Справа № 2-50/07
ЗО березня 2007 року смт.Шацьк
Шацький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - Храновської Н.В.,
при секретарі - Бортнік С.П.,
з участю:
позивачів: ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представника позивача - ОСОБА_7,
відповідача - ОСОБА_8,
представника відповідача- ОСОБА_9,
представника відповідача
Шацької державної нотконтори - Щелкунової Іванни Анатоліївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_8, Світязької сільської ради, Шацької державної нотаріальної контори про визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину та визнання недійсними державних актів на право власності на землю,
07.03.2007 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8, Світязької сільської ради, Шацької державної нотаріальної контори про визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину та визнання недійсними двох державних актів на право власності на землю. Позовні вимоги обґрунтовували тим, що в АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка, площею 0,24 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель на якій розміщений житловий будинок та господарські будівлі та земельна ділянка, площею 0,16 га для ведення особистого підсобного господарства. Зазначене майно належало на праві власності ОСОБА_10, їхній бабусі по батькові, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на усе своє майно склала на ім"я доньки - ОСОБА_8 заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Світязької сільської ради 13 вересня 1990 року. Після смерті ОСОБА_10, ОСОБА_8 на вхідних дверях житлового будинку та господарських будівлях повісила нависні замки, чим перешкоджала їм користуватися спадковим будинком. А в серпні 2005 року виконкомом Світязької сільської ради їй було видано довідку за № 2068 про прийняття нею спадщини на підставі якої, державним нотаріусом Шацької державної нотконтори 10 серпня 2005 року було видано Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку загальною площею, 0,43 га., яка на праві власності належала спадкодавиці. Вважають, що зазначене
2
свідоцтво видане нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст.ст. 1270, 1269, 1272, 1296 ЦК України, в редакції 2004 року. Мотивуючи тим, що відповідач після смерті ОСОБА_10 на протязі шестимісячного строку спадщини не прийняла, так як не проживала на день смерті спадкодавиці в спадковому будинку і не звернулася з заявою в нотконтору про прийняття спадщини, а відповідно до п.5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в редакції 2004 року, правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності ЦК. На підставі вищевикладеного та ст. 1301 ЦК України, просили визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане 10.08.2005 року державним нотаріусом Шацької державної нотаріальної контори на ім"я ОСОБА_8, зареєстроване в реєстрі за № 1182, а також, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки видані на ім"я ОСОБА_8: серії НОМЕР_1 для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,1694 га та акт серії НОМЕР_2, виданий 18.08.2005 року на земельну ділянку, площею 0,2496 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
В судовому засіданні позивачі, представник позивача, кожен зокрема, позов підтримали з підстав зазначених в позовній заяві, просили його задовольнити.
Позивач ОСОБА_1. в судовому засіданні пояснила, що спадщину позивачі прийняли так само як і відповідач, шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном. Про порушення їхнього права, їм стало відомо в жовтні 2005 року, в зв"язку з чим, вони вперше звернулися до суду.
Відповідач та представник відповідача ОСОБА_9, кожен зокрема, позов заперечили, мотивуючи тим, що відповідач спадщину прийняла у встановленому законом порядку, вступивши у фактичне володіння і управління спадковим майном, оскільки, після смерті матері - ОСОБА_10, повісила на дверях будинку та господарських будівлях нависні замки, здійснювала поточний ремон будинку, обробляла присадибну земельну ділянку, на руках мала ощадні книжки, які належали спадкодавиці, а також державний акт на право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку, загальною площею 0,43 га, в зв"язку з чим, їй на законних підставах і було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Просили позов залишити без задоволення.
Представник відповідача - Шацької держнотконтори - Щелкунова І.А. позовні вимоги позивачів вважає безпідставними, оскільки, спадкування після смерті ОСОБА_10 здійснювалось за заповітом і нотаріус, при оформлені спадщини, в якості доказів фактичного прийняття спадщини спадкоємцем - ОСОБА_8, до уваги приймала факт наявності на руках останньої ощадних книжок, державного акту про право власності на земельну ділянку на ім"я спадкодавиці та довідку Світязької сільської ради про прийняття спадщини, а також і той факт, що були відсутні спадкоємці, які б мали право на обов"язкову частку у спадковому майні. Просила в задовленні позову відмовити.
Заслухавши думку позивачів, представника позивача, відповідача, представника відповідача ОСОБА_9, представника відповідача Щелкунову І.А., кожного зокрема, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3, вид. повторно 13 травня 2005 року.
Позивачі на правове обгрунтування своїх вимог посилаються на норми ЦК України, в редакції 2004 року та п.5 Прикінцевих та перехідних положень цього ж кодексу.
Проте, згідно ст. 5 ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року та загальних норм цивільного права, передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотньої дії у часі, крім випадків, коли він пом"якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що
3
виникли з моменту набрання ним чинності. Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в редакції 2004 року, передбачено, що норми даного кодексу поширюються також на спадщину, яка хоча і відкрилася до 1 січня 2004 року, але не була прийнята ніким із спадкоємців до цієї дати.
Згідно із ст. 525 ЦК України, в редакції 1963 року, передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, в даному випадку - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 524 ЦК України в редакції 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Згідно із ч.І ст. 534 ЦК України, 1963 року, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам. З копії заповіту, складеного ОСОБА_10, посвідченого секретарем виконкому Світязької сільської ради 13 вересня 1990 року і зарестрованого в реєстрі за № 80, вбачається, що спадкоємцем усього майна, яке буде належати їй на день смерті є донька ОСОБА_8. З довідки Світязької сільської ради, виданої 18 серпня 2005 року за № 2068 вбачається, що даний заповіт не змінено, не відмінено, не скасовано, не визнано недійсним. Отже, в даному випадку спадкування здійснюватиметься за заповітом. Оскільки, згідно зі ст. 535 ЦК України, 1963 року, після смерті ОСОБА_10, спадкоємців обов"язкової частки не було, так, син ОСОБА_11, батько позивачів помер 20 лютого 1987 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4, вид. 23 лютого 1987 року Полапівською с/р., позивачі, кожен зокрема, що підтверджується копіями Свідоцтв про народження / серії НОМЕР_5; серії НОМЕР_6; серії НОМЕР_7; серії НОМЕР_8; серії НОМЕР_9 / були на момент відкриття спадщини повнолітніми та працездатними. Отже, ОСОБА_8 являлася після смерті ОСОБА_10 єдиним спадкоємцем за заповітом.
Відповідно до ст. 548 ЦК України, 1963 року, передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття. А відповідно до ч.І, ч 2 ст. 549 ЦК України, 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Відповідно до п.ПЗ Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженої Наказом Мінюсту 14.06.1994 року за № 18/5, чинної на час оформлення спадщини, передбачено, що Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка виконавчого комітету місцевої ради про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов"язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім"я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Доказом того, що спадкоємець - відповідач по справі ОСОБА_8 прийняла спадщину являлась довідка Світязької сільської ради видана 18 серпня 2005 року за № 2068, згідно якої вбачається, що після смерті ОСОБА_10 спадщину прийняла спадкоємець ОСОБА_8. Крім того, при подачі ОСОБА_8 заяви до нотаріальної контори про оформлення спадщини, остання, як вбачається із копії спадкової справи № 86/2005 року, подала в якості доказу фактичного прийняття спадщини ощадні книжки та державний акт про право власності на земельну ділянку на ім"я спадкодавця. Визнання факту прийняття спадщини відповідачем, свідчать пояснення самих позивачів, які в позовній заяві зазначають, що ОСОБА_8, після смерті ОСОБА_10, на вхідних
4
дверях будинку та господарських будівель повісила навісні замки, а також, пояснення ОСОБА_4, який визнав той факт, що відповідач обробляла земельну ділянку, яка належала спадкодавиці, а саме, скошувала траву. Отже, оцінюючи в сукупності наявні обставини, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_8 спадщину прийняла у встановленому порядку, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, в зв"язку з чим, на ім"я останньої нотаріусом було законно видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Строків оформлення спадкових прав ЦК України, 1963 року, не передбачено.
З копії заповіту, складеного ОСОБА_10, вбачається, що вона усе своє майно, що їй буде належати на день смерті, заповіла ОСОБА_8. З копії Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ВЛ № 029298, виданого Світязькою с/р 02 листопада 1999 року на підставі рішення сільської ради № 9/1 від 26 березня 1997 року , вбачається, що спадкодавиці на праві власності належала земельна ділянка, площею 0,43 га., право на яку, успадкувала за заповітом ОСОБА_8, про що їй державним нотаріусом Шацької державної нотконтори було видано 09.08.2005 року Свідоцтво про право на спадщину за заповітом. На підставі якого, ОСОБА_8 Світязькою сільською радою 18.08.2005 року законно було видано два державних акти на право власності на земельну ділянку: площею 0,1694 га для ведення особистого підсобного господарства серії НОМЕР_1 та акт серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,2496 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
Отже, підстав визнання Свідоцтва про право на спадщину за заповітом та державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними не вбачається.
Згідно ст. 80 ЦПК України, по кожній вимозі повинно бути сплачено державне мито. З копії довідки про грошову оцінку спірної земельної ділянки, виданої Шацьким райвідділом земельних ресурсів, вбачається, що грошова оцінка земельної ділянки, плошею 0,43 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1становить - 30009,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 58, 59, 60, 88,137,159, 209, 88, 212, 213,214,215 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_8, Світязької сільської ради, Шацької державної нотаріальної контори про визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину та визнання недійсними двух державних актів на право власності на землю - залишити без задоволення.
Стягнути в дохід держави з кожного по 58 (п'ятдесят вісім гривень) 50 копійок державного мита: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
Стягнути в дохід держави з ОСОБА_4 8 (вісім гривень) 50 копійок державного мита.
Згідно ст.294 ЦПК України на рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст..294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий - суддя Н.В.Храновська