Справа № 755/2058/23
"01" березня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020105040002316 від 06 листопада 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 14.10.2022 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, та протягом року після засудження вчинив ті самі дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України за наступних обставин.
Так, 06.11.2022 року, ОСОБА_3 , близько 10 години 00 хвилин перебував за адресою: м. Київ, вул. Тороповського, 39. Знаходячись біля під'їзду за вищевказаною адресою на земельній ділянці випадково знайшов згорток білого кольору у фользі.
Будучи особою, яка інколи вживає психотропні речовини, ОСОБА_3 припустив, що у вказаному згортку може знаходитись психотропна речовина - амфетамін, та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне безоплатне придбання та зберігання психотропної речовини - амфетаміну, для власного вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне безоплатне придбання та зберігання психотропної речовини амфетамін, ОСОБА_3 , знайдений ним згорток з психотропною речовиною амфетаміном, сховав до шкіряного гаманця чорного кольору, який в подальшому помістив до зовнішньої кишені своєї куртки, ти самим вчинив його незаконне придбання.
В цей же день, а саме 06.11.2022 року приблизно о 12 годині 15 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 27А, працівниками Дніпровського УП ГУНП в м. Києві був виявлений та затриманий ОСОБА_3 , який в подальшому повідомив, що зберігає при собі психотропну речовину. В подальшому, 06.11.2022 року в період часу з 12 години 37 хвилин до 12 години 41 хвилину, під час проведення огляду місця події, що здійснювався біля будинку 27А по вул. Будівельників в м. Києві в присутності двох понятих, ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції згорток у фользі, в якому знаходилась психотропна речовина білого кольору, обіг якої обмежено - амфетамін, яку він незаконно зберігав для подальшого власного вживання без мети збуту, масою 0,193 гр.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-22/49236-НЗПРАП від 31.01.2023 року:
1. Надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено.
2. Надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.
Маса амфетаміну і речовині становить 0,193 г.
Амфетамін згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці II», є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, дав покази, підтвердив вище викладені обставини його скоєння, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаявся у вчиненому.
Вказав, що дійсно 06.11.2022 року біля 10 години ранку перебував за адресою: м. Київ, вул. Тороповського, 39, де біля під'їзду на землі знайшов згорток білого кольору у фользі, та перевіривши, що там знаходиться психотропний засіб - амфетамін, сховав до шкіряного гаманця та помістив до зовнішньої кишені своєї куртки. В цей же день був зупинений працівниками поліції, яким повідомив, що зберігає при собі для подальшого власного вжитку психотропний засіб та добровільно його видав.
Останній виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення даного злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності її позиції.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України. Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме - у вчиненні незаконного придбання, зберігання психотропного засобу без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею, за вище встановлених обставин.
При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий, вчинив новий злочин в період іспитового строку, його вік, стан здоров'я, спосіб життя (не одружений, офіційно не працює); позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, що відноситься до не тяжкого злочину, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини другої статті 309 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 71, 72 КК України, частково приєднавши до покарання за даним вироком невідбуту частину покарання призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Дане остаточне покарання (позбавлення волі), на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.10.2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі, з урахуванням вимог ст. 72 КК України, остаточно призначивши ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 1 /одного/ року 1 /одного/ місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід не обирався.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/111-22/49236-НЗПРАП від 31.01.2023 року в сумі 1510 гривень 24 копійок.
Речовий доказ у кримінальному проваджені: згорток із фольги в якому знаходиться психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,193 г. (який після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів поміщений, до сейф пакету експертної служби), переданий в камеру схову речових доказів Дніпровського УП ТУ Національної поліції у м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Обвинуваченому роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання.
Суддя