Справа № 390/910/21
Провадження № 1-кп/396/51/23
28.02.2023 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Новоукраїнка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12021121160000155 від 25.05.2021 року, відносно:
неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Димине, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, громадянин України, українець, не одружений, не має на утримані малолітніх дітей, освіта базова загальна середня, не працює, студент 1 курсу РЦПО ім. О.С.Єгорова, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника неповнолітнього обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представник служби у справах дітей ОСОБА_8
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 спричинив умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я.
Кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Судом встановлено, що 23 травня 2021 року близько 21:30 год. неповнолітній ОСОБА_3 , перебував біля подвір'я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , котре належить ОСОБА_7 . В цей час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у неповнолітнього ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Реалізовуючи свій умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, неповнолітній ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс ОСОБА_7 один удар в область обличчя та один удар в область правого вуха.
Своїми умисними протиправними діями неповнолітній ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження, згідно висновку експерта № 350 від 25.05.2021, у вигляді крововиливів на слизовій ділянці нижньої та верхньої губи з відсутністю 12 та 42 зубів; саден в ділянці червоної кайми верхньої губи, в ділянці завитка правого вуха та завушній ділянці справа. Ушкодження в ділянці губ, слизових ділянок та відсутність зубів відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, строком понад 6 діб до 21 доби, всі інші до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, вказавши, що обставини вчинення злочину повністю відповідають викладеним в обвинувальному акті, а також пояснив, що він 23 травня 2021 року їхав на мотоциклі зі своїм товаришом ОСОБА_9 та проїжджаючи біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , до них вийшов потерпілий ОСОБА_7 та замахнувся палицею та потім почав обривати з мотоцикла проводку. В подальшому він вдарив кулаком потерпілого один раз в обличчя. Крім того вказав, що намагався зустрітись з потерпілим ОСОБА_7 , щоб попросити вибачення, а також пропонував грошові кошти, але потерпілий відмовився приймати кошти. У скоєному щиро розкаюється, стверджуючи, що такого більше не повториться, просить сурово не карати.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні вказав, що 23.05.2021 року приблизно о 18.00 годині він перебував коло свого подвір'я, а обвинувачений ОСОБА_3 разом із своєю компанією їздив на мотоциклі по селі, та голосним шумом заважав відпочивати. Потерпілий зробив зауваження ОСОБА_3 , щоб він тихіше їздив. Пізніше ОСОБА_7 перебував за адресою свого проживання в с. Димине та у зв'язку з тим , що ОСОБА_3 продовжував голосно їздити на мотоциклі, в нього виникла з обвинуваченим суперечка. В подальшому обвинувачений ОСОБА_3 наніс йому два удари кулаками в обличчя. Зокрема у праву частину щелепи, внаслідок чого він втратив зуби, та отримав ушкодження лівого вуха. На другий день ОСОБА_3 разом із батьками приходив до нього вибачатись та батьки пропонували кошти в рахунок відшкодування збитків, але потерпілий відмовився. Просив покарати обвинуваченого.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному кримінальному правопорушенні крім його показів, показів потерпілого та щирого каяття, підтверджується іншими перевіреними в судовому засіданні доказами, які суд визнає правдивими, достовірними і ні одна сторона не поставила їх у сумнів під час судового розгляду, тому і у суду немає жодної підстави, ставити їх під сумнів, зокрема, на підтвердження вини обвинуваченого дослідженні матеріали кримінального провадження, а саме:
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.05.2021 року;
- протокол проведення слідчого експеременту від 25.05.2021 року та фототаблиця;
- висновок експерта № 350 від 25.05.2021 року;
- висновок експерта № 390/350 від 10.06.2021 року;
З врахуванням вище зазначеного, суд дослідив та перевірив представлені по справі докази у зазначеному вище порядку, надав їм належну оцінку в їх сукупності та приходить до висновку, про винність обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України, так як обвинуваченим спричининено умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд, відповідно до вимог ст. 65, 103 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, розмір шкоди, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров'я, умови життя та виховання, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України - скоєно кримінальний проступок.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 - суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання - судом не встановлено.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, не має на утримані малолітніх дітей, освіта базова загальна середня, не працює, студент 1 курсу РЦПО ім. О.С.Єгорова, раніше не судимий, на «Д» обліку у лікаря-нарколога, а також у лікаря-психіатра не перебуває.
Згідно досудової доповіді та висновку Новоукраїнського РС філії ДУ "Центр пробації", вважають, що виправлення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , без ізоляції від суспільства можливе та не становить небезпеки для суспільства в разі застосування соціально виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних проавопорушень. Тому відділ пробації вважає доцільним призначити покарання у межах санкції ч.2 ст. 125 КК України, якщо суд дійде висновку про винуватість неповнолітнього ОСОБА_3 в інкримінованому йому правопорушенні. Ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький.
Разом з тим, виходячи із змісту ч. 1 ст. 105 КК України, неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього один чи декілька примусових заходів виховного характеру, визначених частиною 2 статті 105 КК України.
Згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2017 року "Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх", згідно із ч. 1 ст. 105 КК України суд у праві звільнити неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру за наявності сукупності таких умов: а) неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, незалежно від того чи скоєний цей злочин вперше, був він умисним чи необережним; б) неповнолітній щиро розкаявся; в) поведінка неповнолітнього після скоєння злочину була бездоганною. Під бездоганною поведінкою слід розуміти таку поведінку особи в сім'ї, побуті, трудовому чи навчальному колективі, коли вона свідомо й добровільно дотримується загальноприйнятих правил людського співжиття; г) на момент постановлення вироку неповнолітній не потребує застосування покарання. У разі встановлення трьох попередніх умов на момент постановлення вироку суд управі вважати неповнолітнього таким, що не потребує застосування покарання.
Рішення про звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру приймається за результатами судового розгляду обвинувальним вироком суду. При цьому слід зазначити, що системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань "звільнення від покарання" (ч. ч. 4 і 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), "звільнення від відбування покарання" (ст.ст. 75, 79, 104 КК України), "звільнення від призначеного покарання" (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів в цілому. Іншими словами, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині (кримінальному правопорушенні), керуючись ст. 105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду та розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.
З досудової доповіді відносно обвинуваченого вбачається, що на думку органу пробації, виправлення особи без ізоляції від суспільства можливе та не становить небезпеки для суспільства.
Разом з тим, при прийнятті процесуального рішення суд також бере до уваги звіт про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього складений службою у справах дітей Соколівської сільської ради.
Відповідно до п. 5 Постанови пленуму Верховного Суду України N 2 від 15.05.2006 року "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру", застереження (п. 1 ч. 2 ст, 105 КК України) яке є одним із най м'якших заходів виховного характеру, може бути зроблено шляхом роз'яснення судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, - та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.
Таким чином суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 на час ухвалення вироку не потребує призначення йому покарання, а тому вважає за можливе застосувати до нього ч. 1 ст. 105 КК України та звільнити його від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, а саме, застосувати до ОСОБА_3 заходи виховного характеру в виді застереження.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не обирався, тому і суд не вбачає підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відносно останнього до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України.
Звільнити ОСОБА_3 від покарання без визначення його виду і розміру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України на підставі ч.1 ст. 105 КК України.
Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження.
Оголосити ОСОБА_3 осуд за вчинені ним неправомірні дії.
Попередити ОСОБА_3 про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної діяльності чи вчинення нового кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1