті.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 635 ЦК України, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію його укладення.
Оскільки відповідачем умови попереднього договору купівлі-продажу майна у встановлений строк не виконані, майно не придбане та у власність позивача не передане, основний договір не укладений, а тому оспорений правочин є припиненим.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.01.2020 року по справі №394/301/19, припинення договору не є перешкодою для визнання його недійсним у судовому порядку, за наявності для цього підстав.
Згідно із вимогами ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до вимог ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
В п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати до договорів із споживачем умови, які є несправедливим, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, а також встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист споживачів», умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передбаченими законодавством, визнаються недійсними.
Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Крім того, споживач має право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
За положеннями ч. 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним, суд виходить із того, що укладені між ТОВ «АВТО РОЛІДАС» та ОСОБА_1 Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22 грудня 2021 року та Додаткова Угода від 30 травня 2022 року про зміну умов Попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22 грудня 2021 року взагалі не містить умов щодо відповідальності продавця, з вини якого не укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, та повернення внесеної на рахунок продавця грошової суми за основним договором за будь-яких умов, виключення пунктів договору, які затверджували сплату грошової суми за договором після внесення такої суми покупцем, встановлення строку виконання попереднього договору, який не залежить від дій продавця. Вказане свідчить про те, що умови попереднього договору та додаткової угоди порушують принцип добросовісності, містять дисбаланс договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди позивачці як споживачеві.
Відповідно до ч. 2 ст. 903 ЦК України у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Верховний Суд України у своїх Постановах від 22.03.2016 у справі № 6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15 дійшов правового висновку, що якщо укладений сторонами договір розірвано в судовому порядку, тоді правова підстава для придбання автомобіля відпадає. Відтак після розірвання договору у позивача виникає право повернення безпідставно набутого майна на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 06 лютого 2020 року № 910/13271/18, після розірвання договору виникає право вимагати через суд повернення безпідставного набутого майна за розірваним договором на підставі ст. 1212 ЦК України.
Враховуючи, що позивач довела те, що мають місце підстави для визнання недійсним договору та угоди у вигляді істотного порушення їх умов з боку відповідача, суд застосовує ст. 1212 ЦК України, обґрунтовуючи стягнення сплачених коштів в розмірі 260767,25 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем не виконано умови попереднього Договору купівлі-продажу транспортного засобу та отримано від позивача грошові кошти у розмірі 260767,25 грн., суд вважає необхідним стягнути на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 260767,25 грн.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір. Оскільки позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, а тому із відповідачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263-265,268,274,280-283,289 ЦПК України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22 грудня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО РОЛІДАС».
Визнати недійсною Додаткову Угоду від 30 травня 2022 року про зміну умов Попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22 грудня 2021, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО РОЛІДАС».
Стягнути з ТОВ «АВТО РОЛІДАС» на користь ОСОБА_1 сплачені кошти на виконання Попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-11360 від 22 грудня 2021 року, в розмірі 260767,25грн. (двісті шістдесят тисяч сімсот шістдесят сім гривень 25 коп.).
Стягнути з ТОВ «АВТО РОЛІДАС» в доход держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО РОЛІДАС», ЄДРПОУ: 44015943, юридична адреса: 33001, м. Рівне, вул. Поповича, 11, оф. 310.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.
Текст рішення складено та підписано 27.02.2023 року.
Суддя О. І. Ковальчук