Справа № 755/1734/23
Провадження №: 3/755/1339/23
"23" лютого 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 , 15.01.2023 року за адресою АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він на час інкримінованого правопорушення проживав разом із дружиною. В ході побутової сварки 15.01.2023 р., які неодноразово відбувалися між ними із дружиною виник конфлікт, внаслідок чого остання пішла до сусідньої кімнати, в той час як сам він залишився на кухні. Вказав, що після того, як його дружина вийшла, то він почув глухі звуки ударів об стіну. ОСОБА_1 злякався та зайшов до кімнати з метою оцінити обстановку та ситуацію на фоні конфлікту. У дружини ОСОБА_1 , внаслідок стресової ситуації сталася панічна атака, тому вона почала битися головою об стіну, що й було причиною глухих ударів. Він почав її тримати за руки та притискати до ліжка з метою припинення такого психоемоційного стану дружини. Зрозумівши, що це не допомагає, відніс її до ванної кімнати та облив водою із душу, оскільки ОСОБА_1 перебувала в істеричному стані та відповідна процедура неодноразово їй раніше допомагала. Окрім того, вказав, що подібна ситуація відбувається не вперше та такі приступи у ОСОБА_1 відбуваються систематично. Тому зазначені дії з метою покращення стану дружини він вчиняв раніше. Вказав, що у дружини наявні ознаки психологічного розладу, про що відомо її родичам та друзям, які особисто йому повідомляли про випадки пригніченого стану, епілептичні припадки. Зазначив, що загострення конфлікту та погіршення психоемоційного стану його дружини могло відбутися на фоні його пропозицій вступу у груповий статевий акт разом із сусідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які проживають разом із ними у квартирі. Але почувши відмову дружини, більше до цього питання не повертався. Вказав, що на даний момент з дружиною не проживає та перебувають у стадії розлучення.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала, що у них із чоловіком неодноразово відбувалися конфліктні ситуації, у зв'язку із тим, що її чоловік вдався до подружньої зради та вступив у інтимний зв'язок із ОСОБА_3 , після чого примушував вступити в груповий статевий акт із сусідками по квартирі. Окрім того, чоловік неодноразово її гвалтував, здійснював психологічний тиск, застосовував фізичну силу, запевняв у наявності психічних розладів. Зазначила, що дійсно після сварки 15.01.2023 р. із ОСОБА_1 пішла до їх спільної кімнати, лягла на ліжко та почала плакати. Перебуваючи у збудженому емоційному стані вона постукала рукою по стіні. Після цього до кімнати зайшов її чоловік та почав обіймати з метою заспокоїти. Вказала, що почала відбиватися від обіймів, оскільки такого прояву емоцій на той момент не потребувала, після чого ОСОБА_1 почав хапати її за руки та притискати до ліжка, завдаючи фізичного болю. Вона в цей момент намагалася відштовхувати чоловіка. Останній, при цьому, взяв її на руки та відніс до ванної кімнати, після чого облив водою із душу. Вказала, що після цього втекла із ванної кімнати до спальні, а чоловік підійшов та грубо кинув її на ліжко. Крім того, вказала, що в цей день чоловік її примусив до вступу у статевий зв'язок без наявності її згоди на це. Зазначила, що на даний час вони разом не проживають, але чоловік її переслідує та тисне через спільних знайомих з метою забезпечення ними примирення. Постійно надсилає повідомлення, в яких визнає факт згвалтування та виправдовує це непорозумінням, а застосування фізичного насилля рекомендаціями з інтернету щодо необхідності таких дій для виведення зі стану істерики.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що неодноразово із своєю подругою чула сварки подружжя ОСОБА_4 . 15.01.2023 р. вона із ОСОБА_2 повернулися із магазину та бачили пригнічений стан потерпілої ОСОБА_1 та наявність синців на руках. Вказала, що знає зі слів потерпілої про те, що її чоловіком ОСОБА_1 застосовувалося психологічне насильство до останньої та були випадки згвалтування. Окрім того, ОСОБА_1 намагався схилити свою дружину до групового статевого акту, що можливо було причиною погіршення психоемоційного стану потерпілої. Свідок підтвердила, що вступала разом із ОСОБА_1 в статеві зносини, що могло бути чинником руйнації сімейних відносин між подружжям.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що неодноразово була свідком конфліктів між подружжям. 15.01.2023 року разом із ОСОБА_3 виходила в магазин, а коли повернулася, то побачила пригнічений стан потерпілої. Окрім того, вказала, що їй відомо зі слів потерпілої інформацію про те, що протягом місяця ОСОБА_1 неодноразово вчиняв фізичне та психологічне насильство стосовно потерпілої, примушував до вступу у груповий статевий акт.
Представник потерпілої адвокат Довганич О.О. зазначила, що така поведінка особи ОСОБА_1 по відношенню до потерпілої, а саме вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру є систематичною. Підставою для звернення в органи поліції з відповідною заявою став факт вчинення насильства 15.01.2023 р., оскільки таку поведінку потерпіла вже не в силі терпіти. Надала суду належним чином завірені копії листування потерпілої із чоловіком, з яких вбачається, що ОСОБА_1 дійсно застосовував до потерпілої фізичну силу, нецензурно виражався, обливав із душу, примушував до вступу у статевий акт із ним поза згодою дружини.
Суд, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілої та свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство -форма що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю доведена доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, даними, що містяться у поясненнях ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , заяві про вчинення адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 із додатками, терміновому заборонному приписі та формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до положення ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Згідно ч.6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ст.28 ч.1,2 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Таким чином, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, вважаю за необхідне одночасно вирішити питання про направлення ОСОБА_1 , в порядку ст. 39-1 КУпАП на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положення ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 40-1, 33, 173-2, 251, 283, 284, 294 КупАП, ст. 28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 340 (триста сорок) грн.
Направити ОСОБА_1 , в порядку визначеному ст. 39-1 КУпАП до Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, розташованого за адресою м. Київ, б-р. Перова, 56 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 536 грн. 80 коп. в дохід держави.
Роз'яснити, що у разі неявки ОСОБА_1 , для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.
Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму. За умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя: