03 березня 2023 р. Справа № 215/350/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень),-
Позивач звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, в якому просить суд:
- встановити наявність компетенції (повноважень) директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни за результатом розгляду заяви від 22.08.22 вх 244 у сфері управління, надати належно засвідчені дві копії цієї заяви з реєстраційними номерами надати належно засвідчені дві копії цієї моєї заяви з реєстраційними номерами і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру;
- встановити наявність компетенції (повноважень) директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни за результатом розгляду заяви від 22.08.22 вх 244 у сфері управління звернутися до Власника - Криворізької міської ради для прйняття рішення до правового порядку ст. 32 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” з проханням забезпечити соціальний захист для позивача, як онкохворої при амбулаторному лікуванні рецептами на безоплатні ліки і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати звернутись;
- встановити наявність компетенції (повноважень) директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни за результатом розгляду заяви від 22.08.22 вх 244 у сфері управління надати запрошення для представника позивача і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати звернутись.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.01.2023 позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Матеріали позовної заяви надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.02.2023.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023, справу передано на розгляд судді Калугіної Н.Є.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Так, згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
Публічно-правовий спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Водночас під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 705/748/17, від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17 та від 12 червня 2019 року у справі № 9901/70/19, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 800/566/17, від 10.07.2018 у справі № 825/1808/17, від 05.07.2019 року у справі № 802/833/17-а, від 18.03.2020 у справі №461/10234/15-а, від 26.05.2020 у справі №808/4327/15, від 29.04.2020 у справі № 160/1106/19, від 07.10.2020 у справі № 320/1360/19, від 23.02.2021 у справі №808/1259/18, від 18.11.2021 у справі №280/9295/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, позивач у цій справі не є суб'єктом владних повноважень, а, отже, він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.
Таким чином, спір між позивачем та відповідачем у цій справі про встановлення наявності компетенції не є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом КАС України не передбачена.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення наявності компетенції, оскільки розгляд даного спору, з урахуванням предмету і суб'єктного складу перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відтак, розгляд справи належним судом відповідає принципу ефективності провадження як механізму судового захисту.
Окремо суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 5, 170, 171, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У відкритті провадження в адміністративній справі № 215/350/23 за позовом ОСОБА_1 до директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна