83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.09.06 р. Справа № 16/250
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
При секретарі Москаленко О.О. , розглянувши матеріали справи
за позовом Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці “Кіровськтепломережа»
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кіровське
про стягнення заборгованості за надану теплову енергію в сумі 1799 грн. 65 коп.
За участю:
Представників сторін :
від позивача: Дмитришен Д.П. по дор.
від відпозивача : не з'явився
Ухвалою господарського суду Донецької області 20.07.2006р. порушено провадження по справі за позовом Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці “Кіровськтепломережа» до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кіровське про стягнення: 1799 грн. 65 коп. - суми основного боргу; 47 грн. 70 коп. - 3 % річних; 176 грн. 70 коп. - інфляційні збитки; 120 грн. 34 коп. - пені.
Представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, з приводу чого фіксація процесу не була здійснена . Крім цього, роз'яснено вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.4. ст. 22 ГПК України - позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову , збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках , передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
У судовому засіданні у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав заяву (№ 0241/32829 від 04.09.2006 року), згідно якої він уточнює позовні вимоги та обставини справи ОКП “Донецьктеплокомуненерго» повідомивши наступне.
У структурі підприємства відбулася реорганізація структурних одиниць. Наказом ОКП “Донецьктеплокомуненерго» № 124 від 18 квітня 2006 року було прийнято рішення щодо реорганізації виробничої одиниці “Кіровськтепломережа» шляхом приєднання її до виробничої одиниці “Жданівкатепломережа» у вигляді експлуатаційної ділянки в м. Кіровське.
У зв'язку з цим усі дебіторська та кредиторська заборгованості, права та обов'язки виробничої одиниці «Кіровськтепломережа» (в тому числі і договірні зобов'язання) перейшли до виробничої одиниці “Жданівкатепломережа».
Також, у порядку ст. 22 ГПК України позивач надав заяву (№ 0241/33188 від 05.09.2006 року), згідно якої він зменшує позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № НОМЕР_1.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився , письмове пояснення з приводу заявлених вимог не надав , хоча був належним чином повідомлений .
У зв'язку з цим справа розглянута за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
Між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії № НОМЕР_1., згідно з яким постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в строки, які передбачені цим договором.
Відповідно до п. 3.2.2. договору № НОМЕР_1 споживач (відповідач) зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п. 6.3 договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Факт подачі теплової енергії підтверджується актами на включення - відключення та рахунками з доказами їх отримання відповідачем (рахунок № НОМЕР_2 на суму - 207,48 грн., рахунок № НОМЕР_3 на суму - 34,58 грн., рахунок № НОМЕР_4 на суму - 108,96 грн., рахунок № НОМЕР_5 на суму - 196,38 грн., рахунок № НОМЕР_6 на суму - 147,24 грн., рахунок № НОМЕР_7 на суму - 207,48 грн., рахунок № НОМЕР_8 на суму - 89,90 грн., рахунок № НОМЕР_9 на суму - 160,03 грн., рахунок № НОМЕР_10 на суму - 199,97 грн., рахунок № НОМЕР_11 на суму - 159,12 грн., рахунок № НОМЕР_12 на суму - 164,64 грн., рахунок № НОМЕР_13 на суму - 84,97 грн., рахунок № НОМЕР_14 на суму - 148,18 грн.)
Відповідачем ( ПП ОСОБА_1 ) в порушення вимог договору № НОМЕР_1, зобов'язання щодо сплати за поставлену теплову енергію не були виконі.
Таким чином, в наслідок несвєчасної оплати за надані послуги з боку відповідача виник борг в сумі 1799 грн. 65 коп., що підтверджується актом звірки від 03.07.2006 року.
Відповідно до ст.625 ЦК України, ст. 214 ЦК УРСР боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України на відповідача нараховані 3 % річних в сумі 47 грн. 70 коп., розрахунок яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню .
Також, згідно ст. 625 ЦК України на відповідача нараховані інфляційні витрати в сумі 176 грн. 70 коп., розрахунок яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ( за умовами передбаченими договором або законом ). Згідно Закону України “ Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання придомових територій “ ( № 686-ХІУ від 20.05.1999р.) споживач в разі порушення зобов'язання по сплаті за комунальні послуги повинен сплачувати окрім боргу і пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу .
Відповідно до п. 7.2.3. договору, позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на відповідача нарахована пеня, яка складає 120, 34 грн., розрахунок якої є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
У судовому засіданні в порядку ст. 22 ГПК України позивачем було надано заяву, згідно якої він змінює свої позовні вимоги, зменшивши суму основного боргу, який відповідно до акту звірки, підписаного відповідачем, станом на 01.08.2006 рік складає 1599 грн. 65 коп
Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 1599 грн. 65 коп., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач суму боргу не оспорив .
Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 п. 2. ГПК України Господарський суд судові витрати покладає , у спорах , що виникають при виконанні договорів на сторони ( відповідачів) пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 549, 625, Цивільного кодексу України, Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України господарський суд, -
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці “Кіровськтепломережа» до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кіровське задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кіровське на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці “Кіровськтепломережа»: 1599 грн. 65 коп. - основного боргу; 47, 70 грн. - 3% річних, 176, 70 грн. - інфляційні збитки, 120 грн. 34 коп. - пені; 102 грн. - витрати по сплаті державного мита; 118 грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Суддя Манжур В.В.