справа № 753/25081/21
провадження № 2/753/2324/23
"02" березня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Коренюк А.М.
при секретарі Король Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуальних строків для поданні заяв про виклик свідків та витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, про визнання договорів дарування недісними, -
В провадженні суду з 11.01.2022 року знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н.М., про визнання договорів дарування недісними.
Справа розглядається за правилом загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання.
З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України України.
Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивачем в особі представника адвоката Капалкіною І.О., діючою на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 03.08.2022 року, та договору про надання правової допомоги від 09.06.2022 року, під час розгляду справи по суті на стадії клопотань поза межами проведеного підготовчого судового засідання, яке відбулось 04.08.2022 року за участі такого позивача та її представника адвоката Капалкінї І.О., подані клопотання про поновлення процесуальних строків для подання заяв про виклик свідків та витребування доказів. Посилаючись на те, що отримана позивачем інформація про свідків здобута лише наразі, й необхідність витребування доказів виникла на стадії розгляду справи по суті, й, у тому числі, з підстави зміни позиції представника позивача, який був замінений іншим, й необхідність витребування доказів пов'язує із необхідністю проведення експертиз у справі, які є необхідними для їх проведення.
В судовому засіданні представник відповідача Головченко А.О., діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги, просив відмовити позивачу у задоволенні поданого клопотання, зважаючи на стадійність судового розгляду справи, проведеного судом підготовчого судового засідання, на якому був присутній позивач та його представник, та які не реалізували наділене процесуальне право та не виконали процесуальні обов'язки сторони позивача у справі щодо подачі доказів, вважаючи заявлені клопотання зловживанням процесуальним правом із пропозицією суду застосувати наслідки зловживання стороною позивача процесуальними правами, посилаючись на їх неприпустимість, та які були вирішені судом вирішені.
Суд, вислухавши клопотання завника, його доводи та заперечення, позицію відповідача, який заперечував щодо поновлення процесуальних строків, надавши оцінку підставі для поновлення процесуального строку для подання позивачем заяв про виклик свідків та витребування доказів по даній справі, зважаючи на стадійність розгляду справи, проведеного підготовчого судового засідання, яке відбулось 04.08.2022 року за участі позивачки та її представника адвоката Капалкіної І.О., й такий адвокат мав повноваження на ведення справи відповідно до Договору про надання правової допомоги від 09.06.2022 року (а.с. 82), й мав можливість належним чином підготуватися та реалізувати процесуальні права сторони позивача щодо витребування доказів та виклик свідків в межах підготовчого судового засідання, як це передбачено статтею 197 ЦПК України, проте без поважних на те причин не реалізував їх, тим самим не забезпечивши таке право позивача, дійшов висновку про відмову позивачу у поновленні процесуальних строків, виходячи із таких правових підстав.
Суд вважає, що зміна представників під час розгляду справи сторони та, за наслідком яких, зміна їх правових позицій, не можуть бути підставою для поновлення процесуальних строків, а тому доводи позивача, як на підставу поновлення таких стоків, не заслуговують на увагу.
Об'єктивних причин (поважних причин) неподання позивачем доказів до суду у строк, визначений законом, суд не встановив.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч.1 ст. 120 ЦПК України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст. 127 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідно до ч.1 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, серед іншого, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста , вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи підготовче судове засідання проведено 04.08.2022 року за особистої участі позивачки та її представника адвоката Капалкіної І.О., якими без поважних на те підстав та причин не були подані заяви про виклик свідків та витребування доказів згідно вимог ЦПК України.
Так, таким представником було лише заявлене усне клопотання про відкладення проведення підготовчого судового засідання з підстав наміру подати клопотання з процесуального питання - призначення експертизи по справі із посиланням на те, що такий представник не встиг підготувати такі клопотання, визнавши пропущений ним строк, у задоволенні якого судом відмовлено з підстав необґрунтування поважних причин неподання такого клопотання до суду у строк, визначений процесуальним законом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.ч.1., 2 ст. 83 ЦПК України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 83 ЦПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 83 ЦПК України).
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч.9 ст. 83 ЦПК України).
Окрім іншого, судом встановлено, що такої процесуальної дії позивачем не дотримано (не виконано).
Частиною 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускаєтьс(ч.1 ст. 44 ЦПК України).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п.1 ч.2 ст. 44 ЦПК України).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст. 44 ЦПК України).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст. 55 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного та, п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст.ст. 44, 83, 84, 120, 126, 127, 197 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуальних строків для поданні заяв про виклик свідків та витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, про визнання договорів дарування недісними, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.