02 березня 2023 року Справа №32зп-23/160
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» про роз'яснення ухвали про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
24.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» надійшла заява про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якій заявник просив суд:
- заяву ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» про забезпечення позову задовольнити; зупинити дію рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022р. № 324 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено та зупинено дію рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 № 324 про відповідність платника податку на додану вартість - ТОВ «ВІЛЬНОПРСЬКЕ СКЛО» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду.
01.03.2023 засобами телекомунікаційного зв'язку до суду від товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» надійшла заява про роз'яснення ухвали, в якій заявник просить суд: роз'яснити абзац 2 резолютивної частини ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 32зп-23/160 від 24.02.2023 р. наступним чином: Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області необхідно на виконання ухвали суду від 24.02.2023р. у справі № 32зп-23/160 внести в електронний кабінет ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО», код ЄДРПОУ 30809384 інформацію про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що станом на поточну дату в електронному кабінеті платника податку міститься інформація про внесення ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» в реєстр ризикових платників податку за п. 8 Критеріїв ризиковості платника, дата початку 22.02.2023р., дата кінця - відсутня. На неодноразові усні звернення ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» невідкладно виключити інформацію про внесення ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» в реєстр ризикових платників податку за п. 8 Критеріїв ризиковості платника Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було надано відповідь про те, що вони вважають, що рішення по суті спору ще не прийнято, а відтак відсутні підстави для виключення інформації з реєстру ризикових платників; крім того, діюче законодавством не передбачено чіткий порядок виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
На підставі наведеної норми, враховуючи, що ухвалу від 24.02.2023 було прийнято судом без повідомлення учасників справи, суд вважає за необхідне провести розгляд заяви про роз'яснення судового рішення в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» про роз'яснення судового рішення, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
У пункті 12 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що судовим рішенням є рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.
Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 №7 роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Окремо, суд звертає увагу, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.06.2018 у справі №806/5194/15, а також неодноразово підтримана в ухвалах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №367/6388/16-а, від 16.12.2020 у справі №640/8980/19.
Більш того, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.02.2019 у справі № 814/907/16 та від 01.09.2020 у справі № 806/984/18.
Таким чином, системне тлумачення положень статті 254 КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 23.02.2022 у справі № 160/3964/20.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із заяви про роз'яснення судового рішення судом встановлено, що заявник фактично просить роз'яснити порядок та спосіб виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 у справі №32зп-23/160, а саме: яким чином виконати судове рішення. Проте, чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку та способу виконання судового рішення.
Таким чином, із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статті 254 КАС України.
Поряд із цим, у статті 248 КАС України встановлені вимоги до змісту ухвали, відповідно до яких ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Частиною 1 статті 156 КАС України визначено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.3 ст. 156 КАС України).
Суд звертає увагу, що застосований в ухвалі від 24.02.2023 захід забезпечення позову відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.151 КАС України.
Крім того, суд наголошує, що резолютивна частина ухвали на виконання приписів ст. 248 КАС України містить інформацію про набрання нею законної сили та те, що означена ухвала підлягає негайному виконанню, а також містить інші необхідні для виконавчого документа реквізити, встановлені законом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що суть рішення зрозуміла та недвозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаного судового рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, у суду відсутні підстави для роз'яснення судового рішення в порядку статті 254 КАС України
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволені заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 254, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» про роз'яснення ухвали про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя І.В. Юхно