Справа № 393/35/23
пров. 3/393/67/23
01 березня 2023 року смт Новгородка
Суддя Новгородківського районного суду Кіровоградської області Подліпенець Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новгородка справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Новгородківського районного суду Кіровоградської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 003699, складений 02.01.2023 року поліцейським РПП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом поліції Дем'яненко О.В., згідно якого ОСОБА_1 02.01.2023 року о 08:40 год. в смт Новгородка, Кіровоградської області по вул. Криворізька, біля АЗС «АНП» керував транспортним засобом автомобілем GEELY MR - 7151А, номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, зі згоди водія огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Drager» 6820, результат 0,67 проміле, чим порушив п. 2.9 (А) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно вимог ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому у відповідності до ст. 277-2 КУпАП судової повістки, яке повернулося на адресу суду. Доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав, а також не надав клопотання про відкладення розгляду справи, а тому вважаю, за можливе розгляд справи провести без участі останнього.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та наявні матеріали, переглянувши доданий відеозапис, приходжу до наступного.
Так, статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, відповідно положень ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, в розумінні положень ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність особи наступає, як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (п. 2.9. «а» ПДР України) так і за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння (п. 2.5 ПДР України).
Відповідно до загальних приписів КУпАП адміністративна відповідальність для осіб настає при наявності в їх діях вини, яка є доведеною в законний спосіб.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ставиться у вину порушення саме п.2.9 (а) ПДР України, а саме те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції під'їхали до транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився на АЗС, та попросили останнього пред'явити документи на транспортний засіб, посвідчення водія, а також пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці продувши відповідний прилад, на що останній погодився. При цьому, причин перевірки документів та взагалі звернення до нього як до водія з метою пройти вказаний огляд поліцейські не повідомили.
Статтею 32 ЗУ «Про національну поліцію» визначені випадки коли поліцейські мають право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, і даний перелік випадків є вичерпним.
Крім цього пунктами 3 та 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735 визначені ознаки стану алкогольного та наркотичного сп'яніння, перелік, яких є вичерпним. Лише за наявності у водія вказаних ознак, останній не вимогу поліції має пройти відповідний огляд.
Між тим, як встановлено, в матеріалах справи, (у тому числі з оглянутого відеозапису), відсутні документально підтвердженні докази правомірності перевірки у ОСОБА_1 документів що підтверджують його право на керування транспортним засобом, а також відсутні відомості (ознаки алкогольного сп'яніння), що стали підставою для пред'явлення вимоги водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці, а тому відповідно до положень ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію», а також Розділу І Інструкції такі дії працівників поліції являються незаконними та недопустимими, що в подальшому за правовим принципом «плодів отруєного дерева» і призвело до незаконного складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, та здобутті інших похідних від нього матеріалів.
Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп'яніння (рішення від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).
Отже, без законних на те підстав працівники поліції не мали права вимагати у водія ОСОБА_1 пред'явлення документів що підтверджують його право на керування транспортним засобом, а також проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, з таких підстав протокол не може бути належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Крім цього, розглядаючи справу повно та всебічно, даючи оцінку всім обставинам справи, слід зазначити наступне.
Так, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до вимог КУпАП, розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року (далі за текстом Інструкція) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно п. 3 розділу IX вищевказаної Інструкції направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами) (далі за текстом Порядок).
Відповідно до п.2 вищевказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Також відповідно до п.4 Розділу IX Інструкції огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Згідно п.6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно положень зазначених у п.п. 6, 7 Розділу I вищезазначеної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення містяться в ст. 266 КУпАП.
Між тим частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, для закінченого складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (в частині порушення саме п. 2.9 (А) - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) має бути в повній мірі дотримана процедура огляду водія на такий стан сп'яніння, а саме після продуття відповідного приладу на місці, особі, яка не згодна з його результатами має бути обов'язково запропоновано пройти медичний огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, у разі якщо особа погодилася з результатами огляду на місці за допомогою відповідного приладу, то проходження огляду у лікарні не вимагається. З викладеного слідує, що після освідчення водія на місці, поліцейський має з'ясувати у останнього чи погоджується він з показниками продуття приладу і в залежності від відповіді проводити подальші дії.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст. 266 КУпАП).
Як встановлено, згідно фабули (суті скоєного правопорушення) викладеної в протоколі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем GEELY MR - 7151А, номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зі згоди водія огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Drager», результат 0,67 проміле, чим порушив п. 2.9 (А) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підтвердження пред'явлених ОСОБА_1 обвинувачень, до протоколу додано, результат алкотесту «Драгер», результат 0,67 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де ОСОБА_1 в графі «з результатом згоден» поставив свій підпис, письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.01.2023 року, диск з відеозаписом із бодікамер поліцейського, про що вказано в протоколі в графі «до протоколу додається».
Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів проведено огляд у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння гр. ОСОБА_1 за допомогою спец приладу «Drager», 6820, результат огляду 0,67 пром.
Так, згідно письмових пояснень, які наявні в матеріалах справи, ОСОБА_1 вказав, що він 02.01.2023 року о 08:40 год. в смт Новгородка, Кіровоградської області по вул. Криворізька, біля АЗС «АНП» керував транспортним засобом автомобілем GEELY MR - 7151А, номерний знак НОМЕР_2 та був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Він погодився продути на місці спец прилад «Драгер», який показав результат 0,67 проміле. Після чого, він повідомив, що вчора вживав алкогольне пиво.
Між тим, з оглянутого судом відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 вказав працівникам поліції, що алкоголь він не вживав, а лише вчора вживав пиво. При цьому, працівники поліції не пересвідчились, що ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу був згоден. Також, з вказаного відео, вбачається, що працівники поліції не пропонували пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, так як останній чітко не вказав, що згоден з результатами огляду на місці.
Вказане, свідчить про те, що поліцейськими було грубо порушено вимоги ст. 266 КУпАП та положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, які б мали направити ОСОБА_1 , який мав сумніви щодо результатів огляду на місці до найближчого закладу охорони здоров'я для відповідного медичного огляду, а тому в силу ч.5 ст. 266 КУпАП огляд проведений поліцейським на місці за допомогою спец приладу «Drager» є недійсний, в зв'язку з чим ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Слід також зазначити, що документи, які надійшли до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення, зокрема довідка заступника начальника Кропивницького РУП з превентивної діяльності ГУНП в Кіровоградській області від 06.01.2023р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності та посвідчення водія, судом в ході розгляду справи не досліджувались, та не приймаються до уваги, оскільки посилання на вказані докази в протоколі відсутнє та їх походження суду невідомо.
Інші докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП матеріали справи не містять.
Між тим слід зазначити, що розглядаючи справу, суд не може вийти за межі пред'явлених обвинувачень та збирати докази з власної ініціативи.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведені обставини, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, розглядаючи справу в межах пред'явлених звинувачень, а також беручи до уваги, що належні та допустимі докази, якими підтверджується, що ОСОБА_1 , за обставин викладених в протоколі, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відсутні, а надані докази здобуті не в спосіб передбачений законом, суддя дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (порушення п. 2.9 (А) ПДР України - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння), в зв'язку з чим провадження по даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Крім цього, на підставі ст. 40-1 КУпАП, враховуючи, що за наслідками розгляду даної адміністративної справи провадження по ній підлягає закриттю, а тому ОСОБА_1 звільняється від сплати суми судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 40-1, 221, 245, 247, 249, 251, 252, 256, 279, 280, 284 КУпАП, суддя,-
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, відносно якої її винесено, особою яку притягнуто до адміністративної відповідальності, їх законним представником, захисником, потерпілим або його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Новгородківський районний суд Кіровоградської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Копію постанови направити ОСОБА_1 , начальнику Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.
Суддя Є. ПОДЛІПЕНЕЦЬ