03 березня 2023 року Справа №160/26199/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі №160/26199/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 у справі №160/26199/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2021 №Ф-324084-55; стягнуто з відповідача судові витрати у справі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 в адміністративній справі №160/26199/21 залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 в адміністративній справі №160/26199/21 залишено без змін.
Таким чином, рішення у справі №160/26199/21 набрало законної сили 19.10.2022.
22.02.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій позивач просить суд роз'яснити чи передбачає судове рішення про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.02.2021 №Ф-324084-55 скасування нарахування ГУ ДПС у Дніпропетровській області ЄСВ в сумі 37788,70 грн ОСОБА_1 . Заява обґрунтована тим, що рішення у справі №160/26199/21 констатує факт безпідставного та протиправного нарахування позивачу суми ЄСВ, яка вказана у вимозі, що оскаржувалась у цій справі. Як наслідок, прийняте судове рішення має на увазі обов'язок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зняти вказане нарахування з ЄСВ. Проте, позивач зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовляється зняти нараховану суму ЄСВ, продовжує наполягати на наявності простроченої заборгованості та відмовляється від відзиву виконавчого провадження з примусового виконання через те, що рішенням суду не визнавалась протиправною сума недоїмки.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.02.2022, заяву про роз'яснення судового рішення у справі №160/26199/21 передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Оскільки справа №160/26199/21 була розглянута у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, суд розглянув заяву про роз'яснення судового рішення у письмовому провадженні.
Розглянувши подану позивачем заяву про роз'яснення рішення, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Суд зазначає, що станом на час надходження заяви позивача про роз'яснення судового рішення (22.02.2023), і станом на час постановлення цієї ухвали рішення суду від 15.06.2022 у справі №160/26199/21 набрало законної сили відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.1 ст.246 КАС України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
Відповідно до ч.4 ст.246 КАС України, у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
Частиною 5 вказаної статті Кодексу встановлено, що у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Обов'язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України та ч.1 ст.370 КАС України, згідно з якими, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Завершальною стадією судового провадження є виконання судового рішення як гарантія захисту порушених прав та інтересів осіб, які звернулись до суду за їх відновленням.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.
Метою ж роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків, є його неясність. У такий спосіб змінюється форма викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд не може вносити будь-які зміни в нього. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні його змісту, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України. Такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають, а текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
У поданій заяві позивач зазначає, що прийняте судове рішення у справі №160/26199/21 має на увазі обов'язок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зняти вказане нарахування з ЄСВ. Поряд з цим, позивач указує, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовляється зняти нараховану суму ЄСВ, продовжує наполягати на наявності простроченої заборгованості та відмовляється від відзиву виконавчого провадження з примусового виконання через те, що рішенням суду не визнавалась протиправною сума недоїмки.
Так, рішенням суду у справі №160/26199/21 встановлено, що контролюючим органом було сформовано вимогу від 19 лютого 2021 року №Ф-324084-55 про сплату заборгованості ОСОБА_1 у сумі 37788,74 грн. Саме цю вимогу і у такій сумі позивач уважав протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом. У резолютивній частині рішення суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2021 №Ф-324084-55. Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2021 №Ф-324084-55 скасована повністю у сумі 37788,74 грн.
Суд зазначає, що мотиви, з яких суд задовольнив позовну заяву рішенням від 15.06.2022, детально в ньому викладені, як і резолютивна частина. Рішення суду не містить неоднозначних для розуміння висновків.
За таких умов підстави для роз'яснення рішення суду від 15.06.2022 у справі №160/26199/21 у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, відсутні. Зазначене рішення є цілком обґрунтованим та зрозумілим, а зміст резолютивної частини судового рішення повністю розкрито змістом його мотивувальної частини.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України задоволенню не підлягає.
Водночас суд зазначає, що згідно з Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Також суд зауважує, що через недостатність фінансування судової гілки влади відправка поштової кореспонденції в суді припинена, про що зазначено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/pres-centr/general/1274949/, тому процесуальні документи у справі надсилаються учасникам судового процесу за допомогою зазначеної у позовній заяві електронної пошти або повідомляються з використанням вказаних учасниками судового процесу засобів телефонного зв'язку.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 254, 256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі №160/26199/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 03.03.2023.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку і строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Кучугурна