03 березня 2023 року Справа 160/3884/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
28.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за № 1111-13/VIII від 02.06.2022р. «Про розгляд питання щодо виконання рішення суду»;
- зобов'язати Личківську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області, у строк визначений чинним законодавством, затвердити проект землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим номером №1222384000:01:002:1267, площею 2,0 га., яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства;
- стягнути з Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на користь гр. ОСОБА_1 80000,00грн. (вісімдесят тисяч) компенсації за завдану моральну шкоду протиправними діями та бездіяльність відповідача.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/3884/23 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.
Статтею 160 КАС України викладено вимоги до оформлення позовної заяви та її обов'язкові реквізити.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
За змістом ч.6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Однак, в порушення вказаних вимог у позові не зазначено офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача, оскільки це обов'язкові реквізити позовної заяви.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
Позивачем у позовних вимогах заявлено до стягнення 80000,00 грн. (вісімдесят тисяч) моральної шкоди, заподіяною протиправними діями та бездіяльністю відповідача.
Однак, позивачем не наведено розрахунок суми, що стягується.
За таких обставин, позивачеві необхідно надати обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу на те, що ст.94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Відповідно до пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Також, у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020, реквізити 21 (відмітка про наявність додатків), 22 (підпис), 23 (відбиток печатки), 24 (віза документа), 25 (гриф погодження (схвалення) документа), 26 (відмітка про засвідчення копії документа), 27 (відомості про виконавця документа) - проставляють після тексту документа (20), а реквізити 29 (відмітка про виконання документа), 30 (відмітка про надходження документа до юридичної особи) на нижньому полі першої сторінки документа.
Позов поданий та підписаний від імені позивача представником - адвокатом Кохан В.М.
Проте, представником позивача не в повному обсязі дотримано вищевказаних вимог при оформлені документів, оскільки не всі сторінки копій паспорту позивача, постанови від 27.01.2022 у ВП №67648135, свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8506/10 містять відмітку про засвідчення.
Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданої в копії документу, повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 94 КАС України та Вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинного з 01 вересня 2021 року.
Також, відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з позовних вимог, позивач просить визнати рішення Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за №1111-13/VIII від 02.06.2022 «Про розгляд питання щодо виконання рішення суду».
Водночас, з цими позовними вимогами позивач звернулась до суду лише 28.02.2023, тобто із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
До позову позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що про існування оскаржуваного рішення від 02.06.2022 №1111-13/VIII їй фактично стало відомо лише в середині серпня 2022 року (після 15.08.2022) зі Звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №160/4376/22, зі змістом якого представнику позивача вдалось ознайомитись лише в серпні 2022 року, тому вважає, що пропуск строку звернення до суду пропущений з поважних причин.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та надані до позову докази, суд доходить висновку про неповажність таких причин, з огляду на наступне.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Позивачем у заяві зазначено, що про існування оскаржуваного рішення їй стало відомо зі Звіту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №160/4376/21, зі змістом якого представнику вдалось ознайомитись лише в середині 2022 року.
Однак, доказів на підтвердження вказаних обставин ознайомлення зі Звітом лише в середині серпня 2022 року (після 15.08.2022), з якою позивач пов'язує початок відліку процесуального строку звернення до суду із цим позовом, позовні матеріали не містять. Долучене клопотання від 15.08.2022 у справі №160/4376/21 не містить відомостей на підтвердження вказаних обставин. Не надано і доказів отримання позивачем вказаного Звіту.
За таких обставин, заява не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням обґрунтованих підстав для його поновлення та з наданням належних доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- відомостей про офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача;
- засвідчених копій всіх сторінок копій паспорту позивача, постанови від 27.01.2022 у ВП №67648135, свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8506/10 у відповідності до кількості учасників справи;
- обґрунтованого розрахунку суми, що стягується;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням обґрунтованих підстав для його поновлення та з наданням належних доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова